Ухвала суду № 98147087, 06.07.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/7397/19

Провадження № 1-кп/210/220/21

"06" липня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Сільченко В. Є.

секретаря судового засідання Драгунової Я. М.

за участю:

прокурора Ганського В. В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Шуляка В.М.,

представника потерпілої особи Горбань М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040710001784 від 27.11.2019 року,, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Сільченко В. Є. перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні, призначеному на 06.07.2021 року, під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу, прокурор просив суд про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим вважає неможливим зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Обвинувачений та захисник, кожен окремо, в судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу.

Представник потерпілої сторони підтримав думку прокурора.

Дослідивши матеріали справи, в обсязі, необхідному для вирішення заявленого клопотання, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.

В силу вимог ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Висновок суду щодо доцільності дії саме такого запобіжного заходу повинен ґрунтуватись на оцінці усіх обставин справи та даних про особу.

Суд при розгляді даного питання враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнов проти Росії» (п. 60).

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

При цьому, відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, нетяжкого та тяжкого злочину, передбачених ч. 1, 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні з пояснень учасників процесу встановлено, що обвинувачений має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, котрі перебувають на розгляді в Дзержинському районному суд м. Кривого Рогу, об`єднані в одне провадження. Інших кримінальних правопорушень не вчиняв.

Крім того, суд приймає до уваги, що матеріальна шкода за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_1 відшкодована у повному обсязі. При цьому, матеріальна шкода за ч. 2 ст. 186 КК України складає 217,20 грн.

Також, суд враховує ту обставину, що обвинувальні акти за ч. 1 ст. 185 КК України перебуває в провадженні судді з 28.12.2019 року, в судові засідання обвинувачений з`являвся, від суду та органів прокуратури і слідства не переховувався.

Одним із ризиків, на які посилався та прокурор та який було покладено в основу судового рішення під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був - ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки злочин був скоєний в присутності очевидців, які в подальшому допитані в якості свідків та якими було впізнано особу ОСОБА_1 як того хто його скоїв. Однак, в даному судовому засіданні був допитаний представник потерпілої особи, а тому даний ризик вже не може бути підставою для подальшого утримання обвинуваченого під вартою.

Між тим слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, на чому наполягає прокурор, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який, у відповідності до ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час розгляду клопотання про заміну запобіжного заходу на більш м`який, судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вищевказані обставини, позицію прокурора, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який - цілодобовий домашній арешт, зважаючи на тяжкість вчиненого діяння, із застосування обов`язків передбачених ст. 194 КПК України.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом згідно ухвали суду, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 331, 370, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком дії на 60 днів, тобто до 04.09.2021 року, заборонивши йому залишати житло цілодобово за адресою проживання: АДРЕСА_1 , поклавши на нього наступні обов`язки:

- не залишати місце проживання: АДРЕСА_1 , цілодобово;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до управління міграційної служби за місцем мешкання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали до 04 вересня 2021 року включно.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду негайно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебувають, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу в частині застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Криворізької південної окружної прокуратури.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.

Суддя: В. Є. Сільченко