Ухвала суду № 98150342, 07.07.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/401/21

1-кп/707/204/21

У Х В А Л А

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

07 липня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,

за участі:

секретаря судового засідання - Хандусь І.А.,

прокурора - Семіткіна М.С.,

захисника - Починка О.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250270000904 від 12.12.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тубільці Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу вимог статті 89 КК України раніше не судимого;

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12020250270000904 від 12.12.2020, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор Семіткін М.С., відповідно до ст. 331 КПК України, заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою на строк 60 діб.

Так, прокурор вказує, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, веде антисоціальний спосіб життя, а тому, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, продовжувати злочинну діяльність, чинити тиск на свідків, які не допитані в суді, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений та його захисник у вирішені клопотання прокурора поклалися на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає необхідним зазначити наступне:

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною третьою статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом установлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 07 серпня 2021 року.

Разом із цим, завершити судове провадження до спливу строку дії даного запобіжного заходу не можливо.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2011 від 11 жовтня 2011 року).

Суд погоджується з висновком прокурора про існування обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення саме цією особою інкримінованого кримінального правопорушення (злочину).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21 квітня 2011 року, п. 175; яке вказує на те, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

До обґрунтувань, які згідно з практикою Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами (окрім наявності обґрунтованої підозри), належать такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (рішення у справі «Корбан проти України» (заява № 26744/16) від 04 липня 2019 року, п. 155).

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та зважає на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, здійснювати психічний або фізичний вплив на потерпілу та свідків, які на сьогодні не допитані судом.

Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Так, у рішенні у справі "Ілійков проти Болгарії" (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів", тобто тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Крім того, на обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого, який тяжкими захворюваннями не страждає; є неодруженим, безробітним, утриманців в розумінні закону немає.

У зв`язку з вказаними обставинами можливо зробити висновок про те, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.

Наявність у обвинуваченого місця проживання не гарантує усунення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Європейський суд з прав людини наголошує, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з положеннями, що наведені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції» і «Харченко проти України», та зазначає, що у даній справі, з урахуванням презумпції невинуватості, превалює суспільний інтерес, який виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) та продовження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, дають підстави суду для продовження строку дії запобіжного заходу щодо нього.

Суд враховує, що відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України та статті 176 КПК України тримання під вартою є винятковим та найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.

Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.

Відтак, враховуючи, що судове провадження у даній справі Черкаським районним судом Черкаської області не закінчено, частина свідків не допитана, не досліджені інші докази у справі, беручи до уваги необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, з метою запобігти спробам переховування від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 та частиною третьою статті 199 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки наразі ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, хоч і зменшилися, але не зникли.

Відповідно до частини першої статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відтак, суд дійшов висновку, що підстав для зміни чи скасування міри обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу немає, а тому обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 197, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Черкаської окружної прокуратури Семіткіна Максима Сергійовича щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», продовживши строки тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 05 вересня 2021 року включно.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити начальнику Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» – для виконання, а також прокурору Черкаської місцевої прокуратури – для контролю.

Строк дії ухвали складає 60 (шістдесят) діб з дня її проголошення та до 05 вересня 2021 року, включно.

Ухвала підлягає до негайного виконання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, передбачені діючим законодавством.

Суддя: Т. А. Миколаєнко