Рішення № 98141102, 06.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2021 р. Справа№200/5422/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

05.05.2021 ОСОБА_1 , позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

- визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оформленого листом від 30.03.2021 №2951-3082/М-03/8-0500/21, яким відмовлено у проведенні з 11.10.2017 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, виходячи з п`ятнадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ);

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 11.10.2017 перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, виходячи з п`ятнадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ), а саме:

з 11.10.2017 - з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в розмірі 48 000,00 грн.;

з 01.01.2018 - з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в розмірі 55 845,00 грн.;

з 01.01.2019 - з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску в розмірі 62 595,00 грн.;

з 01.01.2020 - в розмірі 70 270,35 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено строк для надання заяв по суті, витребувано визначені докази.

26.05.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

26.05.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до суду із заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07.06.2021 судом відмовлено в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 07.06.2021 вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 23.06.2021.

22.06.2021 представник позивача надав відповідь на відзив на позовну заяву.

23.06.2021 судом задоволено клопотання представника позивача, відкладено розгляд справи та допущено участь представника позивача Науменко К. С. в судовому засіданні, призначеному на 05.07.2021 о 13 годині 00 хвилин в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196, про що постановлено відповідні ухвали.

В судовому засіданні 05.07.2021 приймали участь представники позивача та відповідача. Судом оголошено перерву до 06.07.2021.

05.07.2021 представник позивача заявив клопотання про доручення до матеріалів справи доказів.

06.07.2021 в судове засідання представники сторін не прибули.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Інших заяв і клопотань від сторін до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 13.01.2012 йому призначено пенсію довічно відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 у справі № 200/2990/20-а, що набрало законної сили, відповідач перерахував пенсію позивачу з 01.12.2016 згідно з довідкою від 04.08.2017 № 22/6 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданою Департаментом персоналу організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України. Відповідно даних вказаної довідки, загальний розмір грошового забезпечення позивача складає 70270,35 грн., тоді як на сьогоднішній день сума грошового забезпечення, яка враховується для обчислення розміру пенсії позивача, обмежується відповідачем до розміру 36250,00 грн., тобто є вдвічі меншою. Позивач посилається на те, що 11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-УІІІ, яким внесено зміни, в тому числі, до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», та згідно з яким, починаючи з 11.10.2017 максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок. Таким чином, позивач вважає, що його пенсія підлягала перерахунку починаючи з 11.10.2017 з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-УІІІ), тобто виходячи з п`ятнадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Листом від 30.03.2021 № 2951-3082/М-03/8-0500/21 відповідач відмовив позивачу в перерахунку його пенсії. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки останнім не враховано набрання чинності 11.10.2017 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ. Вказує, що під час перерахунку пенсії відповідачем застосовано нечинну редакцію пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тим самим протиправно обмежено розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії.

Заперечуючи проти позову, відповідачем вказано про безпідставність позовних вимог. Відповідач посилається на те, що, по-перше, фактично існує дві підстави для проведення перерахунку пенсії: документи, які надасть пенсіонер особисто, або зміна розміру грошового забезпечення та надання відповідних документів відповідним міністерством чи відомством, в яких колишні військовослужбовці проходили службу. Інших підстав для проведення перерахунку пенсії чинним законодавством не передбачено, в тому числі і такої, як зміна максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Вказує, що після 01.05.2016 Кабінет Міністрів України не приймав рішення щодо проведення перерахунку пенсії особам, пенсію яким обчислено згідно Постанови №304, таким чином відсутні правові підстави для перерахунку пенсії. Відповідач зазначає, що розрахунок пенсійних виплат здійснюється з розміру грошового забезпечення, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Посилається на те, що органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсії відповідно до тих нормативно - правових актів, які є чинними на час реалізації такого права. Також відповідач зауважує, що зміни в законодавстві, на набрання чинності яких з 11.10.2017 посилається позивач, відповідно до Прикінцевих положень Закону набирають чинності з 01.01.2018.

По-друге, відповідач вважає, що передумовою виникнення цього спору є виконання Головним управлінням судового рішення, а отже, зауважує, що спір, що є предметом розгляду цієї справи, тотожній спору у справі №200/2990/20-а, та виник на стадії виконання судового рішення.

Позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що спір у справі №200/5422/21, що розглядається, та у справі №200/2990/20-а суттєво відрізняються, оскільки предметом спору у справі № 200/2990/20-а були обставини розрахунку основного розміру пенсії позивача виходячи з 70% грошового забезпечення; обмеження загального розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність; період, за який відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію; обмеження суми грошового забезпечення для обчислення пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску в цілому. Звернення ж до суду з розглядаємим позовом обумовлено внесенням змін до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-УІ, яким керувався відповідач під час перерахунку пенсії позивачу з 01.05.2016, а не неналежне виконання судового рішення. Позивач зазначає, що для проведення перерахунку пенсії пенсіонер має право особисто подати додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, перелік яких Законом №2262-ХІІ не конкретизується та не обмежується.

В судовому засіданні 05.07.2021 представник позивача приймав участь в режимі відео конференції, надав пояснення, аналогічні за містом викладеним у позові. Крім того, погодився з твердженням представника відповідача, що зміна застосовуваних положень відповідно до Прикінцевих положень Закону набирають чинності з 01.01.2018.

В судовому засіданні 05.07.2021 представник відповідача надав пояснення, аналогічні за змістом, що викладено ним у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.

Згідно протоколу за пенсійною справою позивача від 01.12.2016 загальний розмір пенсії ОСОБА_1 щомісячно складає 10 740,00 грн.

31.08.2017 Головним управлінням від Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України отримано довідку № 22/6 від 04.08.2017 про розмір грошового забезпечення позивача, на підставі якої останньому здійснено перерахунок пенсії з 01.05.2016. Відповідно до вказаної довідки розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №304, за посадою Міністр внутрішніх справ України становить:

- посадовий оклад - 16 000,00 грн.

- оклад за військовим (спеціальним званням) генерал-полковник - 150,00 грн.

- надбавка за вислугу років (відс.) (50%) - 8 000,00 грн.,

- надбавка за інтенсивність праці (від.) (100%) - 16 000,00 грн.,

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (відс.) (20%) - 3 200,00 грн.

- премія (відс.) (62,1%) - 26 920,35 грн.

Усього - 70 270,35 грн.

Згідно протоколу за пенсійною справою позивача від 21.02.2020 загальний розмір пенсії ОСОБА_1 щомісячно складає 16 380,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення ОСОБА_1 при перерахунку пенсії за вислугою років з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.12.2016.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії з 20.12.2016 з обмеженням максимального розміру пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області(ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84121, м.Слов`янськ, вул.Генерала Батюка, 8) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із застосуванням основного розміру 80% грошового забезпечення з 01.12.2016, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84121, м.Слов`янськ, вул.Генерала Батюка, 8) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) без обмеження максимальним розміром починаючи з 20.12.2016, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

На виконання вказаного судового рішення відповідно до протоколу від 26.10.2020 позивачу здійснено перерахунок призначеної пенсії з грудня 2016 року та визначено її у розмірі 36813,60 грн.

15.03.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про перерахунок пенсії. Вказана заява мотивована позивачем тим, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.12.2020 №8757-8874/М-03/8-0500/20, максимальна сума грошового забезпечення, яка враховується для обчислення розміру його пенсії, дорівнює 36250,00 грн. Зазначена сума розрахована управлінням виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-УІ (в редакції станом на 01.05.2016).

Водночас, як вказав позивач в поданій заяві, 11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-У1ІІ, яким внесено зміни, в тому числі, до вищевказаного пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Вважаючи наявними підстави для перерахунку пенсії, ОСОБА_1 просив здійснити йому з 11.10.2017 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-УІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-УІІІ), тобто виходячи з п`ятнадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок, та різницю між фактично виплаченою та перерахованою пенсією за період з 01.11.2017 по день подання заяви перерахувати на його поточний рахунок.

Листом від 30.03.2021 №2951-3082/М-03/8-0500/21, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідач, повідомив позивача про те, що підстави для перерахунку пенсії з 11.10.2017 відсутні. Суб`єкт владних повноважень зазначив, що після 01.05.2016 Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення щодо проведення перерахунку пенсії особам, пенсію яким обчислено згідно Постанови №304. Також у вказаному листі зазначено, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-У (далі - Закон №2464) (в редакції Закону станом на 01.05.2016) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.05.2016 становив 1450,00 грн., отже максимальна величина бази нарахування єдиного внеску з 01.05.2016 склала 36250,00 грн. Враховуючи зазначене, відповідач вказав, що максимальна сума грошового забезпечення, яка може бути врахована під час призначення (перерахунку) пенсії, дорівнює 36250,00 гри. Крім того, управління повідомило адресата, що перерахунок пенсії позивачу проведено на підставі довідки №22/6 з урахуванням норм пункту 4 частини першої статті 1 Закону №2464, чинних на момент перерахунку пенсії, тобто на 01.05.2016. Додатково позивача повідомлено, що зміни до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №2464, які внесені Законом України від 03.10.2017 №2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», набрали чинності з 01.01.2018.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.05.2016 на підставі наданої Департаментом персоналу, організації освітньої та наукової діяльності України Міністерства внутрішніх справ України довідки №22/6- від 04.08.2017 та при цьому застосовано максимальну величину бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до протоколу від 26.10.2020 на виконання судового рішення у справі №200/2990/20-а позивачу здійснено перерахунок призначеної пенсії з грудня 2016 року та визначено її у розмірі 36813,60 грн.

З огляду на це суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу, адже підстави для такого перерахунку є тотожними тим, що були предметом розгляду у справі №200/2990/20-а.

Водночас, суд критично оцінює твердження відповідача про те, що передумовою виникнення спору, що є предметом розгляду даної справи, є невірне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області судового рішення у справі №200/2990/20-а, тобто виник на виконання вказаного судового рішення.

Вказаного висновку суд дійшов, з огляду на те, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , так і зі змісту сформованих ним позовних вимог у справі №200/2990/20-а не вбачається посилань позивача на протиправне застосування відповідачем при перерахунку призначеної йому пенсії такого критерію, як максимальна величина бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, підстави, наведені позивачем з метою обґрунтування позовних вимог у цій справі та справі №200/2990/20-а, є відмінними, стосуються застосування різних правових норм, що виключає можливість розгляду цього спору в порядку виконання судового рішення у справі №200/2990/20-а.

Отже, як зазначено судом вище, зі встановлених у справі обставин випливає, що при здійсненні перерахунку пенсії відповідачем зменшено її розмір з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на 01.12.2016), відповідно до якої максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - сума єдиного внеску, що визначається розрахунковою як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Суд зазначає, що відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VІ до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI в редакції, чинній до 01.01.2018) було визначено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Згідно цієї ж правової норми Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 01.01.2018) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Водночас, суд звертає увагу на те, що положення Закону №2262-ХІІ, якими визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не містять жодних застережень щодо обмеження виплати пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, дії відповідача щодо обмеження розміру призначеної позивачу пенсії максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" є такими, що не узгоджуються з вимогами спеціального законодавства, що регулює умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що за пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45, в редакції, чинній станом на 01.01.2016), передбачалось, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням його видів.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 внесено зміни до Порядку №45 та викладено пункт 5 вказаного Порядку наступним чином:

«Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту».

Суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, зокрема, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому, Верховний Суд при розгляді вказаної справи зауважив, що Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.

Варто зазначити, що Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 №4-зп надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності нормативно-правовими актами. Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній». Одна норма може спричиняти недійсність іншої; в цьому випадку «недійсна» норма втрачає чинність остаточно, вона залишається нечинною навіть після втрати чинності норми, яка її «витіснила» (Р. Ціппеліус. Юридична методологія. - Чернівці; "Рута", 2003. - С. 23.).

Таким чином, діючим законодавством України не передбачено жодних випадків «відновлення» в силі нормативних актів Уряду (окремих правових норм), які у встановленому порядку втратили чинність або визнані нечинними в судовому порядку.

Отже, беручи до уваги те, що після набрання законної сили рішенням суду у справі №826/3858/18 приписи пункту 5 Порядку №45 (в редакції, чинній до внесення змін постановою Уряду від 21.02.2018 №103) не відновили своєї дії, зважаючи те, що зміна умов чи норм пенсійного забезпечення підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону, а в Законі №2262-ХІІ відсутні жодні застереження стосовно розрахунку розміру пенсії в межах встановленої Законом №2464-VI максимальної величини заробітної плати, суд вважає протиправним застосування відповідачем вказаного критерію до спірних правовідносин.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи, суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

У зв`язку з вищевикладеним, в порядку частини другої статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування при проведенні з 11.10.2017 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 11.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без урахування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції №7792 від 28.04.2021 позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; адреса для листування: АДРЕСА_3 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування при проведенні з 11.10.2017 перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 11.10.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без урахування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06.07.2021.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.С. Молочна