Рішення № 98140774, 07.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року Справа № 160/7722/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області викладене в листі від 03.04.2021р. №047350003228 про відмову в призначенні пенсії - протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення, на підставі ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до пільгового трудового стажу період роботи та навчання ОСОБА_1 : з 03.04.2000р. по 20.07.2003р.- на посаді гірничого робітника з повним робочим днем в шахті (зарахувати до пільгового стажу без кратності); з 21.07.2003р. по 29.03.2021р. - на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті з урахуванням кратності - з урахуванням до нього кожного повного року роботи за 1 рік 3 місяці.

Також позивач просить суд допустити до негайного виконання рішення суду.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , здобувши право на пенсію за віком на пільгових умовах, маючи необхідний пільговий стаж, разом із необхідними документами 29.03.2021 року звернувся до відповідача з відповідною заявою та у передбаченому законодавством порядку. Проте, листом від 03.04.2021 року № 047350003228, відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку із тим, що на день звернення за наданими позивачем документами та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж складає 20 років 9 місяців, пільговий стаж складає 23 роки 9 місяців 6 днів по пост.202(25) (стаж враховано по 29.03.2021 року). Позивач, посилаючись на роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, вважає, що його пільговий стаж з урахуванням кратності за 1 рік 3 місяці роботи складає: 03 років 3 місяців 18 днів + 21 років 08 місяць 9 днів = 25 років 02 місяці 27 днів, що достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах з моменту першого звернення до ПФУ, а саме з 29.03.2021 року. Враховуючи викладене, позивач вважає вищевказані дії відповідача протиправними, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 23.06.2021 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

23.06.2021 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він не погоджується з поданою позовною заявою і просить звернути увагу на наступні обставини справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті. 29.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням від 03.04.2021 року №047350003228 Головне управління повідомило позивачу про відмову у призначенні пенсії. 12.04.2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням від 19.04.2021 року № 047350003228 Головне управління повідомило позивачу про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку із тим, що періоди навчання з 10.04.2000 року по 06.06.2000 року та з 21.07.2003 року по 07.10.2003 року зараховано до стажу роботи як непровідні професії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

30.06.2021 року від позивача на адресу суду надійшла письмова відповідь на відзив на позов, в якій він зазначає, що твердження відповідача є такими що не відповідають дійсності. Також наголошує, що враховуючи відсутність перерви між днем закінчення ним навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією, відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу період навчання в учбово-курсовому комбінаті за професією «Гірник підземний» з 10.04.2000 року - 06.06.2000 року та з 21.07.2003 року - 26.08.2003 року в учбово-курсовому комбінаті навчання на курсах з відривом від праці за професією «гірник очисного вибою» за основною/провідною професією.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 29.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління з заявою за №614 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Рішенням від 03.04.2021 року №047350003228 Головне управління повідомило позивачу про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.

12.04.2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління з заявою за №702 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням від 19.04.2021 року № 047350003228 Головне управління повідомило позивачу про відмову у призначенні пенсії та зазначено, що пільговий стаж особи становить: складає за списком №1 становить 19 років 7 місяців 29 днів (у тому числі навчання за фахом 1 місяць 26 днів); роботи підземні, провідні професії (20 років) - 16 років 4 місяці 19 днів; роботи підземні, професії за пост.№202 (25 років) - 3 роки 1 місяць 13 днів; страховий стаж з урахуванням кратності - 40 років 9 місяців 13 днів. Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку за роботу за списком №1 на 10 років. Також наголошено, що Відділом обслуговування громадян № 25 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ініційовано перевірку пільгової довідки №47 від 31.03.2021 року про період роботи заявника з 06.06.2000 року по теперішній час на підприємстві «Шахтоуправління Першотравенське ДВАТ шахта «Ювілейна» ДКХ «Павлоградвугілля».

Не погодившись із рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788).

Закон №1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було доповнено Закон № 1058-IV розділом XIV-І Пенсійне забезпечення окремих категорія громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017 року.

Суд зазначає, що Закон № 1058-IV є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Преамбулою Закону №1058-IV передбачено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, Закон № 1058-IV як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - з 11.10.2017 року.

Відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 14 Закону № 1788, а саме, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до статті 62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03.04.2000 року останній навчався і працював в ДВАТ «Шахта «Ювілейна»:

- з 03.04.2000 року по 05.06.2000 року - ученик гірничого робітника з повним робочим днем в шахті;

- з 06.06.2000 року по 20.07.2003 року - гірничий робітник 3 розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 21.07.2003 року по 26.08.2003 року - навчання за професією гірник очисного вибою;

- з 27.08.2003 року по 07.10.2003роки - ученик гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті;

- з 08.10.2003 року по 01.07.2012 року - гірник очисного вибою 5 - го розряду з повним робочим днем в шахті;

- з 02.07.2012 року по теперішній час - гірник очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем в шахті.

Для підтвердження трудового стажу та навчання ОСОБА_1 крім трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.04.2000 року надав також довідку про підтвердження пільгового характеру роботи № 47 від 31.03.2021 року, видану ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ВСП "Шахтоуправління Першотравенське", довідки про навчання від 11.03.2021 року № 440 та 441, виданих Філією "Учбово-курсовий комбінат" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля".

Відповідно до пільгової довідки від 31.03.2021 року № 47, позивач навчався:

- з 10.04.2000 року по 05.06.2000 року - курси гірника підземного;

- з 21.07.2003 року по 26.08.2003 року - курси гірник очисного вибою.

Згідно довідок про навчання від 11.03.2021 року № 440 та 441, позивач навчався:

- з 10.04.2000 року по 06.06.2000 року - "гірник підземний з правом керувати маневровими лебідками" з відривом від виробництва;

- з 21.07.2003 року по 07.10.2003 року - "гірник очисного забою" з відривом від виробництва.

Судом встановлено, що відповідачем періоди навчання позивача з 10.04.2000 року по 06.06.2000 року та з 21.07.2003 року по 07.10.2003 року зараховано до стажу роботи як непровідні професії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також, відповідно до пільгової довідки від 31.03.2021 року № 47, позивач навчався та працював:

- з 10.04.2000 року по 07.10.2003 року - учнем гірника підземного, гірником підземним, учнем гірника очисного вибою;

- з 08.10.2003 року по 29.03.2021 року - гірник очисного вибою.

Час роботи, відповідно до пільгової довідки від 31.03.2021 року № 47, у періоди: з 03.04.2000 року по 09.04.2000 року - спусків в шахту не було; 11,18 вересня 2000 року, 9,10 жовтня 2000 року - державні обов`язки; з 22.01.2001 року по 26.01.2001 року - безоплатна відпустка; з 22.03.2001 року по 28.03.2001 року - легка праця; 3, 8, 10 квітня 2001 року - держ. обов`язок; з 12.07.2001 року по 25.07.2001 року - легка праця; 28-29 травня 2002 року, 31.08.2002 року - донорська; 12.09.2002 року, 26.10.2002 року - судова повістка; 2, 3 грудня 2002 року - безоплатна відпустка; 29, 30 квітня 2003 року, 06.05.2003 року, 26.05.2003 року - держ. обов`язок; з 29.10.2003 року по 07.11.2003 року - легка праця; 28.07.2004 року - судова повістка; 10.12.2004 року, 4, 5 липня 2005 року, 03.11.2006 року, 06.02.2010 року - донорська; 30, 31 серпня 2010 року, 1, 2, 3, 6 вересня - відрядження; 21.08.2011 року - донорська; 24, 25 вересня 2015 року - навчання; 28.04.2017 року - ВГК; 20, 21 листопада - держ. обов`язок; з 24.01.2018 року по 26.01.2018 року - безоплатна відпустка, відповідачем зараховано до загального стажу роботи, оскільки позивач не працював у важких і шкідливих умовах праці.

Отже, період роботи та навчання позивача з 10.04.2000 року по 07.10.2003 року відповідачем зараховано до пільгового стажу роботи за непровідними професіями, та період роботи з 08.10.2003 року по 29.03.2021 року зараховано до провідних професій відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за виключенням вищезазначених періодів роботи, визначених у довідці від 31.03.2021 року № 47, які враховані до загального страхового стажу.

Відповідно до розрахунку стажу роботи загальний стаж позивача складає 40 років 9 місяців 13 днів (з урахуванням додатково по одному року за кожний повний стаж роботи на підземних умовах), пільговий стаж роботи за Списком № 1 складає 19 років 7 місяців 29 днів (період навчання з 10.04.2000 року по 05.06.2000 року - 0 років 1 місяць 26 днів, робота за непровідними професіями - 3 роки 1 місяць 13 днів, робота за провідними професіями - 16 років 4 місяці 19 днів).

Розрахунок пільгового стажу роботи: провідні професії 16 років 4 місяці 19 днів -

16 років * 1 рік 3 місяці = 240 місяців або 20 років;

20 років +4 місяці 19 днів (залишок від 16 років 4 місяці 19 днів) = 20 років 4 місяці 19 днів;

20 років 4 місяці 19 днів (провідні роботи з урахуванням кратності) + 0 років 1 місяць 29 днів (навчання-непровідні роботи) + 3 роки 1 місяць 13 днів (непровідні роботи) = 23 роки 7 місяців 29 днів.

Суд зазначає, що відповідач відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», вказував про відсутність необхідного стажу роботи в підземних умовах, тобто 25 років.

Однак на думку позивача, відповідач при розрахунку стажу роботи в підземних умовах протиправно не застосував роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок нарахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо неврахуванням відповідачем періоду навчання з 10.04.2000 року по 06.06.2000 року та з 21.07.2003 року по 26.08.2003 року в учбово-курсовому комбінаті за професією «Гірник підземний», «гірник очисного вибою» в учбово-курсовому комбінаті до пільгового стажу, суд зазначає про таке.

Відповідно до п."д" ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувана освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Отже, враховуючи відсутність перерви між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача період навчання в учбово-курсовому комбінаті за професією «Гірник підземний» з 10.04.2000 року - 06.06.2000 року та з 21.07.2003 року - 26.08.2003 року в учбово-курсовому комбінаті навчання на курсах з відривом від праці за професією «гірник очисного вибою» за основною/провідною професією.

Щодо посилання позивача на роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, суд зазначає про таке.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Крім цього, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення, у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення, який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року є чинною.

Тобто, розрахунок пільгового стажу позивача відповідно до записів в трудовій книжці та застосування норм роз`яснень Міністерства Соціальної політики від 20.01.1992 року № 8 складає:

- 03 років 3 місяців 18 днів - робота за ст. 14 (25 років) - робота на непровідних професіях (зараховується до пільгового стажу без кратності);

- 17 років 08 місяців 9 днів - робота за ст. 14 (20 років) робота на провідних професіях, (без урахування кратності).

Застосовуючи роз`яснення Міністерства Соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8 пільговий стаж з урахуванням кратності за 1 рік 3 місяці роботи складає 21 рік 11 місяців 9 днів.

Таким чином пільговий стаж позивача складає: 03 років 3 місяців 18 днів + 21 років 08 місяць 9 днів = 25 років 02 місяці 27 днів, що достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах з моменту першого звернення до ПФУ, а саме з 29.03.2021 року.

Отже, стаж роботи на провідних професіях підлягає зарахуванню як кожний повний рік роботи за 3 місяці, а стаж роботи позивача за Списком № 1 зарахуванню як кожний повний рік за 9 місяців.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 333/3704/16-а.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу не були застосовані положення роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 року, а отже, прийняте відповідачем рішення від 03.04.2021р. №047350003228 про відмову в призначенні пенсії прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

Суд зазначає, що зобов`язавши відповідача врахувати періоди роботи позивача до пільгового стажу, суд не може зобов`язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Частиною 2 ст. 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення та нарахування пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.03.2021 року за №614 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Щодо клопотання позивача допустити до негайного виконання рішення суду, суд зазначає про таке.

Статтею 371 КАС України визначено категорії адміністративних справ, рішення по яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання рішенням законної сили.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання рішення, у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 ч.1 цієї статті (п.1 ч.2 ст.371 КАС України).

Оскільки рішення суду у даній справі носить зобов`язальний характер та в ньому не вирішується питання про стягнення коштів з відповідача, то дія п.1 ч.1 ст.371 КАС України на дані правовідносини не розповсюджується.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 681,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 139, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області викладене в листі від 03.04.2021р. №047350003228 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового трудового стажу період роботи та навчання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ): з 03.04.2000р. по 20.07.2003р.- на посаді гірничого робітника з повним робочим днем в шахті (зарахувати до пільгового стажу без кратності); з 21.07.2003р. по 29.03.2021р. - на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті з урахуванням кратності - з урахуванням до нього кожного повного року роботи за 1 рік 3 місяці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 29.03.2021 року за №614 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду в даній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 681,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна