Рішення № 98143324, 06.07.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2021 року № 520/8588/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просить суд:

- визнати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.04.2021 № 203040009405 щодо неврахування в трудовий стаж періоду роботи позивача з 12.11.1982 по 05.05.1996 протиправним;

- скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.04.2021 № 203040009405 щодо неврахування в трудовий стаж періоду роботи позивача з 12.11.1982 по 05.05.1996;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням трудового стажу за період роботи з 12.11.1982 по 05.05.1996 відповідно трудової книжки НОМЕР_1 та врахувати в трудовий стаж період роботи позивача з 12.11.1982 по 05.05.1996.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що по досягненню пенсійного віку (60 років) він звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області за призначенням пенсії за віком. До заяви про призначення пенсії за віком позивач надав необхідні документи, а саме: паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, трудову книжку (дублікат), військовий квиток, довідку про заробіток для обчислення пенсії. 15 квітня 2021 р. позивач отримав рішення Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області № 203040009405. Цим рішенням позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком через недостатність стажу у зв`язку з незарахуванням до страхового стажу позивача періоду роботи з 12.11.1982 по 05.05.1996, оскільки дублікат трудової книжки НОМЕР_1 видано 17.09.2002.

Позивач не погодився з вказаними рішеннями відповідача, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 24.05.2021 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 14.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач, ГУПФУ в Харківській області, не погодився з позовними вимогами та 02.07.2021 подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком починаючи з 01.01.2021 по 31.12.2021 після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 28 років. За наявними документами до страхового стажу не враховано період роботи з 12.11.1982 по 05.05.1996, оскільки дублікат трудової книжки НОМЕР_1 , видано 17.09.2002. Загальний страховий стаж становить 14 років 8 місяців 2 дні. Для зарахування періоду роботи з 12.11.1982 по 05.05.1996. ОСОБА_1 необхідно надати уточнюючі довідки про підтвердження періоду роботи, як передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Відповідач, ГУПФУ в Житомирській області, - правом подання відзиву до суду не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 по досягненню пенсійного віку 60 років звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області за призначенням пенсії за віком.

До заяви про призначення пенсії позивачем було додано паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, трудову книжку (дублікат), військовий квиток, довідку про заробіток для обчислення пенсії.

Як вбачається з копії дубліката трудової книжки, яка подавалася до пенсійного органу, дублікат заповнений Закритим акціонерним товариством «Автотранспортне підприємство 16357» 17.09.2002 року.

За даними дубліката трудової книжки з 10.04.1979 по 20.04.1981 позивач проходив службу в лавах Збройних Сил.

12.11.1982 позивач прийнятий на роботу водієм 3 класу в Автоколону 2250, яку відповідно до Наказу № 91 від 29.04.1986 перейменовано в АТП 16357, що також підтверджується довідкою про перейменування підприємства, копія якої міститься у матеріалах справи.

05.05.1996 позивач звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (наказ № 43 від 05.05.1996).

Відповідно до наказу № 170 від 03.11.1997 АТП 16357 перейменовано в ВАТ «АТП-16357», відповідно до Наказу № 54 від 29.05.2001 правонаступник архіву ВАТ «АТП-16357» - ЗАТ «АТП-16357», що підтверджується довідкою про перейменування підприємства, копія якої міститься у матеріалах справи.

В подальшому позивач з 11.08.2009 прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів в дільницю спецавтотранспорта Юліївського нафтогазового промислу.

Починаючи з 11.08.2009, трудовий стаж позивача не є спірним.

Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області від 15 квітня 2021 р. № 203040009405 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком.

Рішення вмотивовано тим, що відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком мають особи за наявності відповідного страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. За наявними документами до страхового стажу позивача не враховано період роботи з 12.11.1982 по 05.05.1996, оскільки дублікат трудової книжки НОМЕР_1 видано 17.09.2002. Отже, загальний стаж позивача становить 14 років 8 місяців 2 дні. Виходячи з цього, позивачу було відмовлено в призначені пенсії за віком.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача, звернувся до суду.

Пунктом 6 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

У рішенні Конституційного Суду України № 4-рп/2015 від 13 травня 2015 року, зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України) (абзац перший п. 2.1 Рішення).

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема:

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Отже, Законом визначені різні умови призначення пенсії за віком до 01.01.2018 та після вказаної дати. При цьому з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років передбачено для осіб за наявності страхового стажу не менше 28 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше: надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (ст. 1 Закону № 1058-ІУ).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до чинного законодавства, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, належним чином оформлені записи в трудовій книжці є підставою для врахування відповідних періодів роботи до загального трудового стажу особи, а у разі відсутності таких записів або їх неповноти трудовий стаж має встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення обґрунтоване тим, що за наявними документами до страхового стажу позивача не враховано періоду роботи з 12.11.1982 по 05.05.1996, оскільки дублікат трудової книжки НОМЕР_1 видано 17.09.2002, тому загальний стаж позивача становить 14 років 8 місяців 2 дні. Як зазначено у спірному рішенні, для зарахування періоду роботи з 12.11.1982 по 05.05.1996 ОСОБА_1 необхідно надати уточнюючі довідки про підтвердження періоду роботи, як передбачено Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок № 637).

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках,коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відтак, з вказаного пункту вбачається, що уточнюючі довідки подаються виключно у випадках, відсутності трудової книжки або відсутності необхідних записів в ній, наявності неправильних або неточних записів.

В той же час, підставою для неврахування стажу стала саме дата видання дубліката трудової книжки позивачу.

При цьому будь-яких зауважень з боку відповідача щодо записів, зроблених в дублікаті трудової книжки, не висловлено.

Порядок ведення трудових книжок станом на дату видачі дублікату трудової книжки врегульований положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, зареєстрованої в МЮУ 17 серпня 1993 р. за № 110.

Відповідно до пп. 5.1-5.3 вказаної Інструкції особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.

Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.

Таким чином, законодавством чітко передбачено, що у разі втрати трудової книжки, дублікат трудової книжки видається за останнім місцем роботи.

Оскільки відновлення (оформлення дублікату) трудової книжки позивачу здійснювалося у 2002 році, а на цей час його останнім місцем роботи була «Автоколона 2250», він і звернувся за останнім місцем роботи, як то передбачено Інструкцією, за видачею дубліката трудової книжки.

Відповідно до пп. 2.11- 2.12 вказаної інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що при заповнені як трудової книжки так і дублікату трудової книжки на першій сторінці в графі «дата заповнення» проставляється дата заповнення, актуальна сааме на день заповнення відповідно трудової книжки або дубліката, оскільки після заповнення титульного аркушу трудової книжки записи в ній засвідчуються підписом особи, відповідальної за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому заповнювалася трудова книжка.

Як вбачається з матеріалів справи, дублікат трудової книжки виданий позивачу ЗАТ «АТП-16357», який є правонаступником підприємства, на якому працював позивач з 12.11.1982 по 05.05.1996.

Дата заповнення 17.09.2002, підпис особи, відповідальної за видачу трудових книжок та печатка підприємства проставлена станом на дату заповнення саме дубліката трудової книжки, а відтак відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем не зазначено, а нормами чинного законодавства України не встановлено обов`язку підприємства-роботодавця зазначати в дублікаті трудової книжки в графі «Дата заповнення» саме дату заповнення первинної трудової книжки, яку було втрачено працівником, крім того, такий підхід не є обґрунтованим, з огляду на те, що графа «дата заповнення» в сукупності з даними про підприємство та його відповідальну особу, яка підписує трудову книжку, має на меті зазначення даних щодо осіб які вносили відповідні записи саме у дублікат трудової книжки на момент його видачі.

Відтак, доводи рішення про відмову в призначенні пенсії щодо неналежності вказаної дати заповнення дубліката трудової книжки позивача не є обґрунтованими.

Окрім викладеного, судом встановлено, що при поданні позивачем необхідних документів для призначення пенсії була також надана довідка про заробіток з 1986 по 1990 за підписом керівника та головного бухгалтера ЗАТ «Автотранспортне підприємство». Але і ця довідка не була врахована пенсійним органом як доказ наявності трудових відносин з підприємством. Крім того, позивачем також було надано профспілковий квиток № 06927357 від 12 липня 1985 року, де зазначений період прийняття позивача на роботу та звільнення, який чітко співпадає з записом у трудовій книжці за спірний період.

З огляду на вказане, відповідачем протиправно не враховано дані трудової книжки позивача та не зараховано до страхового стажу позивача період з 12.11.1982 по 05.05.1996, а відтак спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а спірний період стажу підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача на підставі даних дубліката трудової книжки та з урахуванням довідки про заробіток з 1986 по 1990 ЗАТ «Автотранспортне підприємство» та профспілкового квитка № 06927357 від 12 липня 1985 року.

Щодо підстав розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Житомирській області, суд зазначає про таке.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало ГУ ПФУ в Житомирській області, яке визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання вказаним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав останнього, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо повторного розгляду заяви позивача саме на ГУ ПФУ в Житомирській області.

З огляду на вказане, в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Харківській області належить відмовити.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Житомирській області на користь позивача половини сплаченого ним судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.04.2021 № 203040009405.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , врахувавши до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 12.11.1982 по 05.05.1996.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул.. О. Ольжича, буд. 7, код ЄДРПОУ: 13559341) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.07.2021.

Суддя Білова О.В.