Ухвала суду № 98149872, 07.07.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/126/21

Провадження № 2/643/2353/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Власенка М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Насирової М. М.,

представника позивача – адвоката Корольчук Ю. Ю.,

представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Лукашова В. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа – Четверта Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа – Четверта Харківська державна нотаріальна контора, в якому просить:

– визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на спадщину за заповітом, однак у позасудовому порядку неможливо оформити таке право.

Представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Лукашовим В. В. подано до суду клопотання про призначення судової криміналістичної почеркознавчої експертизи щодо дійсності підпису померлого ОСОБА_4 у заповіті від 14 жовтня 2004 року.

Клопотання обгрунтоване тим, що відповідач ставить під сумнів допустимість, достовірність та справжність поданого позивачем заповіту, оскільки померлий батько відповідача ОСОБА_4 за життя особисто повідомляв, що ніяких заповітів не складав, а підпис у заповіті, на ствердження відповідача, здійснений іншою особою. Крім цього, у період складання заповіту, паспорт ОСОБА_4 зник з житла останнього, а в подальшому знайшовся після візиту баби позивача.

Представник відповідача у підготовчому засіданні просив задовольнити клопотання про призначення у справі судової криміналістичної почеркознавчої експертизи щодо дійсності підпису померлого ОСОБА_4 у заповіті від 14 жовтня 2004 року. Зазначив, що у зв`язку з тим, що спір виник з права власності на майно померлого в порядку спадкування за заповітом, вважає за необхідне проведення такої експертизи з метою встановлення достовірності доказів у справі.

Представник позивача заперечував проти клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки предметом позову ОСОБА_2 є визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, а не оскарження чи визнання недійсним такого заповіту, у зв`язку з чим зазначив, що призначення експертизи у цій справі є недоцільним.

Крім цього, зауважив суду, що підстави для задоволення цього клопотання також відсутні у зв`язку з тим, що при посвідченні заповіту, приватним нотаріусом згідно встановленого законом порядку була встановлена особа заповідача та перевірена справжність його підпису, а тому проведення такої експертизи є недоцільним.

Інші учасники провадження до підготовчого судового засідання не з`явилися, повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши учасників провадження, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК Украйни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 8, 10 ч. 1 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Підготовче провадження у справі не закрито.

Щодо клопотання про призначення експертизи, суд зазначає таке.

Предметом позову у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом. Будь-яких, зокрема, зустрічних вимог про визнання заповіту недійсним відповідачами не пред`явлено.

Однак, представник відповідача просить призначити у справі судову криміналістичну почеркознавчу експертизу, обґрунтовуючи таке клопотання тим, що відповідний висновок експерта свідчитиме про те, що підпис на заповіті підроблено.

Враховуючи предмет та підстави позову, суд вважає, що клопотання представника відповідача заявлено поза межами заявлених позовних вимог.

Заявлене клопотання, на переконання суду, не стосується предмету спору та не входить до предмета доказування, а зустрічні позовні вимоги, зокрема, про визнання заповіту недійсним в межах цієї цивільної справи зі сторони відповідачів не заявлено.

Крім цього, судом враховується вимоги ч. 1 ст. 103 ЦПК України, відповідно до яких суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

З урахуванням змісту позовних вимог не вбачається наявності сукупності умов, визначених ст. 103 ЦПК України, для призначення експертизи.

Окремо суд зазначає, що призначення по справі недоцільної експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, порушує розумні строки тривалості судового провадження, що, в свою чергу, є порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і, як наслідок, - права сторони на ефективний засіб юридичного захисту своїх прав в національному органі.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення посмертної почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст. 189, 196, 197, 260, 261 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Лукашов Віталія Віталійовича про призначення судової криміналістичної почеркознавчої експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М. В. Власенко