
Справа № 464/6409/20
пр.№ 1-кп/464/366/21
У Х В А Л А
05 липня 2021 року Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.
секретаря судових засідань Максимець Б.А.,
при розгляді у судовому засіданні в залі суду в м. Львові обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020140070001260 від 23.08.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора Франківської окружної прокуратури міста Львова Черневого В.Ю.,
захисника Михайліва Б.І,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
в с т а н о в и в :
В провадження Сихівського районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.307, ч.3 ст.307 КК України.
05.07.2021 в судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В клопотанні прокурор зазначив про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду та продовжувати вчиняти дії, в здійсненні яких він обвинувачується.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під варто, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт. Вважають підозру за ч. 2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України необгрунтованою, ОСОБА_1 не збирається переховуватись від суду. Просять врахувати наявне у ОСОБА_1 тяжке захворювання, третю групу інвалідності, що виключає його знаходження у Львівському СІЗО. Просять змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши учасників кримінального провадження суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 183 КПК України (яка знаходиться в розділі ІІ КПК України) тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 перевірена слідчим суддею під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В судовому засіданні суд не має процесуальної можливості і повноважень перевірити ці докази та обґрунтованість підозри. Належність та допустимість доказів буде перевірена судом під час судового засідання, про що суд зробить відповідні висновки в остаточному процесуальному рішенні.
Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, він не одружений, не має на утриманні жодних осіб, є особою молодого віку, не працює, а також значний термін покарання у випадку визнання його винуватим.
Вищевикладені обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, перебуваючи на волі, він може продовжувати вчиняти дії, в здійсненні яких він обвинувачується. Строк покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Сукупність вищеперелічених ризиків є вагомою та не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.
З урахуванням викладених ризиків, які існують, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити.
Відсутні підстави для задоволення клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт. Доказів неможливості за станом здоров`я перебувати в місцях ув`язнення, де медичне обслуговування здійснюється відповідно до законодавства про охорону здоров`я, що визначено ст.11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», суду не надано.
Керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою в державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19» до 02 вересня 2021 року включно без визначення розміру застави.
У задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який - відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: О.Ю.Горбань
Судове рішення № 98153813, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 05.07.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 464/6409/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: