Ухвала суду № 98148792, 01.07.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/5955/21

Провадження №1-кс/428/3759/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., за участю секретаря Голуб Т.М., прокурора відділу Луганської обласної прокуратури Шабельського А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Сєрікової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання про продовження строку тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №62021050020000057 від 23.04.2021 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області, громадянина України, українця, із вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не є людиною з інвалідністю, є учасником бойових дій, не перебуває на обліку у лікарів-нарколога і психіатра, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2021 року до слідчого судді надійшло вищевказане клопотання.

Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Другий слідчий відділ (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62021050020000057 від 23.04.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Скіф» ГУНП в Запорізькій області (далі - БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області) та відповідно до змісту положень статті 19 Конституції України при здійсненні своїх посадових обов`язків зобов`язаний у своїй роботі керуватися лише Конституцією України, Законами України та покладеними на нього функціональними обов`язками.

Відповідно до положень ст.ст. 3, 8, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 під час виконання своїх завдань повинен забезпечувати дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України і сприяти їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Відповідно Присяги працівника Національної поліції України, передбаченої ст. 64 Закону особа, яка вступає на службу, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Крім того, ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія вказаного Закону.

Нехтуючи вищезазначеними нормами чинного законодавства та положеннями ст. 1, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», а також нівелюючи основні засади державної служби в Україні, ОСОБА_1 , будучи службовою особою, здійснюючи функції представника влади, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб разом із поліцейськими БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 07.05.2021 року близько 17-30 год. поліцейські БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рухалися на службовому автомобілі марки ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Новікова у місті Сєвєродонецьку Луганської області, де біля будівельного магазину «Профі» побачили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після чого, останні заїхали за двір вказаного магазину та зупинили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для перевірки документів.

Під час перевірки документів та проведення поверхневого огляду у ОСОБА_5 було виявлено медичний шприц з речовиною сірого кольору, яка зовні нагадувала наркотичний засіб. В цей час у працівників поліції БПСПОП «Скіф» ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 , за фактом виявлення наркотичного засобу та подальшого не притягнення його до кримінальної відповідальності.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_2 , за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посадили ОСОБА_5 до службового транспортного засобу марки ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 , та стали вимагати грошові кошти у останнього за не притягнення його до кримінальної відповідальності за фактом виявлення наркотичного засобу.

Під час розмови, поліцейські ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали погрожувати ОСОБА_5 кримінальною відповідальністю та запропонували надати їм неправомірну вигоду у розмірі 15 000 гривень.

Перебуваючи у пригніченому психічному стані, ОСОБА_5 вимушено погодився на протиправну вимогу щодо передачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неправомірної вигоди у зазначеній сумі.

Після чого ОСОБА_5 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_6 та попрохав привезти йому грошові кошти в сумі 15 000 гривень до будівельного магазину «Профі» по вул. Новікова у м. Сєвєродонецьку Луганської області. Далі, приблизно об 18-15 год. ОСОБА_6 привіз грошові кошти в сумі 15 000 гривень, та за вказівкою працівників поліції передав вказані грошові кошти ОСОБА_5 . Після цього через нетривалий проміжок часу поліцейські ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили ОСОБА_5 , щоб він передав ці грошові кошти у сумі 15 000 гривень ОСОБА_4 та наказали останньому сісти до них у службовий автомобіль марки ВАЗ-2107, д.н.з. НОМЕР_1 .

На їх протиправну вимогу ОСОБА_4 , присів до службового автомобілю та під час слідування на одній із вулиць м. Сєвєродонецька Луганської області, ОСОБА_4 за їх вказівкою передав із 15 000 гривень поліцейським ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 11 000 гривень, поклавши їх під килимок для ніг заднього лівого пасажирського місця сидіння автомобіля. Отримавши грошові кошти поліцейські висадили ОСОБА_4 з автомобіля після чого були затримані працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, що поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України.

07.05.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08.05.2021 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України вручено останньому.

08.05.2021 року слідчим суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк з 07.05.2021 року по 05.07.2021 року, із можливістю внесення застави у розмірі 158900 грн.

30.06.2021 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 08.10.2021 року.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких додані до вказаного клопотання.

