Рішення № 98142080, 05.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року № 320/3919/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради в особі комісії Білоцерківської міськради по наданню субсидій та пільг про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради в особі комісії білоцерківської міськради по наданню субсидій та пільг в якому позивачі просять суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Білоцерківської міської ради по наданню субсидій та пільг №1773 від 11.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в наданні права на призначення субсидії на опалювальний період 2018-2019 років;

- зобов`язати комісію Білоцерківської міської ради по наданню субсидій та пільг повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.10.2018 з подальшим призначенням ОСОБА_1 щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період 2018-2019 років з врахуванням положень пункту 12 «Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 р. № 329)».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у наданні йому житлової субсидії та призначенні державної соціальної допомоги є протиправною та такою, що суперечить вимогам закону. Адже, у відповідності до п. 7 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848, за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадків, зазначених у підпунктах 1 і 7 пункту 6 цього Положення. Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Позивачем було надано достатній перелік документів, які підтверджують конкретні обставини для отримання житлової субсидії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву в якому у задоволенні адміністративного позову останній просив відмовити. Стверджував, що комісія з питань призначення житлових субсидій та надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг прийняла законне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні позивачу житлової субсидії, яке відповідає п. 6 п.п. 4 Положення про порядок призначення житлових субсидій.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій останній зазначив, що відзив не містить нічого, окрім цитування деяких пунктів нормативних актів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , отримував житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до п. 4 «Положення про порядок призначення житлових субсидій» (надалі - Положення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, згідно з яким: «Житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги ... і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Розрахунок субсидії на ЖКП до заяви № 202701.

Кабінетом Міністрів України 27 квітня 2018 року прийнято постанову № 329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022», якою Положення №848 викладено у новій редакції та пунктом 2 якої установлено, що з 1 травня 2018 р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є, зокрема, особи, у яких за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний сумарно трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.

Позивач 26.10.2018 подав до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради нову заяву для призначення житлової субсидії на опалювальний період 2018-2019 років, в якій зазначив: «Уразі, коли прийняття рішення щодо його заяви потребує окремого рішення місцевих органів виконавчої влади/місцевого самоврядування або утвореної ними комісії, прошу розглянути його заяву відповідними органами або утвореною ними комісією» зазначивши, що «у працевлаштованої особи відсутні доходи». Також ним було подано декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в якій було зазначено, що ОСОБА_1 , отримує єдиний вид доходу - пенсію, а його син ОСОБА_2 - заробітну платню в розмірі 0 грн. 00 коп. Також в наданих поясненнях, виклав всі, відомі йому на той час обставини стосовно того, чому заробітна платня сина склала 0 грн. 00 коп., а саме: «...Такий стан речей зумовлений тим, що роботу підприємства ТОВ «КУА «Стейбл інвестмент профіт», на якому він працює на посаді директора, повністю заблоковано правоохоронними органами. На підприємстві були вилучені усі статутні та фінансово-господарські документи та програмне забезпечення. Окрім того, було накладено арешт на грошові кошти підприємства на всіх рахунках». За таких обставин він не мав жодної можливості отримувати заробітну платню і надав відповідні докази, а саме - Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Шапуть С. В. від 22.12.2017.

28.11.2018 року було складено Акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, яким не зафіксовано будь-яких перешкод для прийняття Комісією позитивного рішення в наданні позивачу права на призначення субсидії.

Проте, 02.02.2019 року позивач отримав повідомлення про результати розгляду звернення до комісії по наданню субсидій і пільг №1773 від 11.01.2019 року з посиланням на протокол засідання комісії №1 від 09.01.2019 року, яким позивачу було відмовлено в наданні права на призначення субсидії з підстав «коли у працездатної особи відсутні доходи/доходи меньші мінімальної зарплати/не сплачено ЄСВ». Також рекомендували «звернутися за призначенням житлової субсидії сплативши ЄСВ».

Вважаючи рішення відповідача протиправним щодо відмови у наданні житлової субсидії та призначенні державної соціальної допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" з метою реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, забезпечення потреб людини в матеріальних благах і послугах, держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів, а також надає певній категорії громадян пільги і субсидії, зокрема, у сфері житлово-комунального обслуговування (статті 1,2,9 Закону).

Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

З метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, Кабінетом Міністрів України постановою від 21 жовтня 1995 року № 848 (в редакції постанови від 27.04.2018 № 329) затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - Положення № 848).

Відповідно до п.1 Положення № 848 це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій, як:

- щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг;

- щомісячної житлової субсидії на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об`єднання);

- житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного -побутового палива один раз на рік.

Згідно п.2 Положення № 848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Приписами п.3 Положення № 848 передбачено, що призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення). У територіальних громадах (в тому числі об`єднаних), у виконавчих органах яких відсутні структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, прийняття заяв громадян з необхідними документами для призначення житлових субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг чи їх фронт-офіси здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Інформація про призначені житлові субсидії вноситься структурним підрозділом з питань соціального захисту населення до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій, держателем якого є Мінсоцполітики.

Разом з тим, пунктом 6 Положення № 848 визначено підстави для відмови у призначенні субсидій.

Так, зокрема, у вказаному пункті Положення № 848 передбачено, що житлова субсидія не призначається, якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім`ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив купівлю або іншим законним способом набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному у пункті 5 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати, набуття права власності в інший законний спосіб перевищує 50 тис. гривень.

В той же час приписами п.7 Положення № 848 встановлено, що за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Положення.

Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Отже, з аналізу наведених норм права слідує, що житлова субсидія може бути призначена в разі купівлі членом сім`ї особи, яка звернулася за призначенням житлової субсидії, або такою особою, зокрема, квартири, протягом 12 місяців перед зверненням на суму, що перевищує 50 тис. гривень. Разом з тим, таке рішення комісії про призначення субсидії повинно прийматись виключно на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Так, акт обстеження складає державний соціальний інспектор районного відділу соціального захисту за формою затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2004 року № 95 "Про затвердження форми Акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї".

Даний акт обстеження фіксує встановлені факти або дії конкретних осіб і складається за загальноприйнятим правилом - у присутності свідків (сусідів), безпосередньо за місцем встановлення факту. Відповідальність за викладені в акті факти несуть заявник та особа яка його складає.

В акті повинна бути зазначена дата, час та місце складання документа. Акт вважається прийнятим тільки з моменту підписання документа усіма особами, що перебувають в комісії та особою відповідно до якої встановлюється той чи інший факт.

Соціальний інспектор має право провести опитування заявника, родичів, інших осіб, які проживають спільно із заявником для визначення складу сім`ї та ступеня нужденності сім`ї в матеріальній допомозі.

З матеріалів справи вбачається, що в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії яку подано позивачем, останнім вказано дві особи, сам заявник - ОСОБА_1 та син заявника - ОСОБА_2 , які проживають та зареєстровані в квартирі опалювана площа якої становить 62,5 кв.м. на яку позивач хотів отримати субсидію. В декларації також зазначено, що ОСОБА_1 , отримує єдиний вид доходу - пенсію, а його син ОСОБА_2 - заробітну платню в розмірі 0 грн. 00 коп. Також до декларації надано пояснення в яких останній виклав всі, відомі йому на той час обставини стосовно того, чому заробітна платня сина склала 0 грн. 00 коп.. Крім того, надано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Шапуть С.В. від 22.12.2017 по справі №757/73707/17-к якою накладено у кримінальному провадженні №42017111200000142 арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «КУА «Стейбл Інвестмент Профіт»..

Також, в матеріалах справи наявний Акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , складений 28 листопада 2018 року соціальним інспектором. У розділі VIII вказаного Акта зазначено: «заявник повідомив, що він проживає з сином. Сам заявник пенсіонер, а син з жовтня місяця 2017 року не отримує доходів, так як на підприємстві де він працює були арештовані рахунки. Звільнитися син не може за власним бажанням так як не може тоді йому не віддадуть зароблених коштів. Детальні пояснення та ухвала суду є у справі».

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства передбачає візуальний огляд умов проживання громадян, оскільки лише при такому огляді можна визначити конкретні обставини, що склалися в кожній окремій сім`ї та отримати інформацію щодо нужденності сім`ї або можливості знаходження додаткових джерел для існування, як це передбачено у формі Акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2004 № 95.

Отже, під час розгляду заяви позивача не було досліджено матеріально-побутових умов сім`ї, а відтак і не враховано конкретних обставин, що склалися, відповідно до Порядку №848.

У зв`язку з чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Білоцерківської міської ради по наданню субсидій та пільг №1773 від 11.01.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в наданні права на призначення субсидії на опалювальний період 2018-2019 років.

Зобов`язати комісію Білоцерківської міської ради по наданню субсидій та пільг повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.10.2018 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської міської ради в особі комісії Білоцерківської міської ради по наданню субсидій та пільг (код ЄДРПОУ 26376300) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.