Постанова № 98154259, 07.07.2021, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/1711/21

Провадження № 3/488/780/21

П О С Т А Н О В А

іменем України

07.07.2021 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Т.В.Торжинська, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ДПП Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

- до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

За даними протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №114354, 14 травня 2021 року о 05:35 год. в м. Миколаєві, Корабельний район, в районі буд.№30Б по вул. Доктора Самойловича, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Liad без номерних знаків в стані алкогольного сп`яніння. Тест на стан алкогольного сп`яніння пройшов на місці зупинки транспортного засобу в установленому законом порядку, результат тесту «Drager» alcotest 6810, тест №2553, становив 0,36 промілі алкоголю у повітрі, що видихається водієм.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 на виклик суду не прибув. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся двічі належно за зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою, при цьому заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками. Для забезпечення свого права на участь під час розгляду справи, особа має надати правдиву інформацію щодо свого місця проживання та, у разі наявності, інші можливі засоби зв`язку із ним, а також самостійно вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що суд використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, в той же час приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не організував належного отримання своєї кореспонденції, зокрема судова повістка про виклик до суду повернута за закінченням строку зберігання, враховуючи, що інші засоби зв`язку із ним не надав, та, будучи обізнаним про складання відносно нього вищевказаного протоколу, розгляд якого здійснюється Корабельним районним судом м.Миколаєва, про що свідчать дані протоколу, не цікавився долею даної справи, тобто фактично не виявив бажання скористатись своїм правом участі під час розгляду справи відносно нього про адміністративне правопорушення, то останній здійснено за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши зміст наданих письмових доказів, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №114354 від 14.05.2021 року, паперову роздруківку проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора тесту «Drager» alcotest (прилад №ARBL-0959, тест №2553, дата останнього градуювання 15.10.2020 року), показник якого становив 0,36 промілі, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, суд виходить з такого.

Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до вимог п. 2.9 а) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура огляду водія на стан сп`яніння та направлення для проходження такого огляду визначена положеннями ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (Далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (Далі — Інструкція).

Згідно положень п.2 розділу І вище вказаної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаки сп`яніння наведені у п.3 та п.4 цього ж Розділу.

Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 Розділу ІІ даної Інструкції, особа вважається такою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, якщо показник спеціальних технічних засобів, застосованих при огляді водія, після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Зі змісту досліджених письмових доказів слідує наступне.

14 травня 2021 року о 05:35 год. водій ОСОБА_1 був зупинений поліцейським під час керування транспортним засобом.

За згодою ОСОБА_1 був проведений огляд водія на місці зупинки на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Drager» alcotest, прилад №ARBL-0959, показник якого склав 0,36 промілі. Такий огляд та його результати зафіксовано в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Зі змісту даних відеозапису з нагрудної камери поліцейського, при спілкуванні з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про них було повідомлено водія та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. З результатами технічного приладу, показник якого склав 0,36 промілі, ОСОБА_1 погодився, пояснив, що вжив 100 гр. горілки на залізно дорожньому вокзалі.

Враховуючи вище викладене, зміст досліджених судом письмових доказів, суд вважає доведеним факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та необхідним притягнути його до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративної стягнення, передбаченого санкцією даної статті.

На підставі ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір в сумі 454 грн.

Керуючись ч.1 ст. 130, ст.283 КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. (UA438999980313010149000014001, отримувач коштів Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21084300, призначення платежу – штраф) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 грн. (Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів: 22030106, Призначення платежу — судовий збір).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.В. Торжинська