Однак закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження до вказаного строку не видається можливим внаслідок виконання великого обсягу роботи та особливої складності кримінального провадження, оскільки в ході досудового розслідування необхідно виконати наступне:

- розсекретити ухвали суду апеляційної інстанції, на підставі яких надано дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- розсекретити протоколи негласних слідчих (розшукових) дій;

- отримати висновок судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено експертам Луганського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені М.С. Бокаріуса»;

- після розсекречення протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій призначити та провести судову фоноскопічну експертизу;

- з урахуванням отримання додаткових доказів, з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, отримання висновків судових експертиз вирішити питання про повідомлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зміну раніше повідомленої їм підозри;

- з урахуванням отримання додаткових доказів та з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення вирішити питання щодо проведення додаткових допитів підозрюваних, свідків вчинення злочинів, а також проведення інших необхідних слідчих (розшукових) дій;

- підготувати документи та виконати вимоги ст. 290 КПК України, надати підозрюваним і захисникам достатній час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;

- скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

Сторона кримінального провадження у своєму клопотанні зазначає, що підставою для продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які не зменшилися і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Про існування вказаних ризиків свідчать вагомість доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним за вчинене кримінальне правопорушення; а також, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, використовуючи своє коло знайомих в системі правоохоронних органів та особисто, може незаконно впливати, чинити тиск на свідків з метою змусити їх надати неправдиві свідчення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за скоєння ним кримінального правопорушення, його можливістю переховуватися від органу досудового розслідування, побоюючись відповідальності за вчинений злочин, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи, що на даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частині території Донецької та Луганської областей, ОСОБА_1 , який є мешканцем Запорізької області, матиме можливість виїхати на тимчасово окуповану територію вказаних областей або перетнути кордон з іншою державою. ОСОБА_1 не є людиною похилого віку та не страждає на захворювання, які б могли перешкодити йому перебувати під вартою. Разом із тим, сторона кримінального провадження вказує, що для забезпечення належної поведінки підозрюваного буде достатньо продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 на 60 днів.

Прокурор Шабельський А.М. в судовому засіданні повністю підтримав подане клопотання, підтвердив доводи, викладені в його обґрунтування, просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозра є необґрунтованою. Додатково пояснив, що під час затримання йому було вибито на верхній щелепі другий справа зуб.

Захисник Сєрікова К.С. в судовому засіданні заперечувала щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки клопотання є необґрунтованим та прокурор не довів існування ризиків. Просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави. Додатково пояснила, що під час затримання ОСОБА_1 було застосовано фізичний вплив, йому вибили імплант зуба, у зв`язку з чим є необхідним застосувати положення ст. 206 КПК України та перевірити вказані обставини. Прокурор не надав доказів обґрунтованості підозри та існування ризиків. Вона не оспорює існування кримінального провадження, оскільки прокурор надав відповідні докази. Прокурор не довів, що інші більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані до ОСОБА_1 . Також у ОСОБА_1 на утриманні перебуває неповнолітня дитина, він живе у цивільному шлюбу, є учасником бойових дій. Розмір застави у 70 прожиткових мінімумів є завеликим для ОСОБА_1 , оскільки розмір його заробітної плати становить 10 тисяч грн. на місяць.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 197 КПК України встановлено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частиною 5 ст. 199 КПК України встановлено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

08.05.2021 року ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області було застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з 07.05.2021 року по 05.07.2021 року.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повністю підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме: показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , наданими під час їх допиту; протоколом огляду від 07.05.2021 року, в ході якого оглянуто та вилучено у ОСОБА_4 імітаційний засіб, а саме медичний шприц об`ємом 5 мл, заповнений рідиною сірого кольору до відмітки 4,1 мл (із запаяним кінцем), який поміщено до сейф-пакету; протоколом огляду від 07.05.2021 року, в ході якого оглянуто та вилучено у ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 4000 гривень у вигляді 4 купюр номіналом 1000 гривень, які поміщено до сейф-пакету; протоколом обшуку від 07.05.201 року, в ході якого проведено обшук транспортного засобу марки «ВАЗ-2107», д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ГУ Національної поліції в Запорізькій області, та вилучено відеореєстратор чорного кольору з написом «GE-105» з карткою пам`яті «Team», об`ємом 32 гб, паперовий листок з рукописним текстом, на якому зазначено: « ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 », грошові кошти у сумі 11000 гривень, з яких 8 купюр номіналом по 1000 гривень кожна, з наступними серіями та номерами: АД 3304101, АД 3304099, АД 3304096, АД 3304100, АД 3304098, АД 3304095, АД 3304097, АД 3304094, та 6 купюр номіналом по 500 гривень кожна, з наступними серіями та номерами: ЗИ 0816334, АВ 7205798, АВ 7205799, ВЄ 9131039, ВЄ 9875754, ВЄ 9875753 – предмет неправомірної вигоди.

На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, є обґрунтованою.

