Ухвала суду № 9814991, 23.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 р.Справа № 9/3/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Кононенко З.О.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представників позивача Сімакова А.А.

Христенко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської областi від 15.10.2009 р. по справі№9/3/5018

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібзавод «Південний»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Полтавський хлібзавод «Південний», звернувся до господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 03.04.2007 р. № 0000892301/0 та № 0000902301/0 (т.1, а.с.2-4).

На виконання ухвали господарського суду Полтавської області від 02.12.2008 року, позивачем подано позовну заяву про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 03.04.2007 року № 0000892301/0, за яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 15300,00 гр., з яких основний платіж складає сума 10200,00 гр. та штрафна (фінансова) санкція 5100,00 гр. (т.2, а.с.66, 70-71).

Постановою господарського суду Полтавської областi від 15.10.2009 р. адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібзавод «Південний» задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 03.04.2007р. № 0000892301/0, за яким ВАТ "Полтавський хлібозавод "Південний", м. Полтава визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 15 300,00 грн., з яких основний платіж 10 200,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 5 100,00 грн..

Стягнуто з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібозавод "Південний" 3,40 грн. судових витрат.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м.Полтаві, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської областi від 15.10.2009 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 129 Конституції України, ст. ст. 7, 9 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справа.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не зявився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Полтавський хлібозавод "Південний" за період з 01.01.2005 р. по 01.10.2006 р. Державною податковою інспекцією у м. Полтаві складено акт № 554/23/21049772 від 22.03.2007 р.

Згідно висновків зазначеного акту, під час перевірки встановлено порушення ВАТ "Полтавський хлібозавод "Південний" п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: заниження з боку платника валового доходу у четвертому кварталі 2005 року на 40 800,00 грн. внаслідок заниження обсягів реалізації.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2007 р. № 0000892301/0, згідно з яким ВАТ "Полтавський хлібозавод "Південний" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 15 300,00 грн., з яких основний платіж - 10 200,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 5 100,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000892301/0 від 03.04.2007 р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Згідно акту № 554/23/21049772 від 22.03.2007 р., складеного Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за результатами комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Полтавський хлібозавод "Південний" за період з 01.01.2005 р. по 01.10.2006 р., встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (т.2, а.с.15-54).

Такого висновку ДПІ у м. Полтаві дійшла у звязку з тим, що ВАТ "Полтавський хлібозавод "Південний" при складанні декларації по прибутку за 4 квартал 2005 року не врахував загальну суму доходу платника податку від реалізації продукції, отриманого (нарахованого) протягом 4 кварталу 2005 року у грошовій формі у сумі 41,5 тис. грн., згідно даних декларації по податку на додану вартість сума, податкових зобов'язань склала 1 854,6 тис. грн., згідно даних по декларації по податку на прибуток скоригований валовий дохід підприємства склав 1 780,0 тис. грн., розбіжність склала 74,6 тис. грн.. Розбіжність пояснюється зміною у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, товарів (додаток К - 1 декларації по прибутку підприємства) на суму 25,0 тис. грн., списання кредиторської заборгованості на суму 58,8 тис. грн. у зв'язку з виправленням бухгалтерської помилки по невірному оприбуткуванню борошна від ПП Паламарчук (невірно зазначено ціну). Підприємством помилково занижено валові доходи від продажу на суму 40,8 тис. грн. (т.2, а.с.30).

На підставі акту перевірки № 554/23/21049772 від 22.03.2007 р. ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.04.2007 р. № 0000892301/0, згідно з яким ВАТ "Полтавський хлібозавод "Південний" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 15 300,00 грн., з яких основний платіж - 10 200,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 5 100,00 грн.(т. 1, а.с.9).

Відповідно до приписів Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 (із змінами та доповненнями), акт перевірки повинен містити викладку виявлених порушень податкового законодавства чітко, в повній мірі, із посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято, як допустимий доказ на підтвердження факту вчинення позивачем порушення правил оподаткування розділ 3.1.1. акту перевірки, оскільки в ньому не міститься жодних посилань на первинні документи; як свідчить п. 2.10 акту перевірки, головні книги за 2005-2006 роки, журнали-ордери та оборотні відомості по балансових рахунках були перевірені вибірковим методом, а первинна бухгалтерська документація до них не була предметом дослідження взагалі.

Відповідно до висновку № 432 від 07.07.2009 р. судово-економічної експертизи, експерт застосував документальний метод дослідження шляхом документальної перевірки даних, зазначених у деклараціях з податку на прибуток ВАТ "Полтавський хлібозавод "Південний" та відповідності їх даним бухгалтерського та податкового обліку підприємства та діючому податковому законодавству.

В ході дослідження судовим експертом встановлено, що :

- відповідно до видаткових накладних за період з 03.10.2005 р. по 22.12.2005 р. ВАТ "Полтавський хлібозавод "Південний" отримало від ПП ОСОБА_5 борошно на загальну суму 406 376,59 грн., в тому числі податок на додану вартість;

- з урахуванням арифметичних помилок при заповненні накладених вартість борошна складає 321 339,14 грн. без податку на додану вартість;

- відповідно до звітів про виробництво борошно, яке отримано від ПП ОСОБА_5 оприбутковано в повному обсязі в сумі та використано на виробництві;

- в ході проведення дослідження даних, зазначених у головній книзі підприємства, декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2005 року з додатками (в тому числі К-1) не встановлено факту здійснення коригування приросту (убутку) балансової вартості запасів та списання кредиторської заборгованості перед ПП ОСОБА_5;

- встановити, яка сума фактично віднесена до складу валових витрат, що пов'язані з придбанням у ПП ОСОБА_5 борошна, не представляється можливим у зв'язку з відсутністю регістрів аналітичного бухгалтерського обліку по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальникам за 4 квартал 2005 р" з огляду на сплив строку зберігання останніх (т. 3, а.с.8-13).

Тобто, згідно з експертним висновком, який судом прийнято як належний доказ, і з яким погодився відповідач, висновки ДПІ у м. Полтаві, викладені в акті перевірки № 554/23/21049772 від 22.03.2007 р., стосовно заниження валового доходу у четвертому кварталі 2005 року на 40 800,00 грн. документально не підтверджуються.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), на порушення якого посилався відповідач, валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), податкова звітність повинна ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями), штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

А, відповідно до пп.. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; "штрафна санкція (штраф)" - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що висновки ДПІ у м. Полтаві щодо порушення з боку позивача приписів п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є неправомірними у звязку з їх недоведеністю.

Статтею 13 Закону України від 04.12.1990 р. № 509 "Про державну податкову службу України" (із змінами та доповненнями) передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач у даному випадку діяв у порушення вимог ч.2 ст. 19 Конституції України та ст.. 13 Закону України «Про державну податкову службу УКраїни.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливість адміністративного судочинства полягає у тому, що обовязок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати до суду беззаперечні докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Однак, як свідчать письмові докази, і це встановлено судом першої інстанції, відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено правомірність, законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення та не надано до суду першої та апеляційної інстанції беззаперечних доказів про це.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської областi від 15.10.2009 р. по справі№9/3/5018 за позовомВідкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібзавод «Південний» доДержавної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Калиновський В.А. Кононенко З.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 29.03.2010 р.