Рішення № 98142006, 06.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 року м. Київ №320/3983/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Атаманенко А.В.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 18) з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64764589 від 10.03.2021 винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №62421265 про стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64764413 від 10.03.2021 винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №62421265 про стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн;

- скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №64764589 від 10.03.2021 винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №62421265 про стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн;

- скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №64764413 від 10.03.2021 винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №62421265 про стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані постанови є протиправними, оскільки підстави для стягнення з позивача виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відсутні. В обґрунтування таких висновків позивач посилається на те, що ним у добровільному порядку виконано рішення суду. Крім того, державним виконавцем не вчинялись заходи з примусового виконання судового рішення, а виконавче провадження ВП №62421265 закінчене згідно із постановою від 09.03.2021 у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення.

09 квітня 2021 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, зокрема, уточнив відповідача по справі зазначивши Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).

19 травня 2021 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву до суду не подав.

До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, явку своїх представників не забезпечили.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника. Також відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії (справа №320/4663/19).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №320/4663/19 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо не нарахування та несплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 як непрацюючу працездатну особу, яка у період з 05.06.2008 по 04.08.2015 та у період з 19.08.2015 по 31.01.2019 здійснювала догляд за особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 як непрацюючу працездатну особу, яка у період з 05.06.2008 по 04.08.2015 та у період з 19.08.2015 по 31.01.2019 здійснювала догляд за особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Також суд стягнув на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 03193637) судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №320/4663/19 рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 скасовано в частині відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким позові вимоги задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 03193637) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 (п`ять тисяч) грн.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист, на підставі якого згідно постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Якименко Я.О. від 30.06.2020 ВП №62421265 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Київським окружним адміністративним судом 09.04.2020 у справі №320/4663/19 про зобов`язання Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 як непрацюючу працездатну особу, яка у період з 05.06.2008 по 04.08.2015 та у період з 19.08.2015 по 31.01.2019 здійснювала догляд за особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду (т. 1, а.с. 9-10).

Згідно з цією ж постановою, державний виконавець встановив боржнику (Управлінню соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області) десятиденний строк для виконання судового рішення.

Також державний виконавець прийняв постанови від 30.06.2020 ВП №62421265 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн та про визначення для боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 300,00 грн (т. 1, а.с. 12-13, 15-16).

Листом від 19.02.2021 №0112/1115 Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області повідомило державного виконавця про виконання судового рішення (т. 1, а.с. 40).

Згідно з постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєгова М.І. від 09.03.2021 ВП №62421265 виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (т. 1, а.с. 42-43).

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим М.І. 10.03.2021 винесено постанови ВП №64764413 та ВП №64764589 про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання постанови від 30.06.2020 №62421265 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн та виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн відповідно (т. 1, а.с. 45-46, 47-48).

У виконавчих провадженнях ВП №64764413 та ВП №64764589 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим М.І. 10.03.2021 також винесено постанови про визначення для боржника витрат виконавчого провадження у розмірі по 300,00 грн (т. 1, а.с. 49, 51).

Вважаючи постанови від 10.03.2021 про відкриття виконавчих проваджень та про визнання для боржника розміру мінімальних витрат виконавчого провадження протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується наступним.

Із 05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404).

За приписами частин 5 та 6 статті 26 Закон №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом десяти робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 27 Закон №1404 у редакції Закону №2475-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості зі сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до частини 5 статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції Закону №2475-VIII, виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набуття чинності цим Законом.

З вказаного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання.

Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Згідно з частиною 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконане до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 3 статті 40 вказаного Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу вказаних норм Закону №1404-VІІІ у редакції Закону №2475-VIII слідує, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку з імовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19.

Обґрунтовуючи свої доводи про добровільне виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №320/4663/19 позивач стверджує про те, що ним до 30.06.2020 подано до Пенсійного фонду України в електронній формі відомості про нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 як непрацюючу працездатну особу, яка у період з 05.06.2008 по 04.08.2015 та у період з 19.08.2015 по 31.01.2019 здійснювала догляд за особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, яке, у свою чергу, було предметом виконання у ВП №62421265.

Такі доводи суд оцінює критично з огляду на наступне.

Так, з наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що посадовими особами ГУ ПФУ проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а саме - нарахування та сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування по особових рахунках, зокрема, ОСОБА_1 , за наслідком чого складено акт від 01.07.2020 №293/03 (т. 1, а.с. 21-29).

Зі змісту акта слідує, що в ході перевірки виявлено неподання відомостей до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування по застрахованій особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка здійснювала догляд за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного догляду 3 05.06.2008 (протокол від 09.06.2008 №786 про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги) по 12.02.2019 (розпорядження про закриття особового рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ), а саме: за період з 05.06.2008 по 31.12.2009 звітність форми "ІНДАНІ" з кодом типу ставки страхового збору 18 та за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 - таблицю 1 додатку 7 Відомості про осіб, які підлягали загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню та отримували допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, Звіту про осіб, які відповідно до законодавства отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та осіб, із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства до органів Пенсійного фонду України (далі - таблиця 1 додатку 7) (таблиці 5, 7 додатку до акта).

Вказаний акт підписано керівником Управління без зауважень.

На підставі висновків акта ГУ ПФУ у Київській області внесло Управлінню припис від 01.07.2020 №254/03 про усунення порушень вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (т. 1, а.с. 20).

З викладеного суд дійшов висновку, що станом на 30.06.2020 позивачем не було виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №320/4663/19 в частині нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 як непрацюючу працездатну особу, яка у період з 05.06.2008 по 31.12.2009 та за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 здійснювала догляд за особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Щодо виконання Управлінням рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №320/4663/19 в іншій частині, суд зазначає наступне.

Постановою КМ України від 02.03.2011 №178 затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (далі - Порядок №178).

Згідно з пп. 3 п. 1 Порядку №178, цей Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за, у т.ч., непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Пунктами 6-7 Порядку №178 встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється, зокрема, за осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 1 цього Порядку, - в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік для

Пенсійного фонду України.

Платники подають до територіальних органів доходів і зборів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Мінфіном за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що Управлінням 06.04.2020 подано до ГУ ДПС у Київській області звіт про нарахування та сплату єдиного внеску за березень 2020 року, в якому відображено нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, у т.ч. за ОСОБА_1 за період з січня 2011 по січень 2019 року (т. 1, а.с. 226-233).

При цьому, згідно з квитанцією №2 від 06.04.2020, вказаний звіт в частині ОСОБА_1 прийнято без зауважень.

Отже, станом на 30.06.2020 позивачем було виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №320/4663/19 в частині нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 як непрацюючу працездатну особу, яка у період з січня 2011 по січень 2019 року здійснювала догляд за особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Вказане свідчить про те, що станом на 30.06.2020 - дату відкриття виконавчого провадження №62421265 Управлінням у добровільному порядку частково виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №320/4663/19.

Водночас, як вказано вище, згідно частини 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконане до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Оскільки Управлінням до 30.06.2020 - дати відкриття виконавчого провадження №62421265 у добровільному порядку частково виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №320/4663/19, стягнення з нього усієї суми виконавчого збору згідно постанови від 30.06.2020 суперечить вказаним вимогам частини 9 статті 27 Закону №1404-VІІІ.

Як встановлено судом, оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64764589 від 10.03.2021 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем винесено на виконання постанови від 30.06.2020 ВП №62421265 про стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн.

При цьому, у постанові від 30.06.2020 ВП №62421265 про стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 18 892,00 грн розрахунок суми виконавчого збору відсутній.

З урахуванням висновку суду про відсутність правових підстав для стягнення з Управління усієї суми виконавчого збору, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2021 ВП №64764589 є протиправною, а тому позовні вимоги про її скасування є обґрунтованими, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2021 №64764589 є протиправною та підлягає скасуванню, це зумовлює також протиправність постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10.03.2021 №64764589.

Отже, позовні вимоги в частині скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10.03.2021 ВП №64764589 також є обґрунтованими, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2021 №64764413, винесеної державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №62421265 про стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 42 Закону №1404-VІІІ, витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 встановлені види та розміри витрат виконавчого провадження: зокрема виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку, тощо.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачений у ст. 63 Закону України №1404-VIII.

Так, згідно з ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Суд зазначає, що витрати виконавчого провадження це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції; друк документів, тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника безвідносно до того, чи виконано рішення боржником у добровільному порядку. Скаржник помилково ототожнює виконавчий збір із витратами виконавчого провадження.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.11.2020 у справі №750/6790/17.

Отже, суд вважає безпідставними твердження позивача про протиправність спірної постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження через виконання судового рішення у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

До того ж, як вказано вище, такі доводи частково спростовуються встановленими судом обставинами.

Суд зазначає, що виконання боржником судового рішення у добровільному порядку не звільняє його від обов`язку відшкодовувати витрати, що були понесені під час виконавчого провадження з виконання виконавчого документу.

Водночас, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження є виконавчим документом.

Як встановлено судом, мотивувальна частина постанови від 30.06.2020 ВП №62421265 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, на виконання якої прийнято оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2021 №64764413, містить розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 (т. 1, а.с. 15-16, 45).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими.

З цих же підстав суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10.03.2021 ВП №64764413, винесеної державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №62421265 про стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

Так, оскаржуване постанова прийнята державним виконавцем у відповідності до вимог Закону №1404-VIII та містить детальний розрахунок розміру мінімальних витрат виконавчого провадження (т. 1, а.с. 51).

При цьому, суд враховує, що позивач не навів обґрунтованих доводів, які б вказували на завищення таких витрат.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 6 810,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягають судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3 405,00 грн.

Судом враховуються положення ч. 2 ст. 139 КАС України, згідно якої при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Водночас, у спірних правовідносинах позивач не здійснював щодо відповідача передбачені законом владні управлінські функції.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2021 ВП №64764589 винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №62421265 про стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10.03.2021 ВП №64764589, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Атабєговим Мерабом Іраклійовичем в межах ВП №62421265 про стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області на користь держави виконавчого збору у розмірі 18892,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Броварського району Київської області (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 18, код ЄДРПОУ 03193637) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Олекси Тихого, 32, код ЄДРПОУ 43315602) судові витрати у сумі 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.