Рішення № 98141979, 06.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 року м. Київ № 320/7551/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 17.04.2020 № 114 о/с щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП Київській області майора поліції, ОСОБА_1 (0055517);

- поновити ОСОБА_1 (0055517) майора поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП Київській області на службі;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області (ідентифікаційний код 40108616; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.04.2020 року по день поновлення на посаді;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (0055517) майора поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП Київській області з дня поновлення на посаді без урахування обов`язкових податків та зборів;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 11 355 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) 96 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів.

В якості підстави позову позивач вказує на протиправний наказ відповідача, яким позивача було звільнено зі служби у зв`язку з реалізацію дисциплінарного стягнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України згідно наказу від 26.03.2020 №220, оскільки останній винесено всупереч рішенню Уряду України від 25.03.2020 про введення заборони звільняти працівників під час карантину.

Ухвалою суду від 01.09.2020 суддею Леонтовичем А.М. відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 11.01.2021 задоволено заяву позивача про відвід судді Леонтовича А.М.

Ухвалою від 18.01.2021 суддею Панченко Н.Д. прийнято до провадження адміністративну справу №369/7551/20, при цьому при прийнятті справи до провадження судом встановлено, що протокольною ухвалою від 21.12.2020 (суддя Леонтович А.М.) було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У зв`язку з цим, дану справу було призначено до судового розгляду по суті та запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач вважав позов безпідставним, а свої дії щодо прийняття оскаржуваного наказу такими, що відповідають чинному законодавству, зокрема Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідачем зазначалося, що в діях позивача було встановлено порушення норм Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідач зауважив, що підставою видання наказу ГУНП в Київській області від 17.04.2020 №114 о/с, який є предметом спору у даній справі, є наказ ГУНП в Київській області від 26.03.2020 №220, який позивачем також оскаржений в судовому порядку та власне рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у справі №320/3526/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020, в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено у повному обсязі.

Таким чином, відповідач зазначав про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім цього, 19.06.2021 судом було отримано заяву позивача про уточнення позовних вимог, в якій позивач окрім зазначених позовних вимог просив суд додатково визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.01.2020 №162 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» в частині, що стосується відрядження ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області з 31.01.2020 по 30.04.2020; визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26.03.2020 №220 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» в частині звільнення інспектора сектору реагування патрульної поліції Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції №1 Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_1 за п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 3 ст. 1. та чч. 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Ухвалою суду від 23.06.2021 заяву про уточнення позовних вимог повернуто позивачеві зважаючи на стадію судового розгляду, на якій перебувала адміністративна справа №320/7551/20.

Також в даній ухвалі суд звернув увагу, що вказаною заявою позивач доповнює позовну заяву новими позовними вимогами, які відмінні від первісних обґрунтувань позову, а тому, фактично позивач змінює предмет і підстави позову одночасно.

Крім цього, відповідно до ухвали суду від 05.07.2021 залишено без задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі до примирення сторін, враховуючи, що з такою заявою звернулась лише одна сторона процесу, та розгляд справи за правилами загального провадження з викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, з листопада 1996 по квітень 2020 майор поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України в Київській області.

На виконання вимог МВС України від 24.12.2015 №1625 «Про затвердження Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції» та листа Національної поліції України від 26.01.2018 №1053/01/12-2018 «Про організацію проведення стажування в системі Національної поліції України», 28.01.2020 видано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №162 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області».

Відповідно до зазначеного наказу, 31.01.2020 для проходження стажування у ГУНП в Луганській області підлягали 16 поліцейських ГУНП в Київській області.

Згідно доповідної записки УКЗ ГУНП в Київській області полковника поліції Андреєва К.В. направлений на стажування до ГУНП у Київській області майор поліції ОСОБА_1 не вибув до місця проходження стажування.

Наказом №306 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом невиконання вимог наказу ГУНП в Київській області №162 від 28.01.2020 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» окремими працівниками поліції.

В межах проведення службового розслідування позивачем були надані пояснення, в яких він пояснив, що він є опікуном та здійснює догляд за своєю матір`ю ОСОБА_4 , яка є інвалідом 1-ї групи та надав копію довідки №682 від 02.08.2019, видану міською радою м. Переяслав-Хмельницький та виписку із амбулаторного хворого КНП «Переслав-Хмельницького центру первинної медико-санітарної допомоги».

У висновку службового розслідування за фактом невиконання вимог наказу ГУНП в Київській області від 28.01.2020 №162 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» окремими працівниками Головного управління від 17.03.2020 зокрема встановлено: відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування вважати такими, що знайшли своє підтвердження; за порушення службової дисципліни, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 3 статті 1 та частини 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, що виразилися у невиконанні наказу ГУНП в Київській області від 28.01.2020 №162 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» та невжитті заходів щодо усунення вказаного порушення службової дисципліни, зокрема, інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП Київської області, майора поліції ОСОБА_1 наказано звільнити зі служби в поліції.

