Ухвала суду № 98146739, 07.07.2021, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2147/21

2/154/718/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

07 липня 2021 року м. Володимир-Волинський

Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із даним позовом 06 липня 2021 року.

За змістом позовних вимог просить суд:

1. визнати за нею як власником частини будинку право власності на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем громадянкою ОСОБА_4 , по АДРЕСА_1 ;

2. визнати неправомірною відмову ОСОБА_4 у підписанні акту погодження меж земельної ділянки;

3. визнати за нею право на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 - без підпису ОСОБА_4 ;

4. зобов`язати Володимир-Волинську міську раду та міськрайонне управління Держкомзему районі, виготовити та видати їй ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтями 175-177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Однак, вказані вимоги позивачем не дотримано. У позовній заяві відсутні ідентифікаційні коди юридичної особи (відповідачів) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Ім`я трнетьої особи ОСОБА_5 « ОСОБА_6 » найбільш ймовірно вказане із помилкою у написанні. Незрозумілим є прізвище третьої особи « ОСОБА_7 » чи ОСОБА_8 .

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

За змістом позовних вимог у поданій позовній заяві вони є нечіткими та незрозумілими.

Щодо першої позовної вимоги.

Так, право власності — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Право на приватизацію землі — це сукупність правових норм, якими регулюється передача фізичним особам у приватну власність земельних ділянок з державної або комунальної власності.

Отже, терміни «право власності» та «право на приватизацію» не є тотожними. Не можливо визнати за фізичною особою «право власності на приватизацію земельної ділянки», як це просить позивач у своїй позовній вимозі. Приватизація за своєю сутністю не є майном та не може перебувати у власності фізичної особи.

З даної позовної вимоги є не зрозумілим також місцезнаходження земельної ділянки та яка її частина є предметом спору.

Щодо другої позовної вимоги.

Позивач просить визнати неправомірною відмову ОСОБА_4 у підписанні акту погодження меж земельної ділянки. Вказана вимога безпосередньо стосується ОСОБА_4 , однак позивачем вказану особу не залучено у справі до числа відповідачів. Не визначено яким чином дана позовна вимога може стосуватися відповідачів Володимир-Волинської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області. У даній позовній вимозі не визначено також якої земельної ділянки вона стосується.

Щодо третьої позовної вимоги.

Позивач просить визнати за нею право на приватизацію земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 без підпису ОСОБА_4 . При цьому суд також звертає увагу позивача, що вказану особу вона у позові відповідачем не залучила, не конкретизувала якого підпису дана позовна вимога стосується.

Щодо четвертої позовної вимоги.

У даній позовній вимозі позивач просить зобов`язати Володимир-Волинську міську раду та «міськрайонне управління Держкомзему районі» виготовити та видати їй акт на право власності на земельну ділянку. Суд звертає увагу позивача, що такої юридичної особи як «міськрайонне управління Держкомзему районі» не існує. Відповідачем у справі залучено інших осіб. З даної позовної вимоги не зрозуміло кого з осіб позивач просить зобов`язати виготовити, а кого видати їй акт на право власності на земельну ділянку.

Крім цього суд також звертає увагу і на те, що позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві зазначено як підставу для подання позову норми ст.ст.118, 119 ЦПК України, якими регулюється порядок розгляду заяв про забезпечення позову, а не його подання до суду.

Із змісту позовної заяви ОСОБА_1 не зрозуміло яким чином спір стосується ОСОБА_2 та може вплинути на її права та інтереси.

В порушення вимог п.п.5-10 ч.3 ст.175 ЦПК України, зміст позовної заяви ОСОБА_1 не містить зрозумілого викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зазначення у п.6 додатків до позовної заяви «Інші документи, що підтверджують обставини, викладені у позовній заяві» також не відповідає вимогам, визначеним п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України.

В той же час, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено до суду чотири вимоги у позовному провадженні, однак не визначено чи вони стосуються права власності, тобто є майнового характеру, чи вони стосуються права на приватизацію, тобто є немайнового характеру.

Проте, кожна із вимог позову повинна бути оплачена судовим збором у відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Отже, загальна сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання вказаного позову до суду повинна становити не менше 3632 гривень (908 грн. х 4). Якщо ж позовна вимога є майнового характеру, розмір судового збору може бути й більшим в залежності від дійсної грошової оцінки вартості спірного майна (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), яка повинна бути також підтвердженою у справі належними доказами.

На підтвердження сплати судового збору позивачем долучено квитанції про його сплату через відділення АТ «Ощадбанк» на загальну суму 908 гривень.

Отже, позивачем при поданні позовної заяви до суду не доплачено судовий збір в залежності від визначення нею характеру позовних вимог, які є незрозумілими.

Жодних клопотань про відстрочення, розстрочення сплати судового, його зменшення або звільнення від сплати судового збору від позивача до суду не надходило.

На підставі ч.2 та 3 ст.185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ч.4 ст.177 ЦПК України, тому відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України дану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для оплати заявлених ним вимог судовим збором.

Реквізити рахунку для оплати судового збору:

Назва отримувача коштівГУК у Волинській області/м.Володимир-Волинський/22030101Рахунок отримувача№UA288999980313141206000003552Банк отримувача коштівКазначейство України (ел. адм. подат.)Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38009371

Для усунення зазначених недоліків позовну заяву слід залишити без руху та роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем - залишити без руху.

Зазначені в ухвалі недоліки позивачу усунути протягом десяти днів з дня отримання нею копії ухвали.

У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис)

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер