Вирок № 98153966, 19.05.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10380/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року м.Львів

Шевченківський районний суд м.Львова

у складі головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Семків Х.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140090004006 від 28 листопада 2019 року щодо обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину, працевлаштований робітником АН «НОМЕР_6» СПД ФО ОСОБА_2 раніше судимого, зокрема 20.03.2012 Жовківським районним судом Львівської області за ч.3 ст.152, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років, 09.06.2017 року звільнений по відбуттю строку покарання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не військовозобов`язаний

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродження м.Львова, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, має на утриманні 2-є малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, 30.05.2013 Галицьким районним судом м.Львова за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки, 24.12.2014 Личаківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, 30.03.2016 на підставі ст.78 КК України скасовано іспитовий термін та скеровано для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнився 20.10.2017 умовно-достроково на невідбутий термін покарання 07 міс. 25 днів, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , не військовозобов`язаний

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю прокурора Завадовської Л.Б.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

захисників Гретченка П.С., Бенцарука Р.А.,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 28 листопада 2019 року приблизно о 22 год. 00 хв., перебуваючи на вул.Липинського у м.Львові, неподалік АС №2, усвідомлюючи протиправний, суспільно-небезпечний характер своїх діянь та їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, здійснили грабіж, за обставин, коли ОСОБА_3 з метою подолання опору потерпілого ОСОБА_4 , лівою рукою тримав останнього за ліве передпліччя, в цей час ОСОБА_1 відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Iphone 4», вартістю 1000 гривень, належному потерпілому, чим спричинили останньому матеріальну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Таким чином дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кваліфікуються як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненому злочину визнав повністю, а також підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Прояснив, що 28 листопада 2019 року приблизно о 22 год. 00 хв. він перебував разом з ОСОБА_3 на АДРЕСА_4 та вирішили заволодіти телефоном марки «Iphone 4», що належав ОСОБА_4 . Щиро кається у вчиненому, просить суворо його не карати.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненому злочині визнав повністю, а також підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Прояснив, що 28 листопада 2019 року приблизно о 22 год. 00 хв., перебуваючи на вул.Липинського у м.Львові, неподалік АС №2 разом з ОСОБА_1 вирішили спільно заволодіти телефоном марки «Iphone 4», що належав ОСОБА_4 . Щиро кається у вчиненому, просить суворо його не карати.

При цьому обвинувачені пояснили, що вони придбали новий телефон за 1200 грн., який передали потерпілому про що повідомили слідчого. Також був повернутий слідчим телефон потерпілому, яким вони відкрито заволоділи. Отже, потерпілий до них немає ні матеріальних, ні моральних претензій.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, однак подав заяву від 05.03.2020 про розгляд обвинувального акту у його відсутності /арк.спр.63/.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинувачених, а також доказами що характеризують особи обвинувачених.

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники процесу не оспорюють жодних обставин справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується визнавальними показаннями обвинуваченого, зібраними та дослідженими в ході судового розгляду доказами та його дії слід вірно кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України за ознакою - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об`єктивно стверджується визнавальними показаннями обвинуваченого, зібраними та дослідженими в ході судового розгляду доказами та його дії слід вірно кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України за ознакою- відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України повністю та об`єктивно доведена.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р. „Про практику призначення судами кримінального покарання", визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, працездатним, має на утриманні дитину, у наркологічному відділенні та диспансерному обліку у психіатричному кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризуються з позитивної сторони.

Орган пробації Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області у судовій доповіді вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства ( у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції, не можливе виправлення без ізоляції від суспільства.

Однак, при призначенні покарання, суд враховує відсутність претензій до обвинуваченого з боку потерпілого, його поведінку на досудовому та судовому слідстві та думку прокурора, яка вважала, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Обставини, що пом`якшують покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає і такі не зазначені в обвинувальному акті.

Наведені вище обставини суд визнає такими, що знижують ступінь небезпеки ОСОБА_1 для суспільства, а тому обираючи міру покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства і вважає можливим застосувати положення ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і покладанням на нього обов`язків, передбачених ч.1, а також п.4 ч.3 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді застави залишити до набрання законної сили вироком.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 міру покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, працездатним, має на утриманні 2-є малолітніх дітей, у наркологічному відділенні та диспансерному обліку у психіатричному кабінеті не перебуває, за місцем проживання характеризуються з позитивної сторони.

Орган пробації Кам`янка-Бузького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області у судовій доповіді вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень з доцільністю призначення пробаційної програми «Зміна про кримінального мислення».

Обставини, що пом`якшують покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає і такі не зазначені в обвинувальному акті.

Наведені вище обставини суд визнає такими, що знижують ступінь небезпеки ОСОБА_3 для суспільства, а тому обираючи міру покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства і вважає можливим застосувати положення ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням і покладанням на нього обов`язків, передбачених ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у виді застави залишити до набрання законної сили вироком.

Питання речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 373, 374, 377 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

У відповідності до ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді застави залишити до набрання вироком законної сили.

Іспитовий строк

рахувати з дня ухвалення вироку.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

У відповідності до ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді застави залишити до набрання вироком законної сили.

Іспитовий строк

рахувати з дня ухвалення вироку.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Lenovo» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; з двома сім-картками мобільних операторів «Київстар» та «Lifecell», який поміщено в спецпакет №3557725 та постановою слідчої СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області Пластунової Г.І. від 29.11.2019 визнано речовими доказами -повернути власнику ОСОБА_3 .

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Ergo» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 ; з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», з номером мобільного телефону: НОМЕР_5 , який поміщено в спецпакет №3557724 та постановою слідчої СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області Пластунової Г.І. від 29.11.2019 визнано речовими доказами - повернути власнику ОСОБА_1 .

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Apple iPhone 4» чорного кольору з сім-карткою, який постановою слідчох СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області Пластунової Г.І. від 29.11.2019 визнано речовими доказами та повернуто згідно заяви і прозписки від 29.11.19 ОСОБА_6 - повернути власнику ОСОБА_4 .

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02.12.2019 на мобільний телефон марки «Lenovo» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; з двома сім-картками мобільних операторів «Київстар» та «Lifecell», який поміщено в спецпакет №3557725- скасувати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02.12.2019 на мобільний телефон марки «Ergo» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI: НОМЕР_4 ; з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», з номером мобільного телефону: НОМЕР_5 , який поміщено в спецпакет №3557724- скасувати.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02.12.2019 на мобільний телефон марки «Apple iPhone 4» чорного кольору з сім-карткою, який поміщено в спецпакет №3557778- скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м.Львва.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається потерпілому, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя П. С. Невойт