Рішення № 98141891, 05.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2021 року м. Київ № 320/5941/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення відповідача № 932430132370 від 24.12.2020, яким проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати відповідача провести позивачу з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обрахованої на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної статтею 8 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на рівні 4173 гривні шляхом множення цієї суми на 5, за період з 25.04.2019 по 31.12.2019; статтею 8 Закону України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на рівні 4723 гривні шляхом множення цієї суми на 5, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020; статтею 8 Закону України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на рівні 6000 гривень, шляхом множення цієї суми на 5 у 2021 році, без застосування відсотків втрати працездатності, визначених органами медико-соціальної експертизи, при розрахунку розміру відшкодування фактичних збитків, яка встановлена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, без обмеження її максимальним розміром, відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/19, з урахуванням вимог Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»;

- стягнути на користь позивача недоплачену суму пенсії в розмірі 227 665, 98 грн. (станом на 31.03.2021);

- у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводити перерахунок та виплату призначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного (наступного) року без застосування відсотків втрати працездатності, визначені органами медико-соціальної експертизи, яка визначена пунктом 9-1 Порядку № 1210, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням індексу інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю дій та рішення відповідача щодо перерахунку пенсії із застосуванням відсотків втрати працездатності, визначених органами медико-соціальної експертизи при розрахунку розміру відшкодування фактичних збитків, всупереч рішенню Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/19.

Ухвалою суду від 25.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, за результатом вивчення змісту якого судом установлено, що відповідач позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Зазначив, що перерахунок пенсії позивача проведений за формулою, що передбачена пунктом 9-1 Порядку № 1210.

Разом з тим, від позивача надійшла відповідь на відзив, за результатом вивчення змісту якої судом установлено, що позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .

Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_2 від 18.05.2004 позивач є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

У відповідності до посвідчення Серії № НОМЕР_3 від 30.12.1998 позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).

Зі змісту позовної заяви слідує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/20, що набрало законної сили 17.11.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 04.10.2019 № 1339/С-01, щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 основної пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 25.04.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без застосування формули, яка визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, з урахуванням мінімальної заробітної плати встановленої Законом № 2629-VІІІ від 23.11.2018 (4173*5=20856) без обмеження її максимальним розміром, врахувавши раніше виплачені суми. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

05 січня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив виконати рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/20 у повному обсязі, а також надати йому завірені належним чином копії протоколів про призначення пенсії та розрахунок призначеної та виплаченої пенсії за період з 25.04.2019 по даний час, помісячно, згідно з рішенням суду від 27.07.2020 у справі № 320/592/19. Крім того, просив також надати розрахунок нарахованого розміру інфляції за період з 25.04.2019 по даний час відповідно до Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ.

У відповідь на заяву позивача відповідач листом від 20.01.2021 № 628-198/С-02/8-1000/21 повідомив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та одержує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За інформацією відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомлено, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/20 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 виконано в межах зобов`язань. Кошти за рішенням суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/19 за період з 25.04.2019 по 31.12.2020 в загальній сумі 74424, 46 нараховано. Повідомлено також, що погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, передбачених у Державному бюджеті на цю мету.

Процент втрати працездатності - 80%. Розмір пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, розрахованої згідно з рішенням суду, з урахуванням мінімальної заробітної плати 20856, 00 грн. (сума зазначена в рішенні суду) на 01.01.2021 становить 17822, 00 грн., де: 16684, 80 грн. - розмір пенсії від середньої заробітної плати (20856, 00 х 80% = 16684, 80); 379, 60 грн. - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; 50, 00 грн. - цільова допомога інвалідам 2 групи; 707, 60 грн. - підвищення інвалідам війни 2 групи (40% від 1769).

Пенсію обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до чинного законодавства.

В додаток до вказаного листа відповідачем надано позивачу довідку про нараховані суми по судовому рішенню та відповідне розпорядження.

Так, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку про перерахунку пенсії станом на 24.12.2020 вбачається, що 24.12.2020 відповідачем прийнято рішення № 932430132370 на підставі рішення суду.

Не погоджуючись з діями та рішенням відповідача від 24.12.2020 № 932430132370, прийнятим на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/20, позивач звернувся з позовом до суду.

Предметом цього спору є дії та рішення відповідача на виконання вищезгаданого судового рішення у зв`язку з неналежним його виконанням, а саме у зв`язку з неправомірним застосуванням відповідачем при перерахунку пенсії пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести позивачу з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обрахованої на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної статтею 8 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на рівні 4173 гривні шляхом множення цієї суми на 5, за період з 25.04.2019 по 31.12.2019; статтею 8 Закону України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на рівні 4723 гривні шляхом множення цієї суми на 5, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020; статтею 8 Закону України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на рівні 6000 гривень, шляхом множення цієї суми на 5 у 2021 році, без застосування відсотків втрати працездатності, визначених органами медико-соціальної експертизи, при розрахунку розміру відшкодування фактичних збитків, яка встановлена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, без обмеження її максимальним розміром, відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/19, з урахуванням вимог Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», суд виходить з такого.

Згідно з частинами другою, четвертою та п`ятою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною першою статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Закон України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статі 1 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу вимог частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За змістом частини шостої цієї статті, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивачем подано позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій та рішення протиправними та про зобов`язання виконати рішення суду в загальному порядку, а не заяву в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (з урахуванням строків звернення із такою заявою).

Набрання рішенням суду законної сили породжує такі правові наслідки: вирішується спір між сторонами, рішення суду стає загальнообов`язковим, є незмінним та остаточним та може бути виконано примусово.

Суб`єкт владних повноважень не може бути зобов`язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VІІІ, в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту стосується порядку виконання вказаного судового рішення, не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а та від 16.02.2019 у справі № 816/2016/17.

При розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема те, що виконавче провадження становить завершальну стадію судового провадження.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії та скасування рішення відповідача № 932430132370 від 24.12.2020, яким проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також про стягнення на користь позивача недоплачену суму пенсії в розмірі 227 665, 98 грн. (станом на 31.03.2021), і, у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводити перерахунок та виплату призначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного (наступного) року без застосування відсотків втрати працездатності, визначені органами медико-соціальної експертизи, яка визначена пунктом 9-1 Порядку № 1210, без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням індексу інфляції, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки зазначені позовні вимоги є похідними від основної позовної вимоги про зобов`язання відповідача провести позивачу з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/19, у задоволенні якої судом відмовлено з наведених вище обставин.

Суд звертає особливу увагу на те, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 9901/433/18.

З урахуванням викладеного суд констатує, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/19, що набрало законної сили, а саме позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії із застосуванням формули, встановленої Порядком № 1210, однак позивач вважає протиправними дії та рішення відповідача при перерахунку пенсії та застосування при цьому формули, встановленої цим Порядком.

Таким чином, при розгляді цього спору суд не може повторно досліджувати та встановлювати наявність/відсутність протиправності дій (рішень) відповідача, підстав для перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що вже було здійснено при розгляді справи № 320/5929/19.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 540/326/20, яка в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, врахована судом у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, задоволенні позову слід відмовити повністю.

Як установлено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Натомість, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи спростовані фактичними обставинами справи та зводять до оскарження рішення та дій відповідача як суб`єкта владних повноважень на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 у справі № 320/5929/20, що набрало законної сили 17.11.2020.

У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору у випадку відмови у позові, а також те, що у відповідності до вимог пунктів 9 та 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати збору як особа з інвалідністю 2 групи та особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджено відповідними посвідченнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40) про визнання дій протиправними, скасування рішення та про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Шевченко А.В.