Ухвала суду № 98151873, 07.07.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1-кп/130/260/2021

130/1372/21

У Х В А Л А

07.07.2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючої судді - Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Яценка Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020130000093 від 11.03.2021,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Барановського С.Ф.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Саушкіна В.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Балинського Б.В.,

перекладача Шумигори О.А.,

встановив:

В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Саушкін В.В. заявив клопотання в якому просив суд встановити як альтернативний запобіжний захід для обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та встановити, що у разі внесення такої суми ним особисто чи його родичами чи представниками звільнити його з-під варти, де він перебуває з 13.03.2021 на підставі ухвали слідчого судді з урахуванням ухвал про продовження строку дії цього запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника Саушкіна В.В.

Прокурор Барановський С.Ф. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання захисника Саушкіна В.В.

Представник потерпілого Балинський Б.В. та потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Так, ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.03.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11.05.2021 включно, взявши його під варту з зали суду та визначено розмір застави у триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681000 грн. у разі внесення якої ОСОБА_1 підлягає негайному звільненню з під варти із покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.04.2021, 09.06.2021 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із попередньо визначеним розміром застави.

У відповідності до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Поняття застави, порядок її внесення та повернення визначені ст. 182 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Застосовуючи відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, згідно ухвали від 13.03.2021 року, слідчим суддею Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області були враховані передбачені ч. 1ст. 177 КПК України ризики, обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, майновий стан, визначив розумний розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених Кримінально процесуальним кодексом.

При цьому, встановлений законом обов`язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Тримання під вартою не застосовується у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному слідчим суддею чи судом.

Отже законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі, вона (застава) за своєю ефективністю буде забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою.

Підсумовуючи наведене, на переконання суду, визначний слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні, є обґрунтованим із врахуванням суми збитків у розмірі 1300000 грн. заподіянні яких обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується, а тому підстави для зміни запобіжного заходу із зменшенням визначеного розміру застави відсутні.

Отже, визначений ОСОБА_1 розмір застави не виходить за межі, встановлені КПК для особливо тяжких злочинів, є розумним та таким,що здатен утримати обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави та звільнення у зв`язку з цим з-під варти, від дій, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню встановленими законом правовими наслідками порушення умов цього запобіжного заходу та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зменшення визначеного розміру застави, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 182, 350 КПК України, суд, -

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Саушкіна Володимира Вікторовича про зменшення визначеного розміру застави.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя