Рішення № 98141764, 22.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 року № 320/7026/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Витвицького О.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування наказу та поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у Київській області від 30.06.2020 про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Київській області від 14.07.2020 №204 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції України у Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивача, який проходив службу в органах Національної поліції на посаді заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, наказом відповідача від 14 липня 2020 р. №204 о/с за наслідками проведеної атестації його було звільнено з посади заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Позивач не погоджується з правомірністю спірного наказу та рішення атестаційної комісії відповідача про його невідповідність займаній посаді, оскільки вважає, що підстави для проведення відповідачем атестації були відсутні. Позивач вважає, що спірні наказ є незаконними порушує його права, а тому підлягає скасуванню. Позивач просить поновити його на посаді в Національної поліції України та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено перше судове засідання.

15 вересня 2020 року від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Атестаційною комісією №2 було проведено з позивачем співбесіду, результати якої було оформлено протоколом. Під час проведення співбесіди комісією були досліджені атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список (форма №1), інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» та інформацію з відкритих джерел, що є у вільному доступі в мережі Інтернет.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення наявних документів, атестаційною комісією було прийняте рішення більшістю голосів, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, що відповідає п.п. 4 п. 15 розділу IV Інструкції.

07 липня 2020 року позивача було ознайомлено з висновком атестування, про що він поставив свій підпис.

Зазначає, що атестування ОСОБА_1 було проведене у межах наданих повноважень атестаційними комісіями та у спосіб, який передбачений наказом МВС України від 17.11.2015 №1465, що спростовує твердження позивача про порушення його прав під час проведення атестування.

На підставі атестаційного висновку керівником Головного управління Національної поліції у Київській області в межах повноважень був виданий наказ ГУНП у Київській області від 14.07.2020 №204 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пп. 5 (через службову невідповідність) ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Виходячи з аналізу наведеного, представник відповідача вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права, а тому просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

24 листопада 2020 року представником відповідача заявлено клопотання про допит свідка, а саме - членів Атестаційної комісії №2 ГУ НП в Київській області.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання про виклик свідка та викликано до суду в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

У судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити. Представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданим Обухівським РВ ГУ МВС України у Київській області 11 квітня 1997 року.

Як вбачається з послужного списку, позивач проходив службу: у період з серпня 2006 року по листопад 2015 року - в органах внутрішніх справ; з листопада 2015 року по липня 2020 року - в органах Національної поліції; з листопада 2019 року по липень 2020 року - займав посаду заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції.

З 08.11.2019 по 15.07.2020 ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції.

Згідно атестаційного листа від 10.10.2019 позивач займаній посаді відповідає, заслуговує призначенню на вищу посаду.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 16.06.2020 №975 "Про створення атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області" затверджено склад атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області.

Наказом Національної поліції України від 16.06.2020 №977 о/с «Про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь в Київській області та м. Києві» вирішено провести атестування поліцейських Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Відповідно до пункту 3 наказу голові атестаційної комісії визначено провести по 03 липня 2020 року в робочий час доби засідання атестаційної комісії та організувати тестування поліцейських Обухівського відділу поліції, які підлягають атестуванню.

З матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2020 року Атестаційною комісією № 2 ГУ НП в Київській області за результатами співбесіди з позивачем було прийнято рішення, оформлене протоколом №121, яким запропоновано позивачу проходження опитування з використанням поліграфа. Остаточне рішення буде прийнято після результатів поліграфа.

В атестаційному листі атестаційна комісія зазначила про те, що результати атестування позивача наступні: тестування загальне - 30 бали; тестування професійне - 40 балів.

Комісія дійшла висновку про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Судом встановлено, що позивач в атестаційному листі зазначив, що з рішенням атестаційної комісії не згоден.

30 червня 2020 року Атестаційною комісією за результатами проведення атестування було прийнято рішення про невідповідність позивача займаній посаді і рекомендовано звільнити зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 14.07.2020 №204 о/с ОСОБА_1 відповідно до підпункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) звільнено зі служби в поліції на підставі атестаційного листа від 30.06.2020, довідки від 10.07.2020, акту від 13.07.2020 №5085.

