Рішення № 98149452, 05.07.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1794/21

провадження №2-а/619/163/21

Рішення

іменем України

05 липня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Кононихіної Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Мєщан І.О.,

розглянув у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України, в якому позивач просить скасувати постанову серії ЕАН №4009987 від 02.04.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилалася на те, що 02 квітня 2021 року інспектором 5-ї роти 4-го батальйону лейтенантом поліції Радченко Ангеліною Олексіївною було винесено постанову ЕАН №4009987 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 850 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, нібито не виконав п. 2.9.В ПДР, а саме керував транспортним засобом без номерного знаку. Позивач не погоджується з винесеною постановою та оскаржує її, оскільки надав митну декларацію на авто та інші супутні документи, що необхідні для реєстрації авто у сервісному центрі та пояснив, що виїхав з Харківської митниці та прямує до сервісного центру з метою реєстрації цього авто. Вважає що були допущені такі порушення: відповідач незаконно розглянув справу, не повідомивши належним чином позивача про час и місце розгляду справи; відповідач позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП; відповідач порушив вимоги щодо процедурі розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений статями 278, 279 КУпАП. У зв`язку із вищезазначеним, вважає оскаржувану постанову, винесену з порушенням його прав та діючого законодавства, незаконною та не обґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача - Державної казначейської служби України Солдатенко Я.А. у відзиві на позовну заяву вказала, що належним відповідачем є відповідний орган, на який зокрема положенням ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справу передбачену ч.1 ст.126 КУпАП. Залучення або незалучення до участі у таких категоріях спорів Казначейство не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі та встановлення фактичних обставин, оскільки Казначейство або його територіальний орган не є тим суб`єктом який порушив права чи інтереси позивача. Позивач не звільнений від сплати судового збору, та сплатив його з метою оскарження постанови ЕАН№4009987 від 02.04.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП, тому судовий збір має бути стягнутий за рахунок Департаменту патрульної поліції, посадовою особою якого винесено спірну постанову. Враховуючи викладене, вважає вимоги позивача щодо стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн. необґрунтованими. Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн.

Представник позивача адвокат Косінцев К.В. надав суду заяву, якій просив справу розглядати у відсутність позивача та його представника, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позовну заяву у встановлений строк від нього не надходило, тому, на підставі ст. 205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача, на підставі тих доказів, які надані до матеріалів справи.

Представник відповідача - Державної казначейської служби України, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, у встановлений строк від нього не надходило, тому, на підставі ст. 205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача, на підставі тих доказів, які надані до матеріалів справи.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Підстав, визначених ст. 205 КАС України, для відкладення розгляду справи немає.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 02 квітня 2021 року інспектором 5-ї роти 4-го батальйону лейтенантом поліції Радченко Ангеліною Олексіївною було винесено постанову ЕАН №4009987 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 850 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не виконав п. 2.9.В ПДР, а саме керував транспортним засобом без номерного знаку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 6 статті 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Згідно п. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 2 липня 2015 року поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста, десята і одинадцята статті 121). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Пунктом 1 Розділу I. Загальних положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністра МВС України №1395 від 07.11.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу III Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, виноситься без складання відповідного протоколу.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернув увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Також, згідно з ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функцiї фото- i кінозйомки, відеозапису, засобів фото- i кінозйомки, відеозапису.

Суд враховує положення ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4009987 від 02.04.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим засобів.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють ПДР.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень п.п. «в» п. 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом без номерного знака.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У постанові серії ЕАН № 4009987 від 02.04.2021 зазначено, що до постанови додаються: відеозапис з бодікамери.

Відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених у постанові серії ЕАН № 4009987 від 02.04.2021, в тому числі не надано відеозапис з бодікамери.

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які вказували б на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. У матеріалах справи в наявності постанова про притягнення до відповідальності, яка не підтверджує факт вчинення позивачем правопорушення, що не дає підстави стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що є підстави вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Вказане, узгоджується з постановою Верховного Суду від 15 листопада 2018 року (справа № 524/5536/17 провадження № К/9901/1403/17) в якій, суд касаційної інстанції погодився із тим що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а провадження № К/9901/21241/18) вказав, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється відповідно до правил, встановлених ст. 286 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності свого рішення, у зв`язку з цим постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4009987 від 02.04.2021 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Що стосується питання стягнення з Державної казначейської служби України витрат по сплаті судового збору суд зазначає наступне.

Належним відповідачем є відповідний орган, на який зокрема положенням ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справу передбачену ч.1 ст.126 КУпАП. Зазначене підтверджується правовим висновком Верховного Суду у справі №742/2298/17 від 17.09.2020.

Залучення або незалучення до участі у таких категоріях спорів Казначейство не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі та встановлення фактичних обставин, оскільки Казначейство або його територіальний орган не є тим суб`єктом який порушив права чи інтереси позивача. Зазначене підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 по справі №242/4741/16-ц.

В свою чергу, Казначейство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та не несе відповідальності за дії органів державної влади.

Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (із змінами).

Отже, Казначейство відповідно до законодавства є органом, який здійснює списання коштів з державного бюджету. Разом з цим, Казначейство не порушувало інтересів та охоронюваних законом прав позивача. Також, Казначейство не є учасником спірних відносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.

Правові засади справляння судового збору, платників, ставок, звільнення від його сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

У постанові від 18.03.2020 у справі № 543 775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви у цих правовідносинах не передбачають.

Позивач не звільнений від сплати судового збору, та сплатив його з метою оскарження постанови ЕАН№4009987 від 02.04.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП.

Враховуючи викладене, вважає вимоги позивача щодо стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку витрати по сплаті судового збору в сумі 454,00 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 5-9, 12, 77, 241-246, 255, 286, 292, 293, 295, п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову лейтенанта поліції Радченко Ангеліни Олексіївни посадової особи Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області серії ЕАН №4009987 від 02.04.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. Ю. Кононихіна