Вищенаведене спростовує доводи захисника Сєрікової К.С. щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за скоєння якого може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, та яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Сторона кримінального провадження на обґрунтування необхідності продовження строків тримання під вартою зазначає про наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися, а саме те, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про наявність існування вищевказаних ризиків, що підозрюваний ОСОБА_1 свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, та вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, з урахуванням відомостей про те, що він обіймав посаду поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Скіф» ГУНП в Запорізькій області та є суб`єктом, на якого відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія вказаного Закону, нехтуючи нормами чинного законодавства та нівелюючи основні засади державної служби, вчинив злочин в сфері службової діяльності, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, вчинив добровільно, умисно у змові з іншими особами, які також працівниками правоохоронних органів, перебуваючи на посаді особисто чи використовуючи коло знайомих в системі правоохоронних органів, може незаконно впливати, чинити тиск на свідків з метою зміни наданих свідчень чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за скоєння ним кримінального правопорушення, чи продовжувати здійснювати протиправну діяльність на шкоду суспільним інтересам, меті досудового розслідування, має можливість продовжувати вчиняти дії в яких підозрюється. Крім того, підозрюваний своїми незаконними діями проявив схильність до скоєння злочинів, що також, враховуючи обставини вчинення інкримінованого злочину, зухвалість протиправних дій, з якою вони були скоєнні, на підтвердження чого надано матеріали кримінального провадження, враховуючи особу підозрюваного, свідчить про доведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи, зазначені прокурором у судовому засіданні, що безпосередня наближеність до лінії розмежування з тимчасово окупованою частиною території Донецької та Луганської областей само по собі не може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання також враховує і те, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, однак зазначає, що даний статус надає певні пільги соціальної захищеності та характеризує лише особисті відомості підозрюваного, та жодним чином не впливає на кваліфікацію дій підозрюваного та вчиненого ним кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 може бути продовжений у випадку, коли буде встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; обставини, які свідчать про наявність ризиків, заявлених стороною обвинувачення, які не зменшилися, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування; з урахуванням обставин, передбачених ч. 1 ст. 178 КПК України, що у сукупності виправдовує подальше тримання ОСОБА_1 під вартою.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні було доведено існування вищевказаних ризиків, оскільки у матеріалах, доданих до клопотання, відсутні будь-які відомості на підтвердження відсутності вказаних ризиків.

Слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України та встановлених органом досудового розслідування, для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Крім того, підозрюваним та його захисником в судовому засіданні не надано будь-яких доказів зменшення чи відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не зазначено відповідних доказів наявності обставин, передбачених ст. 178 КПК України, які могли б бути враховані слідчим суддею задля зміни підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини у сукупності з наданими доказами, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків, зазначених в клопотанні, які не зменшилися і виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного. З урахуванням приписів п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_1 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Водночас у судовому засіданні встановлені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідуванню вказаного кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного.

Разом з тим, слідчим суддею не приймаються доводи захисника Сєрікової К.С. щодо відсутності ризиків, оскільки вказані нею обставини не спростовують доведені стороною обвинувачення та встановлені у судовому засіданні слідчим суддею ризики.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно якої питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно; оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

З урахуванням положень ст. 197 КПК України слідчий суддя вважає, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 має бути продовжений на 60 днів з дня постановлення цієї ухвали, тобто з 01.07.2021 року.

За таких обставин з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків, які не зменшилися, обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, та особи підозрюваного слідчий суддя вважає можливим клопотання задовольнити та продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування по 29.08.2021 року, включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слід визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави у розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124850 грн., що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного і не буде завідомо непомірним для нього, враховуючи факт перебування на його утриманні неповнолітньої дитини та розміру його щомісячного доходу.

Враховуючи положення ст. 206 КПК України та зважаючи на відомості, отримані в судовому засіданні під час розгляду клопотання від захисника Сєрікової К.С. щодо застосування до ОСОБА_1 фізичного впливу під час його затримання, та з метою дотримання державою позитивного обов`язку щодо захисту здоров`я та життя особи, слідчий суддя вважає за необхідне повідомити прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, про вказані обставини та зобов`язати зазначену особу здійснити їх перевірку, задля захисту прав підозрюваного ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 40, 110, 131-132, 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 01.07.2021 року по 29.08.2021 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Ухвала діє по 29.08.2021 року, включно, в межах строку досудового розслідування, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 124850 (сто двадцять чотири тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код отримувача за ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувача – Держказначейська служба України м. Київ, код банку отримувача (МФО) – 820172, рахунок отримувача – UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава № справи з ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ Сєвєродонецького міського суду Луганської області – 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, який здійснюватиме досудове розслідування, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, в разі наявності;

- утриматися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці в межах строку досудового розслідування, який починається з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 06.07.2021 року.

Слідчий суддя Ж. І. Кордюкова