21 січня 2021 року через службу діловодства суду представником позивача долучено до матеріалів справи лист Головного управління Національної поліції в Київській області, відповідно до якого на адресу Головного управління Національної поліції в Київській області 13 липня 2020 надійшов рапорт ОСОБА_1 щодо оскарження рішення атестаційної комісії №2 ГУНП в Київській області, який зареєстрований у відділі документального забезпечення 13.07.2020 №5852 та за дорученням керівництва Головного управління скерований на виконання до управління кадрового забезпечення (вхідний номер 6087 від 14.07.2020).

Не погоджуючись з висновками Атестаційної комісії щодо службової невідповідності та наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення, наказу та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини першої статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 р. №580-VIII (далі-Закон №580-VIII, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання; поліції;.

Згідно з вимогами частиною першою статті 48 Закону №580-VІІІ призначення та звільнення з посад поліцейського здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Статтею 47 Закону №580-VІІІ встановлено, що призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

Так, пунктом 5 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Відповідно до вимог частин першої статті 57 Закону №580-VІІІ атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

Частиною другою статті 57 Закону №580-VІІІ встановлено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з вимогами частиною третьою статті 57 Закону №580-VІІІ атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України (частини четверта-п`ята статті 57 Закону №580-VІІІ).

Суд зазначає, що наведені у ч.2 ст.57 Закону № 580-VІІІ підстави для проведення атестування є вичерпними. Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв`язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Кожна з зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути зв`язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції), визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 р. №1465, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 р. за №1445/27890 (далі - Інструкція №1465).

Розділом ІV Інструкції №1465 визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Пунктом 1 розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають: 1) створення атестаційних комісій; 2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; 3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; 4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; 5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

Згідно з вимогами пунктом 11 розділу IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до вимог пункту 3 розділу IV Інструкції №1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

Пунктами 7-9 розділу ІV Інструкції №1465 визначено, що керівники, які складають атестаційний лист, зобов`язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов`язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров`я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов`язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з`ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до вимог пункту 10 розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов`язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Згідно з вимогами пунктом 11 розділу ІV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Пунктом 12 розділу ІV Інструкції №1465 встановлено, що за рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Відповідно до вимог пункту 13 розділу ІV Інструкції №1465 поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Згідно з вимогами пунктом 15 розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Пунктом 16 розділу ІV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:1) повноту виконання функціональних обов`язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, атестування поліцейських фактично включає два етапи: тестування та співбесіду.

Тестування передбачає професійний тест (тест на знання законодавчої бази) та тест на загальні здібності та навички.

Суд звертає увагу на те, що Інструкція №1465 не містить конкретного порядку проведення співбесіди, у той же час, виходячи з її змісту та мети атестування можна стверджувати, що під час співбесіди Атестаційна комісія повинна розглянути атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського; оцінити ділові, професійні, особисті якості поліцейського, його освітній та кваліфікаційний рівень, а також з`ясувати відповідність особи поліцейського критеріям, визначеним пунктом 16 розділу ІV Інструкції №1465, для чого поліцейському, який проходить атестування, можуть ставитись питання.

Відповідно до вимог пунктів 17-18 розділу ІV Інструкції №1465 атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії.

Згідно з вимогами п. 20 розділу ІV Інструкції №1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу (пункт 21 розділу ІV Інструкції №1465).

Пунктом 23 розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Відповідно до вимог пункту 24 розділу ІV Інструкції №1465 за результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

Поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис (пункт 25 розділу ІV Інструкції №1465).

Як зазначено вище, за результатами проведення атестування відповідачем області було прийнято наказ від 14 липня 2020 р. № 204 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції у запас на підставі пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» через службову невідповідність.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що призначення відповідачем атестації щодо нього було здійснено за відсутності підстав, передбачених нормами чинного законодавства.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що метою проведення атестування позивача була відповідно до ч.1 ст.57 Закону №580-VІІІ оцінка його ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар`єри.

Суд зазначає, що у наказах Головного управління Національної поліції в Київській області від 16 червня 2020 року №975 "Про створення атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області" та від 16 червня 2020 року №977 "Про проведення атестування поліцейських Обухівського відділу поліції" зазначено, що атестування поліцейських призначено з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей та рівня підготовленості особового складу відповідно до статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Тобто у наказі від 16 червня 2020 р. №977 фактично процитовано положення ч.1 ст.57 Закону №580-VІІІ, при цьому даний документ не містить посилань на конкретну підставу призначення атестації, які визначені пунктом ч.2 ст. ст.57 Закону №580-VІІІ.

Суд зазначає, що аналіз положень ч.2 ст.57 Закону №580-VІІІ дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а) які претендують на вищу посаду; б) щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність.

Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою ст.57 Закону №580-VІІІ.

При цьому, положення ч.1 ст.57 Закону №580-VІІІ не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв`язку з нормами ч.2 ст.57 Закону №580-VІІІ, в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є неправомірним.

Кожна із зазначених у частині другій Закону №580-VII підстав проведення атестування повинна бути пов`язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов`язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 4 грудня 2019 р. у справі №819/1356/17 та від 19 вересня 2019 р. у справі №200/9922/18-а.

Як вбачається з послужного списку до позивача на момент призначення відповідачем атестації було застосовано два зауваження, знятих на підставі наказів від 2007 та 2018 року, а також одна догана, знята наказом від 2009 року.

Суд вважає, що наявність у позивача дисциплінарних стягнень, які знято, не є у розумінні вимог чинного законодавства підставою для призначення атестації.

Так, суд зазначає, що відповідно до положень Інструкції №1465 наявність у поліцейського дисциплінарних стягнень є лише одним із критеріїв, який має бути врахований атестаційною комісією під час прийняття рішення за результатами атестації поліцейського.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відповідач безпідставно призначив атестацію позивача.

Щодо висновків атестаційної комісії про службову невідповідність позивача, суд зазначає.

Як зазначено вище, 24 червня 2020 року Атестаційною комісією № 2 ГУ НП в Київській області за результатами співбесіди з позивачем було прийнято рішення, оформлене протоколом №121 від 24 червня 2020 року, яким встановлено запропоновувати позивачу проходження опитування з використанням поліграфа. Остаточне рішення буде прийнято після результатів поліграфа.

Так, атестаційні листи на поліцейських відповідно до п. 3 Розділу IV Інструкції №1465 складають безпосередні керівники.

Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

Атестаційний лист щодо ОСОБА_1 було підписано Начальником Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_2 19.06.2020.

Згідно листа Головного управління Національної поліції у Київській області від 07.08.2020 №114аз/109/12 майор ОСОБА_2 перебував на посаді начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції ГУНП в Київській області з 22.04 по 17.07.2020.

Отже в порушення Інструкції №1465 ОСОБА_2 не мав права складати Атестаційний лист на позивача у зв`язку з тим, що станом на день складання атестаційного листа 19.06.2020 не мав тримісячного строку спільної служби з позивачем.

В атестаційному листі, підписаному головою атестаційної комісії ОСОБА_4 та секретарем атестаційної комісії ОСОБА_5 , зазначено, що комісія дійшла висновку про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Суд наголошує на тому, що з матеріалів справи вбачається, що атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в Київській області за результатами проведення атестації позивача було прийнято лише одне рішення, оформлене протоколом атестаційної комісії №121 від 24 червня 2020 р..

У вказаному рішення всупереч вимогам пункту 21 розділу ІV Інструкції №1465 не міститься жоден із висновків, який має бути прийнятий комісією за результатами розгляду відповідних матеріалів щодо поліцейського, перелік яких визначений у пункті 15 цього розділу ІV Інструкції №1465 (займаній посаді відповідає; займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність).

Крім того, суд наголошує на тому, що в силу вимог пункту 24 розділу ІV Інструкції №1465 висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, мають бути внесені до атестаційного листа.

Суд зазначає, що атестаційний лист від 30 червня 2020 р. не містить висновків атестаційної комісії, які викладені у протоколі засідання атестаційної комісії від 24 червня 2020 р. №121, щодо пропозицію позивачу пройти опитування з використанням поліграфа.

Натомість в атестаційному листі від 30 червня 2020 року зазначено про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність його звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Вказана інформація у протоколі атестаційної комісії від 24 червня 2020 року №121 відсутня.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що протокол атестаційної комісії від 24 червня 2020 року №121 та атестаційний лист від 30 червня 2020 року містять різну за змістом інформацію, що суперечить положенням Інструкції №1465.

При цьому, протокол атестаційної комісії від 24 червня 2020 року №121 не містить висновку щодо невідповідності позивача займаній посаді та необхідності його звільненні зі служби в поліції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року витребувано у Головного управління Національної поліції в Київській області оригінал (для огляду у судовому засіданні) протоколу №121 від 24.06.2020 засідання атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області.

В судовому засіданні встановлено, що копія протоколу №121 від 24.06.2020, надана позивачем до матеріалів справи отримана представником останнього у відповідь на адвокатський запит, що також підтверджується листом №114ад/109/12 від 07.08.2020 (а.с.13).

Також суд звертає увагу на те, що у судовому засіданні 22 червня 2021 року під час дослідження оригіналу вказаного протоколу №121 від 24.06.2020 встановлено, що перелік питань, поставлених ОСОБА_1 містить 5 питань, на відмінну від копії такого протоколу, яка надана до матеріалів справи позивачем, в якому лише 4 питання.

Суд зауважує, що протокол, який додано позивачем до позовної заяви містить підписи голови, секретаря та лише 5 підписів присутніх членів комісії. Зокрема, у копії примірнику протоколу, який додано позивачем до позовної заяви, відсутній підпис ОСОБА_6 , що суперечить вимогам пункту 23 розділу IV Інстукції №1465.

Натомість копія примірника протоколу, надана відповідачем у справі та оригінал якого оглянуто в судовому засіданні такий підпис містить.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що атестаційна комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області за результатами проведення атестації позивача не приймала рішення про невідповідність позивача займаній посаді та про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомив, що в літку 2020 року було проведено атестацію більше ніж 150 чоловік. Зазначає, що члени комісії відправляли всіх на поліграф, які відмовлялися, тому у комісії виникали сумніви щодо поліцейського. Звертає уваги, що всіх деталей не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу та на той час здійснювалася перевірка 150 осіб, інформацію про кожного не можливо запам`ятати. Проте, звернув увагу, що голосував за звільнення позивача.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що у зв"язку за проведенням атестації щодо 149 осіб керівництвом було прийнято усне рішення про те, що на допомогу щодо заповнення протоколів засідання комісії скеровано додатково трьох працівників поліції. Протокол №121 від 24.06.2020, який був складений під час співбесіди позивача був склалдений не нею, а іншою особою.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем не були надані докази ані наявності обґрунтованих підстав для звільнення позивача зі служби, ані належного мотивування звільнення позивача.

Наведене свідчить, що отримані поліцейським при тестуванні бали не є визначальним критерієм для прийняття рішення про його відповідність чи невідповідність займаній посаді.

Вказані обставини свідчать про те, що підстави для звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність бути відсутні, а тому суд вважає, що відповідач безпідставно прийняв спірний наказ.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду даної справи відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами правомірність призначення атестації позивача та факт прийняття атестаційною комісією за результатами проведення атестації рішення про невідповідність позивача займаній посаді та про його звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, а тому суд вважає, що підстави для прийняття відповідачем спірного наказу відсутні.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 14 липня 2020 р. №204о/с "По особовому складу" в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Крім того, оскільки матеріалами справи підтверджується відсутність підстав для призначення відповідачем атестації позивача, суд вважає, що прийняття атестаційною комісією №2 Головного управління Національної поліції в Київській області за результатами атестації рішення, оформленого протоколом від 30 червня 2020 року також є безпідставним.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача в частині визнання протиправним рішення Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Київській області від 30 червня 2020 року.

