Ухвала суду № 98149439, 07.07.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

УХВАЛА

07 липня 2021 року

м.Вовчанськ Харківської області

Справа 617/1066/21

Провадження 2/617/550/21

Суддя Вовчанського районного суду Харківської області Петрова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування заборони відчуження, -

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2021 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 в провадження судді Петрової Н.М. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування заборони відчуження.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною позовною заявою до суду, суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З тексту позовної заяви вбачається вимога скасувати заборону відчуження будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що накладена Вовчанською державною нотаріальною конторою Харківської області.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

З 01.01.2013 року відповідно до ст.8, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст.73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Для зняття заборони необхідно подати до нотаріуса відповідну заяву, до якої додаються необхідні підтверджуючі документи. До нотаріуса може звертатись з заявою про зняття заборони як іпотекодержатель, так і іпотекодавець, за умови подання безспірних доказів виконання зобов`язання.

З метою перевірки факту звернення до нотаріуса належного іпотекодержателя, або подання іпотекодавцем повідомлення про виконання основного зобов`язання/припинення іпотечного договору, виданого належним іпотекодержателем (враховуючи непоодинокі факти відступлення прав за іпотечними договорами), нотаріус перед вчиненням дії щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна перевіряє вказані факти шляхом одержання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі відмови нотаріуса в оформленні такої заяви, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Зміст зазначеного дає суду підстави для висновку, що жодним іншим органом або посадовою, службовою особою, окрім нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадової особи органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, не можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно Закону України "Про нотаріат" належать до компетенції нотаріуса, в тому числі і судами.

Статтею 49 Закону України "Про нотаріат"визначено порядок підстав для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії, серед яких: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3ст. 49 Закону України "Про нотаріат"нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження.

Слід зауважити, що право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права настає тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні такого права.

При цьому, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у вчиненні нотаріальні дії, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Отже, з позовної заяви та поданих до неї документів спору про право не вбачається, оскільки відмова нотаріуса провести державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна позивача, відсутня.

У даному випадку можливо зробити висновок про те, що позивачем не зроблено усі необхідні дії, які передбачені законом для отримання рішення суду про скасування заборони відчуження будинку, а тому звернення до суду з даним позовом є передчасним.

Крім того, відповідно до ч. 5ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: не надано підтверджень відсутності заборгованості щодо кредиту (квитанції, довідки про відсутність зобов`язань, відсутність відкритого виконавчого провадження тощо).

До матеріалів справи надані пояснення особи ОСОБА_2 , на яких базується факт погашення фінансових зобов`язань ОСОБА_1 . Суд зазначає, що такі пояснення не можна вважати належними допустимими, достовірними доказами згідно ст.ст.76-79 ЦПК України, так як суд не встановлював особу, не приводив її до присяги як свідка відповідно до вимог ст.230 ЦПК України тощо.

Відтак, подаючи позовну заяву до суду, позивач не виконав визначені законодавством та зазначені вище вимоги до позовної заяви.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки і до позовної заяви слід надати відмову нотаріуса від вчинення нотаріальної дії.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.

За таких обставин, в силу ч.1 ст.185 ЦПК України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вовчанської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування заборони відчуження - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, попередивши останнього про те, що у разі коли він відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені вимоги, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.М.Петрова