Ухвала суду № 98149653, 07.07.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2114/21

Номер провадження 1-кс/623/652/2021

УХВАЛА

іменем України

07 липня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

у складі головуючого - слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю: секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурора Козир М.В.,

старшого слідчого Субботіна С.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Коротуна В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в режимі відеокоференції в сервісі «EasyCon» клопотання старшого слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Субботіна С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Донецьке, Ізюмського району, Харківської області, громадянина України, українця, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю, не працюючого, раніше судимого:

1) 02 квітня 2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 185 КК України до 1 року позбавлення волі, відповідно до статі 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

2) 05 червня 2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 185, статтею 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 13 травня 2015 року постановою Жовтневого районного суду м. Харків відповідно до статті 81 КК України, статей 537, 539 КПК України звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 7 місяців 27 днів;

3) 30 жовтня 2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 185, частиною 1 статті 356, статтями 70, 71, 72 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі, постановою Харківського районного суду Харківської області від 24 березня 2016 року на підставі частини 5 статті 72 КК України зараховано строк перебування під вартою з 30 жовтня 2015 року по 30 листопада 2015 року з зарахуванням 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі, 07 листопада 2017 року постановою Харківського районного суду Харківської області на підставі статті 3 Закону України «Про амністію» від 22 грудня 2016 року звільнений від відбування покарання;

4) 01 червня 2018 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 190 КК України до 1 року позбавлення волі;

5) 17 січня 2019 року Барвінківським районним судом Харківської області за частиною 2 статті 185, частиною 4 статті 70 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, звільненого 09 вересня 2019 року за відбуттям строку покарання,

6) обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12020222530000096 за частиною 2 статті 185 КК України та №12020220320000694 за частиною 3 статті 185 КК України перебувають на розгляді у Ізюмському міськрайонному суді Харківської області,

який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221070000263 від 01 червня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07 липня 2021 року старший слідчий СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Субботін С.О. звернувся з клопотанням, погодженим прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Козир М.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання старший слідчий зазначає наступне.

В провадженні СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12021221070000263 від 01 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, за фактом крадіжки майна з дачного домоволодіння ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став та будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за крадіжки знову вчинив аналогічний злочин. Так, ОСОБА_1 , 13 травня 2021 року, приблизно о 13 годині, точного часу у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за чужий рахунок, усвідомлюючи що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження запірного пристрою на вхідних дверях, проник до вищевказаного будинку, звідки таємно викрав холодильник марки «Донбасс», модель «10Е», вартістю 633 гривні, та циркулярний верстат з фуганком, вартістю 4000 гривень, чим ОСОБА_2 завдав матеріальний збиток на загальну суму 4633 гривні.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення - злочину підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08 червня 2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події, показаннями свідка ОСОБА_3 , речовим доказом.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, раніше неодноразово судимий, звільнившись з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, на даний час обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185 та частиною 3 статті 185 КК України перебувають на розгляді в Ізюмському міськрайонному суді Харківської області, на теперішній час офіційно ніде не працює та не навчається, не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, таким чином є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інший злочин та продовжити свою злочинну діяльність, незаконно вплинути на свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, старший слідчий вважає наявними правові підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, заперечував та просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він завжди з`являвся на виклики слідчого.

Захисник Коротун В.І. заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ризики, зазначені в клопотанні, не доведені прокурором.

Прокурор та старший слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Козир М.В. надала копії витягів з ЄРДР про внесення 23 червня 2021 року та 06 липня 2021 року до єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинені ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 185 КК України.

Вивчивши матеріали клопотання, надані прокурором документи, вислухавши підозрюваного ОСОБА_1 та захисника Коротуна В.І., які заперечували проти задоволення клопотання, заслухавши пояснення старшого слідчого, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно пункту 36 Рішення ЄСПЛ по справі "Москаленко проти України" №37466/04 від 20 серпня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначав, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять на даний час обставини, передбачені частиною 1 статті 194 КПК України, які свідчать про: 1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України; 2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України; 3. недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання його під вартою, для запобігання обґрунтованим ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховується вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, вік та стан здоров`я підозрюваного, відсутність стійких соціальних зв`язків та постійного місця реєстрації в Україні, який ніде не працює та не має постійного доходу, раніше неодноразово судимий, має не погашену судимість, в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області перебувають обвинувальні акти по кримінальним провадженням за аналогічні злочини проти власності, підозрюється у вчиненні ще двох аналогічних кримінальних правопорушень, що свідчить про те, що він продовжує свою злочинну діяльність, тому слідчий суддя вважає, що існує реальна загроза, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, особисте зобов`язання, не може бути застосовано, оскільки особа підозрюваного не заслуговує на довіру, відсутні міцні соціальні зв`язки в місці проживання в Україні, у разі визнання винуватим загрожує покарання, пов`язане з позбавленням волі; особиста порука не може бути застосована, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості та додаткові відомості не надані підозрюваним про осіб, які заслуговують на довіру та могли б виступити в якості поручителів; домашній арешт не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю та в нього відсутнє постійне зареєстроване місце проживання.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

З урахуванням вищевикладеного необхідно застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При обранні запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні підозрюваним не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) в ході здійснення досудового розслідування не добуто, що свідчить про можливість тримання підозрюваного у місцях позбавлення волі.

Оскільки, про підозру ОСОБА_1 повідомлено 08 червня 2021 року, строк досудового розслідування з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину становить два місяці, тому слідчий суддя вважає, що міру запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою необхідно обрати в межах строку досудового розслідування з 07 липня 2021 року по 08 серпня 2021 року.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, визначається застава, достатня для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, - 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 95 160 гривень (2379 х 40 = 95 160 гривень).

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Субботіна С.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування з 07 липня 2021 року по 08 серпня 2021 року включно.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, встановити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 95 160 (дев`яносто п`ять тисяч сто шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України у Харківській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО отримувача 820172, р/р ua208201720355299002000006674 (призначення платежу: застава, справа № 623/2114/21; провадження № 1-кс/623/652/2021).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до сплину терміну тримання під вартою внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 08 серпня 2021 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т.Д. Бєссонова