
Номер справи 623/2350/21
Номер провадження 2/623/737/2021
РІШЕННЯ
іменем України
07 липня 2021 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді: Герцова О.М.
за участю секретаря судових засідань: Рзаєвої І.С.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Недрофарба» про визнання дійсним договорів в порядку ч.2 ст.220 ЦК України та визнання права власності на нерухоме майно,-
в с т а н о в и в :
Зміст позовних вимог, пояснення сторін.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дійсними договорів купівлі-продажу та визнання за ним права власності на нерухоме майно, оскільки відповідач не реагує на його звернення з приводу нотаріального посвідчення договорів, що між ними були укладені.
В судове засідання позивач не з`явився, його представник ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач директор ПрАТ «Недрофарба» Щербак В. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його участі, позов визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 березня 2021 року між приватним акціонерним товариством ''Недрофарба'' та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 1.(а.с.6).
Відповідно до предмету вищезазначеного правочину відповідач продав позивачу бокси для автомобілів літ. "Н", бокси для автомобілів літ. "О", що складає 19/100 частин нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
27 березня 2021 року між відповідачем та позивачем був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2.(а.с.7).
Відповідно до предмету вищезазначеного правочину відповідач продав позивачу котельню літ. "В", нежитлову будівлю літ. "Р", що складає 7/100 частин нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
27 березня 2021 року між відповідачем та позивачем був укладений договір купівлі- продажу нерухомого майна № 3.(а.с.8).
Відповідно до предмету вищезазначеного правочину відповідач продав позивачу адміністративну будівлю літ. "А-2", цех рідких фарб з складом літ. "Б", навіс літ. "б", прохідну літ. "П", що складає 23/100 частин нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 прийняв та оплатив вартість вищезазначених об`єктів нерухомості у відповідності до положень договорів.
З боку ОСОБА_1 зобов`язання по вищезазначеним правочинам були виконані належним чином та у відповідні строки, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 27 березня 2021 року.(а.с.9-11).
Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.
Згідно з ч. 1ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбаченими п.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен укладатись у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
У відповідності зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов`язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1. ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.
Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
При вирішенні справи по суті суд приймає до уваги правову позицію, яка викладена в Постанові ВСУ № 6-1288цс17 від 06 вересня 2017 року, згідно якої суди дійшли неправильного висновку про те, що норма ч. 2ст. 220 ЦК України не застосовується до спірних правовідносин у зв`язку з необхідністю державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна. Однією з умов застосування ч. 2ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. Відповідно до п. 13постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.
ВСУ в своїй Постанові від 04 жовтня 2017 року зазначив, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.
Таким чином, суд, дослідивши надані письмові докази в сукупності, дійшов висновку, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу купівлі-продажу квартири.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд констатує, що позивач письмовими доказами по справі довів правомірність та обґрунтованість позовних вимог.
А отже, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.220,328,334 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,354-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Недрофарба» про визнання дійсним договорів в порядку ч.2 ст.220 ЦК України та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити в повному обсязі.
Визнати договір купівлі-продажу № 1 від 27 березня 2021 року укладений між ОСОБА_1 та приватним акціонерним товариством "НЕДРОФАРБА" дійсним.
Визнати договір купівлі-продажу № 2 від 27 березня 2021 року укладений між ОСОБА_1 та приватним акціонерним товариством "НЕДРОФАРБА" дійсним.
Визнати договір купівлі-продажу № 3 від 27 березня 2021 року укладений між ОСОБА_1 та приватним акціонерним товариством "НЕДРОФАРБА" дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 19/100 частин нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 до яких входять бокси для автомобілів літ. «Н», бокси для автомобілів літ. "О".
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 7/100 частин нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 до яких входять котельня літ. "В", нежитлова будівля літ. "Р".
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на 23/100 частин нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 до яких входять адміністративна будівля літ. «А-2», цех рідких фарб з складом літ. "Б", навіс літ. "б", прохідна літ. "П
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О.М.Герцов
Судове рішення № 98149627, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 07.07.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 623/2350/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: