
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3148/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобудищанської сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати неправомірною бездіяльність Великобудищанської сільської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 ;
- стягнути з Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за період працевлаштування у розмірі 135 277, 96 грн.м
Під час розгляду справи суд
В С Т А Н О В И В:
01.04.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_2 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобудищанської сільської ради (далі також відповідач) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 06.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3148/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 28.04.2021 заперечення представника Великобудищанської сільської ради проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у справі №440/3148/21 залишено без задоволення.
Аргументи учасників справи
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішенням Плішивецької сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 05.11.2014 його обрано заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Зазначав, що на цій посаді перебував до обрання його Плішивецьким сільським головою 26.10.2015. Вказував, що у подальшому 08.01.2020 його обрано на посаду Великобудищанського сільського голови. 11.11.2020 повноваження ОСОБА_1 як Великобудищанського сільського голови припинено на підставі частини першої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Не погоджувався з тим, що посада заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів є виборною посадою. А тому, на переконання позивача, він має право відповідно до частини 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" на отримання середньої заробітної плати, яку одержував на виборній посаді у Великобудищанській сільській раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету, але не більше ніж 6 місяців. Однак відповідачем було відмовлено йому у виплаті середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді.
30.04.2021 року представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов заперечував та просив відмовити у його задоволенні повністю. Мотивуючи свою позицію, зазначав, що з положень частини 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" вбачається, що у разі, коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців. На переконання відповідача, вищевказані гарантії передбачені для осіб, які звільнилися з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді. Отже, у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду, зазначені вище гарантії на нього не поширюються. Крім того, зазначав, що в період з 30.11.2014 по 08.12.2014 позивач не перебував у трудових відносинах з будь-яким підприємством, установою, організацією. А з 09.12.2014 ОСОБА_1 займав посаду заступника Плішивецького сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради, однак така посада є виборною, а тому вважати, що позивач перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією не можна.
11.05.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, за змістом аналогічна змісту позовної заяви.
17.05.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник Великобудищанської сільської ради зазначав, що у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутній запис про звільнення його у зв`язку з обранням на виборну посаду відповідно до пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю, що є обов`язковою умовою для зберігання гарантій, зазначених в абзаці 2 частини 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що згідно копії трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 в період з 19.03.2014 по 29.11.2014 працював на посаді сторожа в СТОВ "Мрія" Гадяцького району.
Рішенням сорокової сесії шостого скликання від 05.11.2014 №5 ОСОБА_2 обрано заступником сільського голови Плішивецької сільської ради з питань діяльності виконавчих органів ради.
В трудовій книжці позивача здійснено запис від 09.12.2014 про затвердження ОСОБА_2 заступником сільського голови Плішивецької сільської ради з питань діяльності виконавчого органу ради на підставі рішення ради від 09.12.2014 №3, що не заперечувалось сторонами у справі.
Рішенням Плішивецької сільської виборчої комісії №21 від 26.10.2015 ОСОБА_2 з 10.11.2015 обрано Плішивецьким сільським головою.
Рішенням Великобудищанської сільської виборчої комісії №16 від 23.12.2019 ОСОБА_2 з 08.01.2020 обрано на посаду Великобудищанського сільського голови, що також не заперечувалось сторонами у справі.
Рішенням Великобудищанської сільської ради восьмого скликання від 10.11.2020 визначено, що повноваження Великобудищанського сільського голови завершилися на підставі частини першої статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядуванння в Україні". Відповідний запис від 10.11.2020 міститься у трудовій книжці позивача.
19.11.2020 ОСОБА_2 звернувся до Великобудищанського сільського голови із заявою про збереження за ним заробітної плати, яку ОСОБА_2 отримував на посаді голови Великобіщанської сільської ради на період його працевлаштування, що передбачено частиною 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" з підстав неможливості працевлаштування за попереднім місцем роботи, або надати рівноцінну роботу.
Листом від 14.12.2020 №02-30/51 Виконавчий комітет Великобудищанскьої сільської ради повідомив ОСОБА_2 про те, що згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_2 29.11.2014 звільнено за згодою сторін з СТОВ "Мрія" Гадяцького району і лише 09.12.2014 на підставі рішення сесії сільської ради №3 внесено запис про затвердження його заступником сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради. А тому у разі, коли особа до обрання на виборну посаду не перебувала у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності або самостійно забезпечувала себе роботою, зазначені в частині 2 статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" гарантії на цю особу не поширюються.
Позивач вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Норми права, які підлягають застосуванню
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень статті 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Статтею 118 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII визначено гарантії для працівників, обраних на виборні посади.
Так, працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначає Закон України від 11.07.2002 року №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі - Закон №93-IV), який також встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.
Відповідно до положень частини 5 статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі частиною 1 статті 33 Закону №93-IV у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.
Частиною 2 статті 33 Закону №93-IV передбачається, що депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.
Висновки щодо правозастосування
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом спору є наявність або відсутність підстав для виплати позивачу середнього заробітку на період працевлаштування.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що до обрання 08.01.2020 ОСОБА_1 сільським головою, останній також працював на виборній посаді, оскільки у 26.10.2015 був обраний сільським головою. Таким чином, позивачу, який працював сільським головою, після закінчення його повноважень, неможливо надати попередню роботу (посаду), оскільки ця посада є виборною.
Окрім того, з трудової книжки позивача встановлено, що останнім місцем роботи позивача до обрання сільським головою є СТОВ "Мрія" Гадяцького району, з якого ОСОБА_1 29.11.2014 звільнився за угодою сторін. Вказаний запис не містить посилання, що ОСОБА_1 звільнений з цієї посади у зв`язку з обранням на виборну посаду. Інших записів в період 30.11.2014 по 08.12.2014 трудова книжка ОСОБА_1 не містить, а відтак на момент першого зайняття виборної посади позивач офіційно не працював, тобто не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією).
Посилання ж позивача на те, що посада заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів є виборною посадою, суд вважає таким, що не підтверджує підстав для виплати середнього заробітку. Натомість суд погоджується з твердженням відповідача, що посада заступника сільського голови, яку позивач обіймав з грудня 2014 і до обрання його сільським головою 10.11.2015, не дає підстав вважати ОСОБА_1 таким, що перебував у трудових відносинах з відповідною сільською радою, оскільки така посада є виборною.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням сорокової сесії шостого скликання від 05.11.2014 №5 ОСОБА_1 обрано заступником сільського голови Плішивецької сільської ради з питань діяльності виконавчих органів ради.
А відповідно до абзацу третього частини першої статті 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Таким чином, посада заступника сільського голови з питань діяльності виконавчого органу ради також є виборною в розумінні статті 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Суд зазначає, що у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців; у разі ж коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду, зазначені вище гарантії на нього не поширюються.
Аналогічних висновків, щодо відсутності підстав для виплати середньої заробітної плати особі, яка до моменту обрання на посаду депутата або голови сільської ради не працювала, дійшов Верховний Суд у постановах від 07.02.2019 року у справі №507/1299/16-а, від 14.11.2019 року у справі №557/157/16-а.
Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищезазначеного, та того, що позивач до обрання на виборну посаду у 2014 не перебував у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, суд прийшов до висновку, що позивач не має права на виплати, визначенні статтею 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".
Беручи до уваги викладене, відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у збереженні середньої заробітної плати або наданні рівноцінної роботи, діяв на підставі норм чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльності Великобудищанської сільської ради щодо розгляду його заяви, суд вважає що така вимога не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем розглянуто заяву ОСОБА_1 від 19.11.2020 про збереження за ним середньої заробітної плати або надання рівноцінної роботи.
Так, листом від 14.12.2020 вих №02-30/51 відповідачем надано відповідь на його заяву від 19.11.2020 /а.с. 11/. Вказаний лист отриманий позивачем. Вказане ним не заперечується.
А тому суд констатує, що відповідачем надана відповідь на лист ОСОБА_1 , з чого слідує висновок про відсутність бездіяльності Великобудищанської сільської ради щодо розгляду заяви ОСОБА_1 .
Суд акцентує увагу, що позивач не згоден зі змістом відповіді, що надана відповідачем у листі від 14.12.2020, разом з тим у позовній заяві жодним чином не обґрунтовує в чому виразилась бездіяльність відповідача стосовно розгляду його заяви від 19.11.2020.
За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить переконання, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Великобудищанської сільської ради (вул. Миру, 1, с. Великі Будища, Гадяцький район, Полтавська область, 37320, код ЄДРПОУ 21051007) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.С. Шевяков
Судове рішення № 98142693, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 07.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/3148/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: