Рішення № 98142512, 07.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3297/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошової суми,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області (79011, вул. Д. Вітовського,18, м. Львів) звернулося в суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету 1700,00 грн. згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.05.2020 №0114

Позов мотивовано несплатою ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Ухвалою від 16 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час на усунення недоліків.

Ухвалою від 07 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідна ухвала про відкриття провадження у справі від 07.04.2021 року була направлена на адресу відповідача супровідним листом від 08.04.2021 року. На адресу суду повернувся конверт з копією ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 07.04.2021, з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до норм ст. 130 КАС України здійснено виклик відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.

Отже, враховуючи положення наведеної вище правової норми, суд дійшов висновку, що відповідач своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Судом встановлено, що Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради на адресу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області скеровано вимогу від 10.07.2019 №23/Р-7-2489 про усунення порушення вимог частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, на огорожі по АДРЕСА_2 .

На адресу позивача надійшло подання Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 15.08.2019 №23/Р-7-2786 про порушення ФОП ОСОБА_1 . Закону України «Про рекламу».

В рамках проведення державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу провідним спеціалістом Відділу контролю за рекламою та дотриманням анти тютюнового законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області 01 квітня 2021 року було виявлено самовільно встановлену спеціальну конструкцію зовнішньої реклами на огорожі по АДРЕСА_2 .

На адресу ФОП ОСОБА_1 позивачем листом від 18.11.2019 №07_4-12/8615 було направлено вимогу щодо надання інформації, якою відповідача зобов`язано у п`ятиденний з дня отримання надати наступні документи: усних та/або письмових пояснень, відео- та звукозаписів, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ним повноважень щодо контролю, надіслану в рамках розгляду подання Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 15.08.2019 №23/Р-7-2786 про порушення Закону України «Про рекламу».

За результатами проведеного контролю складено протокол №0097 про порушення законодавства про рекламу ФОП ОСОБА_1 , зокрема, частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 18.11.2019 №07_4-12/8615 про надання документів ФОП ОСОБА_1 у вказаний термін не надав жодних документів про вартість розповсюдженої реклами з порушенням вимог частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу».

Листом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 02.04.2020 №07_-12/2187 повідомлено відповідача про дату і час розгляду справи про порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу».

30 квітня 2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення №0112 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо ФОП ОСОБА_1 .

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області був складений протокол від 15.05.2020 року №0134 про порушення вимог частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» ФОП ОСОБА_1 на вимогу позивача у вказаний термін не надав жодних документів про вартість розповсюдження реклами з порушенням вимог частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу».

Головним управління Держпродспоживслужби у Львівській області було винесено рішення від 15.05.2020 №0114 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким на ФОП ОСОБА_1 за порушення частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» на відповідача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Вказане рішення надіслано відповідачу, проте, до позивача повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки відповідачем не було виконано рішення державного органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу», реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Частиною 9 статті 8 Закону України «Про рекламу» передбачено, що інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, яка розміщується чи розповсюджується на території України, зазначається виключно у гривні.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

10 вересня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (далі - постанова № 442), абз. 2 п. 1 якої передбачено утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фіто санітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері (п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015).

Відповідно до п. 2 вказаного Положення Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

При цьому, Законом, який регулює відносини, які пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України є Закон України «Про рекламу», а нормативним документом, що регулює питання накладення уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав), є постанова Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, якою затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (частина друга статті 27 Закону України «Про рекламу»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами (частина четверта статті 27 Закону України «Про рекламу»).

Частиною 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом України «Про рекламу» та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок №693).

Відповідно до пункту 9 Порядку № 693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів.

Згідно пункту 11 Порядку №693, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №693, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 20 Порядку №693 визначено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно позивача встановлено недотримання вимог законодавства про рекламу, а саме, на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, на яке згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавцем не надано інформації щодо вартості розповсюдження реклами, що є порушенням вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», у зв`язку з чим позивачем прийнято рішення від 15.05.2020 року №0114 про накладення штрафу на відповідача у розмірі 1700,00 грн. та зобов`язано відповідача сплатити до Державного бюджету України зазначений штраф.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.05.2020 року №0114 за порушення вимог частини 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» надіслано відповідачу, проте, до позивача повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 11 статті 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

При цьому, суд зазначає, що без отримання вказаного рішення суб`єкт господарювання позбавлений можливості оскаржити вказане рішення чи сплатити накладений на нього штраф.

З огляду на направлення рішення та його невручення відповідачу з підстав незалежних від позивача, враховуючи законодавчо встановлений обов`язок надсилання рішення особі, стосовно якої воно було прийнято, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення Закону України «Про рекламу».

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню повністю з викладених вище підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошової суми – задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.05.2020 року №0114 штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. до Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач – Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області (79011, вул. Д. Вітовського,18, м. Львів; код ЄДРПОУ 40349068).

Відповідач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Повний текст рішення виготовлений 07.07.2021 року.

Суддя Кухар Н.А.