Рішення № 98141323, 07.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/6677/21

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у задоволенні його заяви від 12.01.2021 про призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, відповідно до поданої ним заяви від 12.01.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, відповідно до поданої ним заяви від 12.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відсутність записів у трудовій книжці про зміну назви колгоспу не впливає на записи про період роботи у цьому колгоспі, які безперешкодно дають можливість встановити наявність трудового стажу за спірний період, а тому вважає, що при підтвердженні стажу роботи визначальним є факт зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність ведення трудової книжки.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що дії органу Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 є правомірними. Зазначає, що за наявними документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 18.12.1979 по 27.07.1999 в колгоспі "Дружба народів" Красноградського району Кримської області Автономної Республіки Крим, оскільки є невідповідність назви господарства, до якого позивач прийнятий на роботу та з якого звільнений, а саме: у 1979 році прийнятий на роботу в колгосп "Дружба народів", а у 1999 році звільнений з КСП агрофірма-колгосп "Дружба народів".

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що з метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За результатами розгляду зазначеної заяви, відповідач листом від 01.02.2021 №0600-0303-8/9167 відмовив ОСОБА_1 у призначення пенсії за віком. В якості підстави для відмови зазначено, що згідно поданих документів страховий стаж становить 13 років 6 місяців 20 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком, тому рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.01.2021 у призначенні пенсії відмовлено через відсутність необхідного страхового стажу - 28 років.

Також рішенням відповідача від 15.01.2021 встановлено, що за наявними документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 18.12.1979 по 27.07.1999 в колгоспі "Дружба народів" Красноградського району Кримської області Автономної Республіки Крим, оскільки є невідповідність назви господарства, яке приймало на роботу та з якого особа звільнена, а саме: у 1979 році прийнятий на роботу у колгосп "Дружба народів", а у 1999 році звільнений з КСП агрофірма-коллгосп "Дружба народів". За даними, які містяться в реєстрі застрахованих осіб за період 1998-1999 років, ОСОБА_1 працював в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Дружба народів", в записах трудової книжки НОМЕР_1 від 18.12.1979 відсутня інформація про перейменування організацій, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 17.08.1993 №110. Інших документів, які передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, ОСОБА_1 не надано.

Позивач вважає відмову у призначенні йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а також суспільні відносини з приводу призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV).

Частиною першою статті 9 Закону №1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058.

Так, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, : з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а у разу відсутності її чи відповідних записів у ній наявність стажу підтверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Так, пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (далі - Інструкція №58).

Пунктом 1.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до пункту 2 Порядку від 12.08.1993 №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Отже, основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка.

При цьому, слід зазначити, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, виходив з того, що за наявними документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 18.12.1979 по 27.07.1999 в колгоспі "Дружба народів" Красноградського району Кримської області Автономної Республіки Крим, оскільки є невідповідність назви господарства, до якого позивач прийнятий на роботу та з якого звільнений, а саме: у 1979 році прийнятий на роботу в колгосп "Дружба народів", а у 1999 звільнений з КСП агрофірма-колгосп "Дружба народів".

За даними, які містяться в реєстрі застрахованих осіб за період 1998-1999, позивач працював в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю "Дружба народів", в записах трудової книжки НОМЕР_1 від 18.12.1979 відсутня інформація про перейменування організації, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 17.08.1993 №110. Інших документів, які передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, позивачем не надано.

Пунктом 2.2 Інструкції №58 встановлено, що заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Пунктом 2.6 Інструкції №58 передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження га заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Пунктом 2.8 Інструкції №58 передбачено, що якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності архівними установами.

Пунктом 2.9 Інструкції №58 передбачено, що виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Суд встановив, що записи у трудовій книжці позивача за період з 18.12.1979 по 27.07.1999 виконано без виправлень, у чіткій часовій послідовності. Також записи містять підписи та печатки роботодавців, що підтверджується наданою копією трудової книжки.

Доводи відповідача щодо невідповідності назви господарства, до якого позивач був прийнятий на роботу та з якого звільнений, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як було зазначено, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

Таким чином, записи у трудовій книжці ОСОБА_1 належним чином підтверджують стаж роботи з 18.12.1979 по 27.07.1999, що дає позивачу право на включення спірного періоду до його страхового стажу та, як наслідок, право на призначення пенсії.

У суду немає підстав ставити під сумнів відомості у трудовій книжці як такі, що підтверджують стаж роботи позивача. Судом також приймається до уваги те, що обставини, які підлягають встановленню у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі. При цьому, суд враховує ступінь вини позивача у відсутності повного об`єму необхідних для реалізації його прав документів та повноті записів у наявних підтверджуючих стаж документах, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Частиною 1 статті 45 Закону №1058 передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його відновлення, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача з 21.01.2021 призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV. Вимоги про призначення пенсії з 12.01.2021 не підлягають задоволенню, оскільки позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , на той час ще не досяг 60-річного віку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати у сумі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258-263 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні ОСОБА_1 з 21.01.2021 пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 з 21.01.2021 пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 454,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 07.07.2021.

Суддя Н.М. Майстренко