Ухвала суду № 98152134, 02.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2026/21

Провадження № 1-кп/127/95/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Кобріній Г.О.,

за участю прокурора Соловйова О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

провівши підготовче судове засідання в приміщенні суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відомості про яке внесено 15 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020020000000058-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград Одеської області, громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що рішенням загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства - Вінницьке мостобудівельне управління № 4” від 27.04.2018 та наказом № 03-К від 27.04.2018 призначений на посаду голови правління товариства (далі - ПрАТ “ВМБУ - 4”, Товариство), що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Промислова, 3, код ЄДРПОУ 03449924, тобто обіймаючи посаду, пов`язану із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов`язків, будучи уповноваженим діяти від імені Товариства, представляти його інтереси, вчиняти правочини, видавати накази та давати розпорядження, тощо, в порушення вимог ст. 50, пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, п.271.1.1, п. 271.1, п.271.2 ст. 271, п. 274.2 ст. 274 Податкового кодексу України, не вжив заходів щодо подання уточнюючих податкових декларацій з плати за землю ПрАТ “ВМБУ - 4” за друге півріччя 2016 року, 2017, 2018 та 1 півріччя 2019 року, що призвело до заниження розміру земельного податку, що підлягає сплаті Товариством в загальній сумі 1 150 637, 22 грн., та спричинило тяжкі наслідки.

ПрАТ «ВМБУ-4» з 12.03.1999 використовувалась земельна ділянка площею 1,59 га, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ВН, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 12.03.1999 за № 3, виданого Стадницькою сільською радою народних депутатів Вінницького району Вінницької області та на якій знаходиться комплекс будівель та споруд загальною площею 2327,3 м.кв.

Відповідної до Постанови Верховної Ради України «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області» від 13.05.2015 №401-VIII, до меж м. Вінниці ввійшла частина земель Вінницької районної державної адміністрації, в т.ч. і земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , таким чином перейшовши у власність територіальної громади міста Вінниці.

Відповідно до ст. 16.1 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 50.1 Кодексу, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до ст. 50.4 Кодексу, якщо платник місцевих податків (у частині плати за землю) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв`язку зі змінами об`єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.

Статтями 42.1 та 42.2 Кодексу регламентовано, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Так, рекомендованим листом Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області № 28440/10/02-28-12-04 від 26.07.2016, ОСОБА_1 повідомлено про невірно проведений Товариством розрахунок суми земельного податку, в поданій 18.02.2016 декларації за 2016 рік із застосуванням ставки земельного податку в розмірі 1 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, та роз`яснено про необхідність подання до податкового органу уточненої податкової декларації з плати за землю за 2016 рік, відповідно до ставки, яка визначена рішенням Вінницької міської ради № 1984 від 23.01.2015 “Про встановлення місцевих податків і зборів та затвердження Порядків їх справляння”, у розмірі 3 %.

Рекомендованим листом Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області № 6884/10/02-28-12-04 від 26.06.2017, ПрАТ “ВМБУ - 4” повідомлено про необхідність проведення нарахування земельного податку у 2017 році, за використання земельної ділянки по АДРЕСА_2 , у розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки землі, із врахуванням змін, внесених 24.06.2016 рішенням № 302, до рішення Вінницької міської ради № 1984 від 23.01.2015 “Про встановлення місцевих податків і зборів та затвердження Порядків їх справляння”.

Листом ГУ ДФС у Вінницькій області № 6383/10/02-32-14-15 від 13.06.2018, податковим органом повідомлено ОСОБА_1 про недостовірність даних, що містяться у поданих Товариством податкових деклараціях, починаючи з 2016 року, у зв`язку з чим ОСОБА_1 повторно повідомлено про необхідність проведення нарахування земельного податку за використання Товариством земельної ділянки по АДРЕСА_2 за 2016 рік у розмірі 3 %, а з 01.01.2017 - у розмірі 12 %, відповідно від нормативно-грошової оцінки землі, із врахуванням змін, внесених 24.06.2016 рішенням № 302, до рішення Вінницької міської ради № 1984 від 23.01.2015 “Про встановлення місцевих податків і зборів та затвердження Порядків їх справляння”, а також витребувано правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на що 14.08.2018 від ПрАТ “ВМБУ - 4” отримано відповідь листом № 36 від 13.08.2018.

У подальшому, Головним управлінням ДФС у Вінницькій області з 09.07.2019 по 17.07.2019 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ “ВМУ - 4” з питань достовірності, повноти нарахування та сплати земельного податку, орендної плати за ділянки різних категорій за період діяльності з 01.06.2016 по 30.06.2019, в результаті чого встановлено порушення службовими особами Товариства вимог п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, п.п. 271.1.1, п. 271.1, п. 271.2 ст. 271, п. 274.2 ст. 274 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), та заниження земельного податку в сумі 1 150 637, 22 грн.

За результатами перевірки податковим органом 24.07.2019 складено акт перевірки № 2611/1404/03449924, який 25.07.2019 рекомендованим листом направлено ПрАТ “ВМБУ - 4”, а подальшому 13.09.2020 рекомендованим листом направлено податкове рішення-повідомлення № 000026505 від 13.09.2019 форми “Р” із розрахунком фінансових санкцій, за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що податкова декларація – документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановленні законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною. П. 46.5 ст. 46 ПК України передбачено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.

Таким чином, податкова декларація і додатки до неї є офіційним документом, що містить зафіксовану інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними особами юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ використання землі в Україні є платним.

Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю-обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п.п. 269.1.1, 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України).

Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (п.п. 270.1.1, 270.1.2 п.270.1 ст. 270 ПК України). Базою оподаткування земельного податку є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п.п. 271.1.1., 271.1.2, п.271.1 ст.271 ПК України).

Статтею 274.2 Кодексу встановлено, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1 статті 287 ПК України). Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою (пункт 286.2 статті 286 ПК України).

Пунктом 287.3 ст. 287 ПК України визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Крім того, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.09.2015 порушено провадження про банкрутство ПрАТ “ВМБУ-4” (справа № 902/1188/15), введено процедуру розпорядження майном, а ухвалою суду від 02.03.2016 припинено процедуру розпорядження майном боржника, введено процедуру санації, у зв`язку з чим арбітражним керуючим ОСОБА_2 , з метою погашення вимог кредиторів, здійснено продаж частини комплексу будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , а тому відповідно і площа її поступово зменшувалась, зокрема:

- 02.09.2016 частину приміщень продано ФОП “ ОСОБА_3 ”, площею 0,7308 га (згідно свідоцтва від 26.09.2016), іншу частину - 17.11.2017 відчужено ОСОБА_4 площею 0,4892 га. (згідно свідоцтва від 29.11.2017).

Таким чином, з 29.11.17 ПрАТ «ВМБУ-4» фактично використовувало в господарській діяльності земельну ділянку площею 0,37 га.

ПрАТ «ВМБУ-4» здійснено розрахунки податкових зобов`язань по земельному податку із застосуванням ставки земельного податку в розмірі 1 % за 2016 рік, що становить 56 604 грн. та відповідно 3 % за 2017 рік, що становить 108 692,24 грн., 3 % за 2018 рік, що становить 48 653,44 грн. та 3 % за 1 півріччя 2019 року, що становить 24 326,70 від нормативно грошової оцінки землі, замість ставок 3% та 12% у відповідних податкових періодах.

У відповідності до вимог статті 274 Податкового кодексу України, та згідно рішень Вінницької міської ради від 24.06.2016 № 302 та від 23.06.2017 №774 «Про внесення змін до рішення міської ради від 23.01.2015 № 1984 «Про встановлення місцевих податків і зборів та затвердження порядків їх справляння», ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлюється:

- з 01.01.2016 у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, в частині територій, які використовуються для здійснення виробничої діяльності. Для інших територій, в т.ч. які зайняті будівлями промисловості та в яких не здійснюється виробнича діяльність ставка земельного податку встановлюється у розмірі 12 % від їх нормативно грошової оцінки;

- з 01.01.2017 у розмірі 12% від їх нормативно грошової оцінки.

Внаслідок цього, ПрАТ “ВМБУ - 4” необхідно було застосовувати наступні ставки оподаткування земельного податку у відповідності до вимог діючого законодавства, виходячи із змін розмірів земельної ділянки, зокрема за період 2016 року - ставку 3 %, що становить 128 621,05 грн., за період 2017 року ставку 12%, що становить 738 773,97 грн., 2018 року ставку 12%, що становить 335 100 грн. та 1 півріччя 2019 року ставку 12 %, що становить 167 550, 06 грн., з врахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, шляхом подачі до податкового органу уточнюючих декларацій.

Таким чином, перевіркою встановлено, що платником податку в період з 01.06.2016 по 30.06.2019 року занижено суму земельного податку в розмірі 1 150 637,22 грн., в т.ч. за період з 01.06.2016 по 31.12.2016 на суму 90 885,45 грн., за 2017 рік - 630 081,73 грн., за 2018 рік - 286 446,68 грн., за період з 01.01.2019 по 30.06.2019 - 143 223,36 грн., всього на загальну суму 1 150 637,22 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 актом перевірки Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради “Щодо дотримання вимог законодавства при використанні земель міста Вінниці” № 215/9-03-3 від 19.10.2018, який він отримав 19.10.2018, та листом за № 09-00-014-49743 від 22.10.2018 повідомлено та роз`яснено про необхідність достовірного визначення даних, щодо сплати та обліку земельного податку за використання земельної ділянки по АДРЕСА_2 , відповідно до прийнятих Вінницькою міською радою рішень № 1984 від 23.01.2015 (зі змінами), № 302 від 24.06.2016 та № 774 від 23.06.2017, згідно вимог чинного законодавства.

Однак, ОСОБА_1 , здійснюючи повноваження керівника Товариства з 27.04.2018 по 04.12.2019 за адресою: АДРЕСА_2 , будучи посадовою особою Товариства – головою правління ПрАТ “ВМБУ - 4”, знаючи про необхідність подання до податкового органу уточнюючих декларацій з плати за землю за період другого півріччя 2016 року - 1 кварталу 2019 року, неналежно поставився до виконання своїх службових обов`язків, не вжив заходів щодо здійснення уточнюючого розрахунку земельного податку та подання уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за друге півріччя 2016 року в розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки землі, за 2017, 2018 та 1 квартал 2019 року у розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки землі, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді ненадходження до бюджету коштів у сумі 1 150 637,22 грн., що у 1 393,7 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (2016 рік – 131,9 разів, 2017 рік - 787,6 разів, 2018 рік – 325,1 рази та 2019 рік – 149,1 рази).

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України.

Відповідно до ст. 285 КПК України, суд повинен роз`яснити обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Обвинуваченому судом роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення його від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження. ОСОБА_1 після роз`яснення вказаного в судовому засіданні надав свою згоду на закриття провадження, повідомив про розуміння та усвідомлення підстав звільнення та права заперечувати щодо закриття провадження.

ОСОБА_1 повідомив, що на даний час ПрАТ «ВМБУ-4» ліквідоване, він звільнений з вказаного товариство, більша частина завданої шкоди відшкодована, а інша частина рішенням ДПС у Вінницькій області списана як безнадійний податковий борг. ОСОБА_1 щиро кається та просить звільнити його від кримінальної відповідальності, оскільки обстановка змінилась та в нього не має жодної можливості та бажання вчиняти кримінальні правопорушення.

Прокурор вважав, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується за ч. 2 ст. 367 КК України, а саме службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Частиною 4 статті 12 КК України передбачено, що нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція частини 2 статті 367 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Вказане, із врахуванням санкції ч. 2 ст. 367 КК України, свідчить, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину.

Статтею 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Суд, дослідивши документи надані сторонами встановив наступне.

Згідно вимоги про судимість від 28.12.2020 року, ОСОБА_1 раніше не судимий.

Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 06.07.2020 року Приватне акціонерне товариство «Вінницьке містобудівельне управління № 4» ліквідовано.

Відповідно до Наказу № 7 ПрАТ «ВМБУ-4» від 23.03.2020 року, у зв`язку з ліквідацією ПрАТ «ВМБУ-4» ОСОБА_1 23.03.2020 року звільнено з вказаного Товариства.

Відповідно до матеріалів справи, кримінальним правопорушенням завдано шкоди державним інтересам в розмірі 1150637,22 грн., з яких 977014,70 грн. відшкодовано, що підтверджується судовим рішенням.

Відповідно до рішення ДПС у Вінницькій області № 5721-10/3562 від 28.08.2020 року 173622,52 грн. списано як безнадійний податковий борг у зв`язку із ліквідацією ПрАТ «ВМБУ-4».

Суд враховує, що ст. 48 КК України передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

При цьому збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв`язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Суд вважає, що наведеними доказами і показаннями обвинуваченого підтверджено факт того, що ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечною особою, оскільки як він так і обстановка навколо нього зазнали змін, що унеможливлюють вчинення ОСОБА_1 нового кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 зазнав змін в умовах життєдіяльності, його звільнено з посади голови правління товариства ПрАТ «ВМБУ-4», вказане товариство ліквідоване, більша частина завданої шкоди відшкодована, а інша частина списана як безнадійний податковий борг. Обвинувачений щиро розкаявся, змінив свою поведінку, не працює, є пенсіонером, що свідчить про те, що він не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.

Суд вважає, що у результаті таких змін у житті ОСОБА_1 втрачено доцільність застосування до нього заходів кримінально-правового впливу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що внаслідок зміни обстановки ОСОБА_1 перестав бути суспільно-небезпечною особою, що є підставою для задоволення клопотання та прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України і про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 48, 367 КК України, ст. 284, 285, 286, 288, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого задоволити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв`язку із зміною обстановки.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України відомості про які внесено 15 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020020000000058 закрити у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: