Ухвала суду № 98142816, 07.07.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 липня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/7128/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Петрової Л.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_2, головуючого у справі №440/7128/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання дій ГУПФУ в Полтавській області протизаконними;

- стягнення з розрахункового рахунку ГУПФУ в Полтавській області коштів в сумі 2 499 917,40 грн;

- зобов`язання дорахувати підвищення до пенсії за період з 01.07.1995 по 18.07.2019.

Ухвалою суду від 05.07.2021 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати держмита - задоволено; звільнено Онопко Ніну Сергіївну від сплати судового збору; позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху; встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду належним чином завірених копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи; роз`яснено позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві; також роз`яснено, що процесуальні строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути продовжені судом за відповідною заявою учасника справи.

01.07.2021 від позивача до суду надійшло клопотання про відвід (самовідвід) судді ОСОБА_2, в якому судді заявлено відвід з підстав наявності обставин, які викликають сумнів у її неупередженості або об`єктивності (пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість /частина третя/.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід/частина четверта/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 передано справу для вирішення заяви про відвід іншому складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підставою передачі для вирішення клопотання про відвід судді ОСОБА_2 іншому складу суду, слугував висновок суду про необґрунтованість тверджень поданої позивачем заяви про відвід судді.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2021 суддею з розгляду клопотання позивача про відвід судді ОСОБА_2 визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Петрову Л.М.

Частиною першою статті 40 КАС України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин восьмої, одинадцятої цієї статті суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід /частина восьма /.

Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід /частина одинадцята/.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача від 01.07.2021 про відвід судді ОСОБА_2 у порядку письмового провадження.

Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача про відвід судді ОСОБА_2, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

За змістом частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу /частина четверта/.

Як слідує зі змісту клопотання позивача про відвід судді, останнє обґрунтовано існуванням обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді ОСОБА_2, оскільки на переконання заявника, 27.11.2013 Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу щодо адміністративного правопорушення судді ОСОБА_2 , яка обмежила право на мирні зібрання. На думку Вищої ради правосуддя, мало місце вчинення суддею дисциплінарного правопорушення. Всі ці обставини змушують позивача сумніватися в безсторонності судді ОСОБА_2 та хвилюватися, оскільки дана справа стосується питання розрахунку пенсії ОСОБА_1 і остання не хоче зайвий раз хвилюватися з приводу неупередженості та об`єктивності судді при її розгляді.

Вказані обставини, на думку позивача свідчать про наявність підстав для відводу закріплених в пункті 4 частини першої статті 36 КАС України, а саме суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суд враховує, що процесуальною гарантією забезпечення безсторонності (неупередженості) та об`єктивності суду є право сторони на подання заяви про відвід.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У своєму рішенні у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) Європейський суд з прав людини зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Суд вважає, що наведені позивачем у заяві про відвід судді обставини не можуть бути підставами для відводу судді ОСОБА_2, оскільки не відносяться до визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу (самовідводу) судді. Такі мотиви обґрунтовані виключно припущеннями та не підтверджені будь-якими доказами і не свідчать про існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді ОСОБА_2

Доказів наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді ОСОБА_2, інших підстав, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді ОСОБА_2, позивачем не надано та судом не встановлено.

За викладених обставин, клопотання позивача про відвід судді ОСОБА_2 від 01.07.2021 задоволенню не підлягає.

Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відвід судді ОСОБА_2 від 01.07.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов`язання вчинити певні дії.

Справу передати для продовження розгляду судді Гіглаві О.В.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Л.М. Петрова