Щодо вимоги про поновлення позивача на службі в поліції на посаді заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, суд зазначає таке.

Ураховуючи протиправність звільнення позивача зі служби в поліції внаслідок безпідставного притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач підлягає поновленню на службі в поліції на займаній ним перед звільненням посаді заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є поновлення позивача на посаді, з якої його було незаконно звільнено, тобто на посаді заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

Визначаючись щодо дати, з якої позивача має бути поновлено на посаді, суд зазначає таке. Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 14 липня 2020 р. № 204 о/с позивача з 15 липня 2020 року звільнено зі служби в поліції. Беручи до уваги, що день звільнення вважається останнім днем служби, суд вважає, що позивач підлягає поновленню на раніше займаній посаді з 15 липня 2020 року.

Суд при цьому звертає увагу, що вимогами п. 3 ч.1 ст. 256 КАС України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність звернення постанови суду до негайного виконання в частині поновлення на службі в поліції на посаді заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 .

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Оскільки нормами Закону України «Про Національну поліцію» не врегульовані питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

11 листопада 2015 року Кабінетом міністрів України прийнято постанову №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Даною постановою встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог абз.3 п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно з п.5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньо година) заробітна плата працівника.

Відповідно до вимог абз.1 п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку).

Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок № 260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 квітня 2016 року №260, передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейському за час вимушеного прогулу є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Пунктом 9 розділу І Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Пунктом 12 розділу ІІ Порядку обумовлено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Зі змісту Порядку, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин, встановлено, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби. (Правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року, справа №805/1110/17-а адміністративне провадження №К/9901/22563/18).

Суд зазначає, що тривалість вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок протиправного звільнення позивача згідно наказу відповідача № 204 о/с від 14 липня 2020 року необхідно обраховувати з 15 липня 2020 року (що є днем звільнення позивача) по 22 червня 2021 року (що є датою прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді), що становить 341 календарних днів.

З огляду на те, що позивача звільнено 14 липня 2020 року (останній робочий день), відповідно сума виплат за два календарні місяці роботи, для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинна обчислюватись виходячи з виплат за травень та червень 2020 року.

Відповідно до довідки про доходи позивача, виданої відповідачем, грошове забезпечення за останні два повні календарні місяці перед звільненням позивача, за травень 2020 року (14 071 грн. 93 коп. за 31 календарних дня) та червень 2020 року (14 692 грн. 29 коп. за 30 календарних днів), що у сумі становить 28 764 грн. 22 коп. За період з 01.07.2020 по 15.07.2020 позивачу нараховано грошове забезпечення у розмірі 12 296,03грн.

Виходячи із поняття вимушеного прогулу, кількість днів вимушеного прогулу визначається з дня звільнення та до винесення судом рішення про поновлення на роботі незаконного звільненого працівника, в даному випадку з 15 липня 2020 року по 22 червня 2021 року, що складає 343 календарних дні. З огляду на наведене, грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу становить 175 534 грн. 52 коп. (сто сімдесят п"ять тисяч п"ятсот тридцять чотири гривні 52 копійки).

Суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Національної поліції у Київський області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 15 липня 2020 року по 22 червня 2021 року (по дату винесення рішення у справі).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Суд враховує, що вказаним рішенням суду було поновлено позивача на посаді та стягнуто з відповідача на користь позивача середньомісячне грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

За таких обставин відповідач повинен допустити негайне виконання рішення суду в частині нарахування і виплати позивачу середньомісячного грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу - в межах розміру одного місячного грошового забезпечення.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Підстави для вирішення у цій справі питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №2 Головного управління національної поліції в Київській області від 30.06.2020 про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Київській області від 14.07.2020 №204 о/с «По особовому складу» в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київської області з 15 липня 2020 року.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616, м. Київ, вул. Володимирська, 15) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 175 534,52 грн (сто сімдесят п`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 52 копійки).

В решті позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на посаді заступника начальника Ржищівського відділення поліції Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київської області з 15 липня 2020 року та в частині стягнення грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я. В. Горобцова

Горобцова Я.В.