Наказом ГУ НП в Київській області №220 від 26.03.2020 звільнено зі служби в поліції, зокрема, інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП Київської області, майора поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 3 статті 1 та частини 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, що виразилися у невиконанні наказу ГУНП в Київській області від 28.01.2020 №162 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» та невжитті заходів щодо усунення вказаного порушення службової дисципліни.

В подальшому, наказом ГУНП в Київській області від 17.04.2020 №114 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України ) частини 1 статті 77, майора поліції ОСОБА_1 (0055517), інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції, з 21.04.2020.

Не погоджуючись із наказом ГУНП в Київській області від 17.04.2020 №114 о/с «По особовому складу», позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VІІІ (Закон №580-VІІІ).

Відповідно до статті першої Закону №580-VІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

За приписами частини 1 статті 18 Закону №580-VІІІ, поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Статтею 19 Закону №580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

При цьому, пункти 6 та 10 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачають дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, оскаржуваний наказ був прийнятий у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом.

Відповідно до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України приписи якого кореспондуються із пунктом 5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 р. №230 - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Як встановлено судом, наказом ГУ НП в Київській області №220 від 26.03.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» за порушення службової дисципліни, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", частини 3 статті 1 та частини 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, що виразилися у невиконанні наказу ГУНП в Київській області від 28.01.2020 №162 «Про направлення на стажування особового складу ГУНП в Київській області» та невжитті заходів щодо усунення вказаного порушення службової дисципліни, наказано звільнити зі служби в поліції, зокрема, інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП Київської області, майора поліції ОСОБА_1 .

Позивач не погоджуючись з наказом ГУ НП в Київській області №220 від 26.03.2020 оскаржив його до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у справі №320/3526/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2020, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у справі №320/3526/20 судом встановлено, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, про що винесений наказ №220 від 26.03.2020 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області», відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений законом.

Також у межах провадження у справі №320/3526/20 судом встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення слугував факт невиконання позивачем наказу ГУ НП в Київській області №162 від 28.01.2020 «Про направлення на стажування особового складу ГУ НП в Київській області» яким направлено на стажування в Луганську область, зокрема, інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП Київської області, майора поліції ОСОБА_1 .

В той же час, як станом на день розгляду справи №320/3526/20 так і станом на дату прийняття рішення у межах даного провадження, наказ ГУНП в Київській області №162 від 28.01.2020 «Про направлення на стажування особового складу ГУ НП в Київській області» був чинним та підлягав виконанню.

Оскільки рішенням суду від 03.08.2020 у справі №320/3526/20, яке набрало законної сили, первісний наказ відповідача №220 від 26.03.2020 визнаний обґрунтованим та правомірним, а наказ ГУ НП в Київській області від 17.04.2020 № 114 о/с щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 , що є предметом розгляду у межах даного провадження, є похідним, враховуючи те, що під час розгляду справи позивачем не наведено жодних підстав щодо наявності процедурних порушень при прийнятті наказу ГУ НП в Київській області від 17.04.2020 № 114 о/с, суд дійшов висновку про відсутність законодавчо визначених обставин щодо скасування наказу ГУ НП в Київській області від 17.04.2020 № 114 о/с.

Щодо посилання позивача на постанову Уряду про введення заборони на звільнення працівників під час карантину, суд зазначає, що 25.03.2020 за №256 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову про "Деякі питання забезпечення трудових прав державних службовців, працівників державних органів, підприємств, установ та організацій на час встановлення карантину у зв`язку із загостренням ситуації, пов`язаної з поширенням випадків гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Підпунктом 1 пункту 1 даної постанови передбачалась необхідність забезпечення керівниками центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, головами місцевих державних адміністрацій на час встановлення карантину дотримання трудових прав державних службовців та працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома.

Зокрема, за приписами пункту 2 вказаної постанови рекомендувалось підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, а також суб`єктам господарювання державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, і державним банкам з метою забезпечення безперебійної роботи в умовах встановленого карантину утримуватись від кадрових змін в органах управління та не допускати звільнення працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, та працівників, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, з підстав, установлених пунктами 3, 4 і 5 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, наведена постанова Уряду не містила вимог зобов`язального характеру та зокрема встановленої заборони щодо звільнення працівників. При цьому приписи останньої були адресовані та стосувалися працівників які виконували свою роботу вдома, а також працівників, що перебували у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину. Водночас, не рекомендувалося звільнення відповідної категорії працівників саме з підстав, визначених пунктами 3, 4 і 5 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Як наслідок, суд відхиляє доводи позивача, що оскаржуваний наказ відповідача було прийнято всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 за №256.

Щодо позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 майора поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції №1 Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП Київській області на службі; стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу суд зазначає, що дані позовні вимоги є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 17.04.2020 № 114 о/с щодо накладення дисциплінарного стягнення.

Водночас відмова у задоволенні первинної позовної вимоги є підставою для відмови і похідних від неї вимог.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених у справі обставин, дослідивши та оцінивши рішення відповідача, суд дійшов висновку про його правомірність.

З урахуванням наведеного, виходячи з приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, системно проаналізувавши чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та оцінивши достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення: 06.07.2021

Суддя Панченко Н.Д.