Рішення № 98154331, 07.07.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2550/21 провадження №2/489/1655/21

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання боржником боргових зобов`язань,

встановив:

У квітні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача 49 731,61 грн. інфляційних втрат та 6812,55 грн. 3% річних у зв`язку із невиконанням боржником грошових коштів, 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 908 грн. судового збору.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 11.06.2010 ОСОБА_3 отримав від позивача позику в розмірі 277092,00 грн., що еквівалентно 35000 дол. США за нотаріально посвідченим договором позики.

В зв`язку з ухиленням від повернення позики, рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.09.2012 було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за нотаріально посвідченим договором позики від 11.06.2010, зареєстрованим в реєстрі за № 955, в сумі 224838,60 грн., з яких 51455,60 грн. становить штраф.

На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист та державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження № 349669742 з примусового виконання рішення суду. В 2013 році позивач дізнався, що ОСОБА_3 помер.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25.04.2014 було замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.09.2012 по справі № 2/1416/2585/12, а саме боржника - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено на правонаступника - спадкоємця ОСОБА_2 , яка є відповідачем у справі.

На день звернення до суду рішення від 24.09.2012 не виконане, кошти за розміром заборгованості не повернуті, загальна сума, яка булла стягнута в примусовому порядку за весь період становить 3339,98 грн., які пішли на погашення витрат виконавчого провадження та виконавчий збір. Залишок боргу станом на березень 2021 року так і складає 224838,60 грн. Посилаючись на порушення відповідачем грошового зобов`язання з виплати вказаної суми, на підставіст.625 ЦК України, просить задовольнити позов.

24.05.2021 відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що боргові зобов`язання перейшли їй у спадок і вона не ухиляється від їх виконання, згодна виконувати їх з свого єдиного доходу у вигляді пенсійних виплат.

У відповіді на відзив від 28.05.2021 представник позивача, посилаючись на безпідставність доводів відповідача, просив задовольнити позов.

Третя особа пояснення на позовну заяву до суду не подала.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.04..2121 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, постановлено виклик відповідача додатково здійснювати через Офіційнийвебпортал судової влади України.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Про розгляд справи учасники справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями, які містяться в матеріалах справи.

У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що 11.06.2010 між ОСОБА_3 та позивачем було укладено нотаріально посвідчений договір позики, за яким ОСОБА_3 отримав 277092,00 грн., що еквівалентно 35000 дол. США. Під 32 проценти річних до 05.06.2012.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.09.2012 було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за нотаріально посвідченим договором позики від 11.06.2010, зареєстрованим в реєстрі за № 955, в сумі 224838,60 грн., з яких 51455,60 грн. становить штраф.

На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий лист та державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження № 349669742 з примусового виконання рішення суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.04.2014 замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.09.2012 по справі № 2/1416/2585/12, а саме боржника - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено на правонаступника - спадкоємця ОСОБА_2 .

Згідно листа Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на адресу представника позивача від 14.04.2021 на виконанні вказаного відділу перебувало виконавче провадження №349669742 до 06.11.2020, коли було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за пункту 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».З боржника було стягнуто в примусовому порядку 3339,98 грн., які пішли на погашення витрат виконавчого провадження та виконавчий збір, тобто сума заборгованості перед позивачем за рішенням суду залишилась не змінною.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також суд враховує, що за змістом частини другої статті 625 ЦК України передбачена цією нормою відповідальність за порушення грошового зобов`язання не залежить від причин невиконання грошового зобов`язання, вини зобов`язаної особи. Вказана відповідальність має компенсаційний, а не штрафний характер.

Позивачем нараховані інфляційні втрати та три проценти річних за період з 01.03.2018 по 31.03.2021 (1127 днів)та їх розмір згідно розрахунку склав 49731,61 грн. інфляційних втрат та 6812,55 грн. трьох процентів річних, всього 56544,16 грн.

Інфляційні втрати розраховуються за формулою: сума боргу х індекс інфляції / 100% - сума боргу, де індекс інфляції - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Отже, інфляційні втрати на борг в сумі 227084,98 грн. за вказаний період прострочки становлять: 227084,98 грн. х (101,1х100,8х100,0х100,0х99,3х100,0х101,9х101,7х101,4х100,8х101,0х100,5х100,9х101,0х100,7х99,5х99,4х99,7х100,7х100,7х100,1х99,8х100,2х99,7х100,8х100,8х100,3х100,2х99,4х99,8х100,5х101,0х101,3х100,9х101,3х101,0х101,7)/100% - 227084,98 грн.= 49731,61 грн.

Розрахунок трьох процентів річних здійснюється за формулою: сума боргу х 3% х кількість прострочених днів/365 днів у році.

В даному випадку три проценти річних становлять 227084,98 грн. х 3% х 1127днів (з 01.03.2018 по 31.03.2021) / 365днів = 21034,91 грн. При цьому, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення три проценти річних у розмірі 6812,55 грн.

Враховуючи вищевикладене, відсутність доказів виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення заборгованості за договором позики від 11.06.2010 згідно рішення суду від 24.09.2012, суд приходить до висновку про задоволення позову та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача на підставі частини другої статті 625 ЦК Україниінфляційних втрат та трьох процентів річних, що з врахуванням заявлених позовних вимог становить 56544,16 грн.

Крім того, відповідно до частини першої статті 141, 137 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 908,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом та 5000,00 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних із наданням позивачу правничої допомоги адвокатом, у зв`язку з наданням позивачем доказів їх понесення.

Керуючись статтями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 49731,61 грн. інфляційних втрат та 6812,55 грн. трьох процентів річних за невиконання боргових зобов`язань, всього 56544,16 грн. (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот сорок чотири гривні 61 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5908,00 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер не відомий;

третя особа -Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: м. Миколаїв, вул..Космонавтів. 61, код ЄДРПОУ 34993225.

Повний текст судового рішення складено 07.07.2021.

Суддя І.В.Коваленко