Рішення № 98150682, 02.06.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/17285/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ». Третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ». Третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» матеріальну шкоду заподіяну в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 754 891,93 грн., витрати на доставку пощкодженого автомобіля на штраф майданчик у розмірі 1 500,00 грн., витрати на проведення оцінки матеріального збитку колісного транспортного засобу у розмірі 2 500,00 грн., витрати із зберігання пошкодженого автомобіля у розмірі 18 750,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 776,43 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 липня 2020 року, на дорозі Е101 Київ-Бровари ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за кермом автомобіля «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ», порушив Правила дорожнього руху, а саме: п.п. 11.4, 12.1, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив лобове зіткнення з автомобілем марки «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав тілесні ушкодження. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно механічні пошкодження транспортному засобу - автомобілю «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного Позивачу.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року у справі № 755/14096/20 встановлено, що ОСОБА_2 , 25.07.2020 року о 16-27 годині, в м. Києві по пр. Броварському, буд. 16, керуючи транспортним засобом «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості для руху, в результаті чого не впорався з керуванням та здійснив виїзд на зустрічний бік для руху, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Позивача зазнав значних пошкоджень. Відповідно до Звіту про оцінку матеріального збитку колісного транспортного засобу № 333/08-20 від 25 серпня 2020 року, вартість матеріального збитку складає 754 891 (сімсот п`ятдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто одна) гривня 93 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» не укладало із страховиками договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу - автомобіля «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Жодних відшкодувань за шкоду, завдану Позивачу, як власнику автомобіля «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з боку Відповідачів не відбулося.

18 листопада 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ». Третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

24 листопада 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» в межах суми позовних вимог, які становлять 754 891, 93 грн.

11 січня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва, в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про забезпечення позову, поданої в рамках цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки - відмовлено.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі в первинній редакції позову, обгрунтвуючи це тим, що саме відповідач повинен нести матеріальну відповідальність, як власник транспортного засобу ( джерела підвищеної небезпеки) , а в послідуючому відповідач має право звернутися з регресними вимогами до третьої особи ОСОБА_2 .

Крім того, в матеріалах справи наявна відповідь на відзив сторони відповідача, відповідно до якої представник позивача просить суд постановити судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До початку судового засідання подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» є неналежним відповідачем у справі. Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву та письмові заперечення на відповідь на відзив, зі змісту яких представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не висловив чіткої позиції щодо заявлених позовних вимог, але при цьому пояснив, що він арендував вказаний транспортний засіб та у трудових стосунках з відповідачем не перебував.

До початку судового засідання подав до суд письмові пояснення по суті спору, в яких просив з врахуванням даних пояснень прийняти рішення.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ч. ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 25.07.2020 року, о 16-27 годині, в м.Києві, по пр.Броварському, буд. 16, керуючи транспортним засобом «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості для руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив виїзд на зустрічний бік для руху, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року у справі № 755/14096/20, накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Дана постанова набрала законної сили.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також судом встановлено, що власником транспортного засобу «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .

Крім того, власником транспортного засобу «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 на вчинення дорожньо-транспортної пригоди був відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ», що підтвердужується матеріалами справи та не заперечувалось сторонами в ході судового розгляду.

Згідно матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_4 , на дату події застрахована не була, що підтверджується листами МТСБУ наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Звіту №333/08-20від 14 серпня 2020 року про оцінку вартості матеріального збитку, здійсненого оцінювачем ФОП « ОСОБА_6 », об`єкт оцінки - транспортний засіб «Toyota», реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлено, що величина вартості матеріального збитку, складає 754 891,93 грн.

В обґрунтування позову зазначено про те, що водій автомобіля «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким є ОСОБА_2 винуватець ДТП перебував в трудових відносинах із відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ», а відтак саме зазначене товариство має відшкодувати позивачу завдану матеріальну шкоду.

Перевіряючи огрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду за ст. 1166 ЦК України визначають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із положенням ст. 1187 ЦК України, відповідальність покладається на власника (працівника) джерела підвищеної небезпеки та відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до чинного законодавства, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених чинним цивільним законодавством.

Відповідно до зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

За загальним правилом, установленим ч. 2 ст. 1187 ЦК, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Проте, не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки у зв`язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач перебував у трудових відносинах із відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ», що підтверджується, зокрема, копією договору підряду від 03 липня 2020 року укладеного між відповідачем як замовником та ОСОБА_2 , як підрядником, а відтак вказує про наявність підстав для стягнення суми невідшкодованих збитків із товариства, завданих внаслідок порушення ПДР України ОСОБА_2 , як працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» під час виконання своїх обов`язків.

Однак, на думку суду, наведені стороною позивача документи не є доказами дійсного перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» та вчинення ним аварії в ході виконання трудових обов`язків, а інших доказів, які б беззаперечно свідчили про перебування винуватця аварії в трудових відносинах із відповідачем матеріали справи не містять, а відтак доводи позивача про необхідність стягнення шкоди із роботодавця винуватця ДТП, - є недоведеними.

Суд вважає, що стороною позивача не доведено достатніми доказами те, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із відповідачем в розумінні трудового закону, а тому між позивачем та ОСОБА_2 виникло деліктне зобов`язання, за яким саме на останнього слід покласти обов`язок по відшкодуванню шкоди, як на особу, яка таку шкоду завдала, однак, будь-яких вимог до винуватця ДТП позивачем пред`явлено не було, а суд, в силу вимог цивільного процесуального закону, позбавлений можливості вийти за межі пред`явлених позовних вимог та/або залучити до участі у справі співвідповідача та/або замінити на належного відповідача.

Разом з тим, враховуючи норми ст. ст. 1166, 1187 ЦК України саме фізична особа, яка на відповідній правовій підставі (наприклад, договору оренди автомобіля) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, відшкодовує шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п.2.2 Правил дорожнього руху України).

Враховуючи вище викладене, відповідальність має нести винна в завданні шкоди особа, яка керувала автомобілем та з вини якої сталося ДТП.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що саме третя особа ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП керував автомобілем «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В свою чергу, відповідно до договору підряду від 03 липня 2020 року, укладеного між третьою особою ОСОБА_2 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ», підрядник виконує роботи на транспортному засобі «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 (п. 8.1 Договору підряду), терміном з 03 липня 2020 року по 31 липня 2020 року (п. 2 Договору підряду),

Крім того, відповідно до п. 1 договору підряду від 03 липня 2020 року. підрядник ОСОБА_2 зобов`язується надати послуги з перевезення вантажів Замовника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» на автомобілях замовника під час відсутності водія відповідача, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги в поряду та на умовах встановлених цим договором.

Виконавець зобовязується надати послуги особисто, діє на власний ризик, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» не має права на отримання соціальних пільг та одержання допомоги із соціального страхування.

Таким чином, на момент вчинення ДТП, що мала місце 25.027.2020 року, транспортний засіб «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував на відповідній правовій підставі (експлуатувався, використовувався за цільовим призначенням), а саме на підставі договору підряду у третьої особи ОСОБА_2 , відповідно останній і є володільцем цього транспортного засобу у розумінні ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Враховуючи викладене, на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ» в момент вчинення ДТП, як власника транспортного засобу «MAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не може бути покладена відповідальність відшкодувати шкоди, оскільки дана шкода завдана іншою особою, яка на відповідній правовій основі керувала транспортним засобом, або, яка була законним володільцем транспортного засобу у розумінні ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 2, 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до правової позиції викладеної в Постанові від 27.03.2019 № 295/2557/17 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду зазначено, що відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст.51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

При цьому, стороною позивача в судовому засіданні клопотання про заміну неналежного відповідача не заявлялось.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ». Третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки - не підлягають задоволенню, оскільки позов пред`явлений до не належного відповідача, а відтак відсутні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд роз`яснює позивачу право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

З огляду на те, що суд відмовляє у позові, а судові витрати понесені лише позивачем, на підставі статті 141 ЦПК України їх розподіл не здійснюється.

Враховуючи наведене та керуючись, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ст. ст. 22, 386, 395-396, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 51,76, 77-81, 82, 89, 141, 177,209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ». Третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 2 червня 2021 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 . ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПРОМОПТТОРГ», (ЄДРПОУ 39529157, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 16);

Третя особа:

ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 );

Суддя: