Рішення № 98150781, 01.07.2021, Оболонський районний суд міста Києва

01.07.2021 Справа № 756/15151/20

Унікальний № 756/15151/20

Провадження № 2/756/2296/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.

секретаря - Парфенчик К.В.

за участі: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» - Ковалевського Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович про визнання недійсним договору відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, -

встановив:

У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ПАТ «КБ «НАДРА» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В., ТОВ УКРДЕБТ ПЛЮС» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №GL3N216868 від 23.04.2020 року в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №293/П/73/2008-840 від 12.08.2008 року та договором іпотеки б/н від 12.08.2008 року, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С.

Позивач вказує, що 12.08.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «НАДРА» укладено Кредитний договір №293/П/73/2008-84. Згідно умов даного Кредитного договору Банк надав грошовий кредит ОСОБА_2 на суму 115 622, 78 доларів США, строком користування до 11.08.2028 року.

В забезпечення виконання умов даного Кредитного договору між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «НАДРА» був укладений Договір іпотеки від 12.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за номером № 4718. Згідно п. 1.1. Договору іпотеки ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язань, що випливають із Кредитного договору передає в іпотеку, а банк приймає земельну ділянку площею 0,1695 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03.04.2012 року по справі №2-1620 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» суму боргу в розмірі 176 233,23 дол. США, та 2 823,00 грн. судових витрат.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18.03.2014 року №754/1897/14-ц скасовано заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03.04.2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №293/П/73/2008-840 від 12.08.2008 року у розмірі 176 233,23 доларів США, еквівалент 1 405 812,47 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 823 грн.

23.04.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Укрдебт Плюс» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги GL3N216868, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., зареєстрований в реєстрі за №2096 відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором та договором іпотеки відступлені ПАТ «КБ «Надра» на користь ТОВ «Укрдебт Плюс» в зв`язку з чим ТОВ «Укрдебт Плюс» набуло право іпотекодержателя відносно земельної ділянки.

Позивач вказує, що після відступлення прав вимоги загальний залишок заборгованості за кредитним договором складає 3 833 176,36 грн., з яких: тіло кредиту - 2 716 159, 56 гри., відсотки -1 117 016, 80 грн., тому позивач вважає, що ПАТ «КБ «НАДРА» за оспорюваними договорами відступило право вимоги, якого в нього не було.

Позивач вказує, що відступлення права вимоги за кредитним договором на ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт - кредитор, яким може бути лише банк або інша фінансова установа.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ УКРДЕБТ ПЛЮС» у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, просив у позові відмовити.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» з ринку Шилець А.Р. надав суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С. надав суду пояснення, у яких просив відмовити у позові у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача та представника відповідача, судом встановлено наступне.

12.08.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «НАДРА» укладено Кредитний договір №293/П/73/2008-840. Згідно умов даного Кредитного договору Банк надав грошовий кредит ОСОБА_2 на суму 115 622, 78 доларів США, строком користування до 11.08.2028 року.

В забезпечення виконання умов даного Кредитного договору між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «НАДРА» був укладений Договір іпотеки від 12.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за номером № 4718. Згідно п. 1.1. Договору іпотеки ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язань, що випливають із Кредитного договору передає в іпотеку, а банк приймає земельну ділянку площею 0,1695 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 03.04.2012 року по справі №2-1620 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» суму боргу в розмірі 176 233,23 дол. США, та 2 823,00 грн. судових витрат.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18.03.2014 року №754/1897/14-ц скасовано заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 03.04.2012 року та постановлено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №293/П/73/2008-840 від 12.08.2008 року у розмірі 176 233,23 доларів США, еквівалент 1 405 812,47 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 823 грн.

23.04.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Укрдебт Плюс» укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги GL3N216868, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., зареєстрований в реєстрі за №2096 відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором та договором іпотеки відступлені ПАТ «КБ «Надра» на користь ТОВ «Укрдебт Плюс» в зв`язку з чим ТОВ «Укрдебт Плюс» набуло право іпотекодержателя відносно земельної ділянки.

У пункті 2.1. вказаного вище договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги встановлено, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у Додатку №1, Додатку № 2 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники ...».

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент укладання оспорюваного договору сторони керувалися саме нормами, що регулюють укладення договорів купівлі - продажу права вимоги (цесії) згідно з статтями 512-514 ЦК України.

Оскільки спірний договір про відступлення права вимоги є договором купівлі - продажу права вимоги, то він не може одночасно бути іншим договором, зокрема договором факторингу.

Звідси випливає, що для укладення договорів, подібних до спірного договору, покупець права вимоги не повинен обов`язково мати статус фінансової установи.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо розмежування за предметом договору слід зазначити, що під час цесії може бути відступлено право як грошової, так і негрошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (стаття 515 цього Кодексу). Предметом договору факторингу може бути тільки право грошової вимоги.

Водночас статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

При цьому відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Відступлення права за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Цей договір може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати старому кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги. У такому випадку на відносини цесії поширюється положення про договір купівлі- продажу, оскільки статтею 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога немає особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договорома бо законом.

Таким чином набуття ТОВ «Укрдебт Плюс» інших передбачених спірним договором прав щодо боржника (права вимоги на стягнення (отримання) від боржника будь-яких нарахувань та вимог, у тому числі передбачених договором заходів відповідальності, які виникли у первісного кредитора до боржника до моменту укладення цього договору, права вимоги, які випливають з факту неналежного виконання боржником умов кредитного договору, у тому числі право на дострокове стягнення суми кредиту, процентів та інших пов`язаних із цим сум, право вимоги будь-яких інших вимог згідно з генеральним та кредитним договорами) не суперечать ознакам та змісту договору цесії.

У судовому засіданні встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що наразі ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» визнаний неплатоспроможним та знаходиться в процедурі виведення з банківського ринку.

Частиною 3 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

Згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються» затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.03.2016 року №388, слідує, що вони не містять жодного обмеження стосовно продажу активів банку у вигляді прав вимог до боржників саме фінансовим установам, або іншим банкам.

На реалізацію п. 10 ч.1, п. 1 ч. 5 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внесла зміни своїм рішенням від 21.11.2016 року № 2526, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 13.12.2016 року за №1611/29741 до Положення «Про виведення неплатоспроможного банку з ринку», а саме: У пункті 5.11 главі 5 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.09.2012 р. за № 1581/21893, слова "між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами, які відповідно до своїх установчих документів та ліцензій мають право надавати кредити, крім кредитних спілок)" виключила.

Таким чином, з 13.12.2016 року редакція пункту 5.11 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, яке затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 березня 2016 року №388 встановлює, що право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання, шляхом проведення відкритого конкурсу, мають право не тільки банки та небанківські фінансові установи, так і інші фізичні та юридичні особи, котрі не віднесені до банків та небанківських фінансових установ.

Оскільки, оспорюваний договір за правовою природою є договором цесії. Норми цивільного законодавства дозволяють банківським установам відступати права вимоги за кредитними договорами третім особам, які не є фінансовими установами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І.В., ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С., про визнання недійсним договору відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, - потрібно відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 510, 512, 514, 515, 655, 656, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 177, 259, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович про визнання недійсним договору відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 01.07.2021 року.

Суддя А.В. Шевчук