Рішення № 98153796, 05.07.2021, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

05 липня 2021 рокуСправа №451/1878/20 Провадження № 2/451/411/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - представника позивача ОСОБА_2 до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

24 листопада 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Увин Радехівського району Львівської області померла мама позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті, окрім іншого майна, залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок на території Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області. Позивач звернулася до приватної нотаріальної контори нотаріуса Луців І.П., однак нотаріусом було відмовлено у оформленні спадщини, у зв`язку з пропущеним терміном прийняття спадщини, тим, а також що Державний акт про право власності на землю видано після смерті спадкодавця та відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки (оригіналу Державного акту на право приватної власності на землю) через їх втрату, а також неможливістю встановити факт спільного проживання позивача із спадкодавцем на час смерті. Позивач після смерті спадкодавця, фактично прийняла спадщину оскільки перед смертю та на день смерті проживала із спадкодавцем понад 5 років і надалі продовжує користуватись та розпоряджається майном, а саме житловим будинком, садом, городом, земельними ділянками загальною площею 2,4285 гектарів, які згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №089285 належать ОСОБА_3 . Позивач спільно проживала із спадкодавцем оскільки, протягом остатніх років життя, доглядала за матір`ю, допомагала їй у повсякденних справах, доглядала за господарством. На день смерті спадкодавцеві - ОСОБА_3 виповнилося 87 років, що вказує на її похилий вік. Просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 від спадкодавця - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ № 089285 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3322 від 24.12.1999 року, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,3074 гектарів (ріллі); земельну ділянку загальною площею 0,8509 гектарів (ріллі); земельну ділянку загальною площею 0,2702 гектарів (кормових угідь). Також просить судові витрати віднести на сторону позивача (а.с.4-8).

5 липня 2021 року в судовому засіданні клопотання представника позивача задоволено та замінено Увинську сільську раду Радехівського району Львівської області на належного відповідача - Лопатинську селищну раду Радехівського району Львівської області.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічно викладеним у позовній заяві, просив ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, скерував суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просив розгляд справи проводити без участі їх представника (а.с.28).

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Увин Радехівського району Львівської області померла мама позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 виданим Увинською сільською радою Радехівського району Львівської області 15.03.1995 року (а.с.12).

Згідно Архівної довідки №Н-58 від 27.10.2020 року, у фонді 201 «Греко-католицька митрополитська консисторія, м.Львів», у метричній книзі греко-католицької парафії с.Увин Радехівського повіту Тернопільського воєводства із записами про народження, одруження і смерть за 1866 - 1942 р.р. виявлено запис про народження ОСОБА_2 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 , хрещеної 31 травня 1935 року, АДРЕСА_2 , греко-католицького віросповідання. Батько: ОСОБА_5 , мати: ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , дівоче ОСОБА_8 (а.с.13-14).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 від 27.08.2010 року ОСОБА_10 і ОСОБА_2 23.09.1961 року зареєстрували шлюб, після якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_2 » (а.с.15).

Згідно Державного акта на право приватної власності на землю, серії I-ЛВ №089285, виданого 24.12.1999 року головою Радехівської районної Ради народних депутатів на підставі рішення VІІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 19 жовтня 1999 року, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3322, вбачається, що земельна ділянка, площею 2,4285 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області, належала ОСОБА_3 (а.с.16-зворот).

Як вбачається з довідки №1 від 12 січня 2017 року, виданої виконкомом Увинської сільської ради Радехівського району Львівської області, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 вид. Увинсьною сільською радою) до дня смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 , одна (а.с.20).

Окрім цього, факт, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом вступу у володіння та управління майном, підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , не довірити показам якого в суду підстав немає (а.с.29).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.

Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).

Перешкодою в реалізації позивача її законних прав та інтересів, є те, що вона позбавлена у позасудовому порядку оформити спадщину, після смерті ОСОБА_3 .

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200, 206, 258-259,263-265, 315 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 від спадкодавця - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , які належали спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ № 089285 зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3322 від 24.12.1999 року, а саме: земельну ділянку загальною площею 1,3074 гектарів (ріллі); земельну ділянку загальною площею 0,8509 гектарів (ріллі); земельну ділянку загальною площею 0,2702 гектарів (кормових угідь).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 7 липня 2021 року.