Рішення № 98141280, 06.07.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Житомир справа № 240/18403/20

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просить:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 10.07.1990 по 15.08.1998, з 18.08.1998 по 31.01.2000 та з 01.07.2008 по 01.10.2013 в півтора кратному розмірі до загального стажу роботи у районі Крайньої Півночі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати період роботи з 10.07.1990 по 15.08.1998, з 18.08.1998 по 31.01.2000 та з 01.07.2008 по 01.10.2013 в півтора кратному розмірі до загального стажу роботи у районі Крайньої Півночі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про розмір заробітної плати в умовах Крайньої Півночі з вересня 2017 року та здійснити відповідний перерахунок пенсії з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності розмірі пенсії за віком. Неодноразово зверталась до відповідача із заявами про зарахування періодів роботи з 10.07.1990 по 15.08.1998, з 18.08.1998 по 31.01.2000 та з 01.07.2008 по 01.10.2013 в півтора кратному розмірі до загального стажу роботи у районі Крайньої Півночі до загального стажу роботи, однак на свої звернення отримала відмови викладені листами від 18.12.2019 №п-5275 та від 24.02.2020, якими її було повідомлено, що страховий стаж становить 26 років 10 місяців. Після того як нею було отримано копії довідок про заробітну плату: П-3 від 06.02.2020, П-5 від 31.01.2017, №3 від 10.01.2017 та №2 від 01.10.2013, вона звернулась ще раз до відповідача про зарахування періодів роботи, однак відповіді на отримала. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернулась до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, направив до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю. Заперечуючи проти позову стверджує, що оскільки стаж роботи в умовах Крайньої Півночі обчислюється в пільговому розмірі за умови укладання строкового трудового договору та термін не менше 2х років, тому зарахування стажу в пільговому розмірі провадиться у разі наявності строкового договору або іншого документу, виданого з посиланням на те, що особа укладала стокові трудові договори, позивач не надав строкових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі, а записи трудовій книжці зроблено без посилання на зазначені вище норми, а тому підстав для зарахування до страхового стажу періодів роботи немає. Крім того зарахування періодів роботи після 01.01.1991 до страхового стажу в півтора кратному обчисленні чинним законодавством не передбачено. також відповідач, звертає увагу суду на наступне, до 01.01.19991 до заробітку заявників може враховуватися районний коефіцієнт та північні надбавки після надання відповідних довідок про заробітну плату, після 01.01.1991 в розмір заробітної плати для перерахунку пенсії не підлягає включення районного коефіцієнту та північної надбавки.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд перейшов у письмове провадження по даній справі.

Перевіривши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач отримує пенсію по інвалідністю, перебуває на обліку у відповідача.

Як вбачається з трудової книжки позивача, № НОМЕР_1 ОСОБА_2 працювала:

- з 10.07.1990 до 15.08.1998 в Другій Сахалінській колегії адвокатів юридичної консультації м. Макарова;

- з 18.08.1998 до 31.01.2000 інженером в ДСЗ філії ЗАО "Труд " (місце знаходження Сахалінська область);

- з 01.07.2008 до 31.12.2010 завідуючою їдальні у ООО "Сибирський лес";

- з 03.01.2011 до 01.10.2013 начальником АХО у ООО "Ния лес".

Стаж роботи на вищевказаних підприємствах підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача.

20.10.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про зарахування періоду роботи з 10.07.1990 по 15.08.1998, з 18.08.1998 по 31.01.2000 та з 01.07.2008 по 01.10.2013 в півтора кратному розмірі до загального стажу роботи у районі Крайньої Півночі. Відповіді ОСОБА_1 не отримала, а тому звернулася до суду.

Як вбачається із матеріалів пенсійної справи наданої на вимогу суду відповідачем, 20.11.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області на адресу позивача було направлено лист №18663-18822/П-02/80600/20 у якому повідомлено ОСОБА_3 , що Пільгове обчислення страхового стажу здійснюється на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено періоди роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі та відомості щодо користування пільгами по обчисленню стаж які надавались за умови укладення строкових трудових договорів у період роботи у даній місцевості. Зарахування до трудового стажу з 1 січня 2004 року періодів роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, у тому числі періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та врахування заробітної плати за періоди роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких проводилася трудова діяльність. За матеріалами пенсійної справи періоди роботи з 10.07.1990 до 31.12.1990 в районах Крайньої Півночі, зараховано в календарному обчислені, оскільки документи, що підтверджують укладення строкових трудових

договорів не надавалися. Зарахування періодів роботи після 01.01.1991 до страхового стажу в півтора кратному обчисленні чинним законодавством не передбачено. Крім того, повідомлено, що районний коефіцієнт та надбавка за роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, Законом України "Про оплату праці" та Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995 № 323, як вид оплати праці не передбачені. Оскільки, нею не надані належні документи про заробітну плату без урахування районного коефіцієнту та північної надбавки заробітна плата за періоди з 01.01.2011 по 31.10.2013 та з 01.12.2013 по 28.02.2014 для обчислення пенсії не врахована.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом; у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Обчислюючи трудовий стаж за роботу у районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні (один рік за півтора) до 01.01.1991 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до абз.1 та 2 пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV), період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Відповідно до п.п. "д" п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26 вересня 1967 року передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", з п`яти до трьох років.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Отже, період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до них, з 01.03.1960 року зараховується до стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) при умові, якщо працівник мав право на пільги, встановлені ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Крім того, зі змісту зазначених правових норм вбачається, що особа, яка працювала в районах Крайньої Півночі, або в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі не менше трьох років до 01.01.1991 року має право на пільговий розрахунок її стажу. Так, підставою для отримання пільгового стажу є сам факт роботи особи на Крайній Півночі, або в місцевостях прирівняних до Крайньої Півночі на умовах укладання нею трудової угоди не менше ніж на три роки.

Статтею 62 Закону № Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд зауважує, що між сторонами відсутній спір, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, тому це питання не потребує доказування.

Відповідно до абз.3 пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Згідно положень абз.3 підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Отже, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а, від 18.06.2020 року у справі №537/1415/17, від 18.06.2020 року у справі №140/1319/16-а, від 15.01.2021 у справі № 348/2319/16-а.

Враховуючи той факт, що стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняй до районів Крайньої Півночі, підтверджується записами в трудовій книжці, а також відповідними архівними довідками, то суд приходить до висновку, що до стажу роботи позивача повинен застосовуватись пільговий коефіцієнт (один рік за один рік і шість місяців).

Щодо періоду стажу після 01.01.1991 року, суд враховує, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначає, що для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових підставах і за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди (стаття 6).

Згідно з частиною другою статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, укладеною між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Відповідно до абзаців 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

З вищенаведених норм міжнародних угод, підписаних Україною та РФ, слідує, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Таким чином, якщо певний період роботи особи на території РФ згідно з законодавством цієї держави повинен обчислюватися на пільгових підставах, то в такому ж порядку цей же стаж повинен враховуватись щодо цієї людини і в Україні. Відтак, стаж позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність особи.

Суд звертає увагу, що згідно Переліку районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" визначений постановою Ради Міністрів СРСР № 1029 від 10.11.1967 Ямало-Ненецкий автономний округ є районом Крайньої Півночі.

Таким чином, стаж роботи позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбулась трудова діяльність. Оскільки таке обчислення здійснювалось в пільговому порядку (в полуторному розмірі), тому період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняй до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991 року також має бути зарахований позивачу у пільговому обчисленні.

Тобто, станом на момент звернення позивача з заявою про призначення їй пенсії, відповідач повинен був при обчислені стажу роботи позивача застосовувати пільговий коефіцієнт (один рік за один рік і шість місяців)

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в даній частині.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про розмір заробітної плати в умовах Крайньої Півночі з вересня 2017 року та здійснити відповідний перерахунок пенсії з урахуванням виплачених сум то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 78 діючого на той час Закону СРСР № 1480-I було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до підпункту «д» пункту 15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29 лютого 1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

Разом з тим, частиною третьою статті 96 Закону СРСР № 1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Виходячи з наведеного суд вважає, що дії відповідача щодо неврахування довідок про розмір заробітної плати в умовах Крайньої Півночі, є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №348/2352/16-а .

А тому, позовні вимоги, в даній частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 10.07.1990 по 15.08.1998, з 18.08.1998 по 31.01.2000 та з 01.07.2008 по 01.10.2013 в півтора кратному розмірі до загального стажу роботи у районі Крайньої Півночі та зобов`язання зарахувати вказані періоди роботи, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341) про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 10.07.1990 по 15.08.1998, з 18.08.1998 по 31.01.2000 та з 01.07.2008 по 01.10.2013 в півтора кратному розмірі до загального стажу роботи у районі Крайньої Півночі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 10.07.1990 по 15.08.1998, з 18.08.1998 по 31.01.2000 та з 01.07.2008 по 01.10.2013 в півтора кратному розмірі до загального стажу роботи у районі Крайньої Півночі.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова