Рішення № 98142530, 06.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року справа №380/7201/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача №Ф-19435-13 від 09.11.2019 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 6295,30грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що не повинен сплачувати єдиний соціальний внесок, оскільки ще в 2004році припинив свою діяльність як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа, звітної документації до контролюючого органу не подавав. На думку позивача, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування сплати єдиного внеску, звітності, що подаються платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» нараховується єдиний внесок, але перевірки органом доходів і зборів проведено не було. З урахуванням зазначеного, вважає, що оскаржена податкова вимога підлягає визнанню протиправною і скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що згідно з обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів, станом на 01.11.2020 ОСОБА_1 по єдиному внеску становила 6295,30грн. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2021 № Ф19435-13 сформовано відповідно до Закону № 2464-VI. Крім того, звертає увагу, що в ІС «Податковий блок» в реєстрі страхувальників відсутня інформація щодо наявності у позивача пільги по сплаті єдиного внеску відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI. З огляду на зазначене, ГУ ДПС в Львівській області вважає, що у позивача наявна заборгованість по єдиному внеску та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У строк, встановлений судом, від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими, в т.ч. на їх підтвердження не подано жодних доказів. А тому, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Інших заяв по суті позовних вимог до суду не надходило.

Суд встановив, що 03.09.2002 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, йому видано свідоцтво про державну реєстрацію.

ОСОБА_1 з 03.09.2002 взятий на облік до Кам`янка-Бузької МДПІ, як фізичну особу-підприємця.

Згідно з обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів станом на 01.11.2020 заборгованість по ЄСВ по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) становила 6295,30 грн.

Відповідно до інформації, наданої ГУ ПФУ у Львівській області від 27.05.2020 №1300-0503-8/37888, згідно з відомостями центрального сховища даних обліку сплати внесків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області з 14.08.2002. Інформація щодо зняття з обліку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відсутня.

У зв`язку з наведеним вище в інтегрованій картці платника податків (далі - ІКП) в ІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), по коду платежу 71040000 протягом 2020-2021 р.р. відображено автоматичні нарахування єдиного внеску на суму 8495,3 грн.

Відповідно до наданої відповіді Кам`янка-Бузької РДА від 29.05.2020 №578/01- 53 (вх. ГУ ДПС у Л/о 03.06.2020 №9375/9) інформація про зареєстрованих фізичних осіб- підприємців до 01.07.2004 у Кам`янка-Бузькій РДА відсутня.

В інтегрованій картці платника податків (далі - ІКП) в ІС «Податковий блок» ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), по коду платежу 71040000 протягом 2020-2021 р.р. відображено автоматичні нарахування єдиного внеску на суму 8495,3 грн.

Головним управлінням ДПС у Львівській області сформовано податкову вимогу №Ф-19435-13 від 09.11.2020 на суму 6295,30грн.

Вважаючи отриману вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина 1 статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з частиною 2 статті 2 вказаного Закону, виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначений перелік суб`єктів, які відносяться до платників єдиного внеску. Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 4 цього Закону, платниками єдиного внеску, є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 вказаного Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з нормами частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4. 5 та 5.-1 частини 1. статті 4 цього Закону (в т. ч. фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування особи), зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з пунктом 4 статті 25 вказаного Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 до 2004року займався підприємницькою діяльністю та був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності.

27.07.2004 ОСОБА_1 знятий з обліку платника податків, що підтверджується довідкою Кам`янка-Бузької МДПІ № 19-2 від 27.07.2004.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що за реєстраційним номером облікової картки платника податків: НОМЕР_1 (ідентифікаційний номер ОСОБА_1 ), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів не знайдено.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Статтею 37 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, підстави для припинення податкового обов`язку. У відповідності до підпункту 37.3.3. пункту 37.3 статті 37 Податкового кодексу України, втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом є підставою для припинення податкового обов`язку.

Відповідачем не подано суду доказів того, що ОСОБА_1 не припинив свою підприємницьку діяльність у 2004році та перебуває в статусі суб`єкта підприємницької діяльності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ГУ ДПС у Львівській області не доведено наявність у позивача обов`язку щодо сплати єдиного внеску, а тому винесена 09.11.2020 вимога № Ф-19435-13 про сплату боргу (недоїмки) на суму 6295,30грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00грн., сплаченого згідно з квитанцією №71860 від 21.04.2021.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із частиною 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суду не надані докази, зокрема, платіжне доручення, тощо, на підтвердження понесення витрат позивачем на правничу допомогу.

Верховний Суд у постанові від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18 зазначив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )до Головного управління ДПС у Львівській області(місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області від 09.11.2020 №Ф-19435-13 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 6295,30грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області(місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім)грн. 00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.