Рішення № 98140684, 24.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року Справа № 160/3554/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С. за участі: представника позивача представника відповідача Іванчика П.В. Кекуатової Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Роллтекс" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови і рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Роллтекс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій просить:

визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00111 та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 110110/2020/300046/1 від 09.12.2020 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 24 листопада 2020 року товариством з обмеженою відповідальністю «Роллтекс» до митного посту «Ліски» було подано декларацію № UA 110010/2020/017253, якою до митного оформлення було заявлено наступний товар:

текстильний матеріал, без покриття або недубльований та без просочення (неозброєним оком не виявлено), являє собою термоскріплену неткану повсть, яка виготовлена з синтетичних та бавовняних волокон, що утворюються з незайманих текстильних відходів, які не використовуються:

повсть/400 г/м.кв. - розміром 2000x50000 мм - 160 рулонів / 6681 кг;

повсть/500 г/м.кв. - розміром 2000x50000 мм - 59 рулонів / 3080 кг;

повсть/700 г/м.кв. - розміром 2000x40000 мм - 196 рулонів / 11459 кг.

Митна вартість товару була визначена декларантом за першим методом - за ціною контракту.

09 грудня 2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби було винесено Рішення про коригування митної вартості товарів від № UA110110/2020/300046/1 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2020/00111 щодо товарів, ввезених позивачем на територію України.

Позивач вважає дане рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що декларантом (позивачем) були надані всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару. Документи не містили ані розбіжностей, ані ознак підробки. Як вбачається із Картки відмови, підставами для коригування митної вартості товару стали дані з бази даних митниці щодо схожих товарів, а підстави щодо невідповідностей документів є надуманими.

Крім того, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого декларантом товару за резервним методом інспектор не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення інспектором частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Неправомірні дії відповідача призвели до безпідставного збільшення податкових зобов`язань по сплаті ПДВ на 346 590,46 грн. та по сплаті мита на 82 521,54 грн., що разом складає 429 112,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року вирішено подальший розгляд адміністративної справи №160/3554/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13 травня 2021 року о 10 годині 00 хвилин.

31 березня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Так, декларант позивача 24.11.2020 звернувся до Дніпровської митниці Держмитслужби для здійснення митного оформлення товару - текстильний матеріал без покриття або не дубльований та без просочення, повсть, ввезеного на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту від 26.10.2020 № 26/10/20, укладеного з фірмою Estilan Dis Ticaret LTD.STI (TR), та надав ЕМД від 02.12.2020 №UA110110/2020/ 017648.

Митна вартість заявлена декларантом за ціною договору згідно статті 58 Митного кодексу України.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме.

Відповідно до п.2.2, 2.3 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом МФУ від 30.05.12 №631, для виконання відповідних митних формальностей, з урахуванням положень ст.254 МК України, необхідно забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Однак, переклади документів митного оформлення декларантом не надано.

Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 26.10.2020 № 26/10/20 з EstilanDisTicaret LTD.STI (TR), відповідно до пункту 6.3. контракту продавець товару надає покупцю товару комерційну пропозицію. Однак, такі документи декларантом не надано.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано рахунок від 23.11.2016 № 69 на надання транспортних послуг відповідно, але в наданому рахунку відсутні відомості підтверджуючі дані про транспортно-експедиційне обслуговування для забезпечення виконання умов договору транспортного експедирування від 09.11.2020 № 09112020.

За результатами здійснення митного контролю, з урахуванням ризиковості операції, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог п.2-3 ст. 53 МКУ, протягом 10 календарних днів декларанту запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларантом 09.12.2020 додано лист №09/12/20-1 у відповідь на повідомлення митниці щодо надання усіх документів та додаткових документів, відповідно до якого в наявності додаткових документів немає і додаватись протягом 10 календарних днів не будуть.

Надані до митного контролю та оформлення: копія електронного інвойсу та митної декларації країни відправлення (завірені електронним підписом декларанта) за електронною ознакою QA кодом не ідентифікуються.

Враховуючи посередницьку форму зовнішньоекономічного контракту, декларантом не надано інвойс від виробника, реквізити якого зазначені у звітах про якість продукції.

Щодо складових митної вартості: відповідно до пункту 4.1.1. Договору на транспортування, вартість перевезення у Заявці зазначається в іноземній валюті (що суперечить наявному).

Відповідно до договору оренди транспортного засобу оренда складає до 4% від балансової вартості «майна» - такі відомості відсутні.

Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності в документах та відомостях, наданих до митного контролю, невідповідність заявленого рівня митної вартості поняттю «дійсної вартості» згідно ГАТТ, про що зазначено в ході проведення консультації шляхом направлення електронних повідомлень митниці декларанту, відсутність у додатково наданих в рамках процедури консультації документах відомостей, що спростовують зазначені розбіжності, згідно п. 6 ст. 5 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у разі, в т.ч., у разі неподання декларантом або уповноваженою особою документів згідно із переліком, зазначеним у частині 2-4 ст. 53 МК України.

Відсутність у митного органу та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У зв`язку із неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглянуто можливість застосування резервного методу визначення митної вартості.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

У митного органу наявна інформація щодо вартості товару: Нетканий матеріал, голкопробивний не просочений, без покриття, не дубльований, завширшки понад 30 см, виготовлений з синтетичних волокон, який випущено у вільний обіг з митною вартістю - 3,51 долар США за 1 кг. ( оформлено за ЕМД UA807200/2020/014429 від 19.09.2020), за резервним методом визначення митної вартості. Зазначене митне оформлення, при обранні методу визначення митної вартості з урахуванням застережень застосування методу (стаття 64 МКУ), не суперечить принципам і положенням Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Відповідно до основної одиниці виміру згідно УКТЗЕД митна вартість визначена митницею згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів: митна вартість товару - 3,51 дол. США/кг, (оформлено за ЕМД UA807200/2020/014429 від 19.09.2020).

У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 09.12.2020 № UA110110/2020/300046/1.

16 квітня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив про наступне.

Так, позивачем було направлено відповідачу поштою цінним листом з описом вкладеного Заяву про надання додаткових документів від 01 березня 2021 року № 1/0901. Відповідач підтверджує отримання вказаної Заяви та у своєму відзиві навіть вказує її вхідний номер (вх. №4718/13-7.5-08-02-18 від 02.03.2021). Однак, відповіді на вказану заяву позивач не отримав, а відповідачем не надано доказів направлення вказаної відповіді, що є наслідком застосування ч. 9, ч. 10 ст. 55 МК України.

По-друге, представник позивача зазначив, що ним було замовлено незалежну оцінку щодо підтвердження митної вартості товарів та отримано висновок ДП «Держзовнішінформ» від 28.01.2021 № 113/35, який був наданий Митниці разом із заявою про надання додаткових документів. Однак, висновок ДП «Держзовнішінформ» від 28.01.2021 відповідач не прийняв до уваги, оскільки з невідомих причин вважає його необ`єктивним.

Крім того, представник позивача наголосив, що твердження відповідача про відсутність серед документів, наданих разом із заявою №1/0103 від 01.03.2021, автотранспортної накладної від 17.11.2020 № 418078 з перекладом, не відповідає дійсності.

Таким чином, у відповіді на відзив представник позивача вкотре наголосив, що при здійсненні митного оформлення було надано всі документи, передбачені ст. 53 МК України, які повною мірою підтверджують заявлену митну вартість товару.

28 квітня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення, в яких останній зазначив про наступне.

Представник відповідача не погоджується із твердженням позивача стосовно того, що відповідачем не було надано відповіді на заяву позивача про надання додаткових документів. Так, дійсно, позивач надав Дніпровській митниці Держмитслужби заяву від 01.03.2021 №1/0103 (вх. ДМ від 02.03.2021 №4718/13-7.5- 08-02-18) про надання додаткових документів для перегляду митної вартості товарів, випущених у вільний обіг під гарантійні зобов`язання за митною декларацією від 30.12.2020 №UA110110/2020/019051 (в порядку статті 55 Митного кодексу України). За результатами розгляду заяви та додаткових документів митницею на адресу позивача листом від 09.03.2021 №7.5-08-02-2/15/13/2457 направлено відповідь засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення.

У цьому вкладенні митницею надано копію листа митниці від 15.01.2021 №№7.5-08-02-2/15/13/2457 про результати розгляду попередньої скарги позивача який, за його твердженням, не отриманий, хоча до митниці повернулось поштове повідомлення, в якому 19.01.2021 є розписка в одержанні.

Однак, поштове відправлення від 09.03.2021 також повернулося з поштового відділення 10.04.2021 з приміткою «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, Дніпровською митницею Держмитслужби не порушені норми статті 55 МКУ під час розгляду додаткових документів позивача.

За змістом відповіді на відзив позивач зазначає, що ним було надано в складі додаткових документів автотранспортну накладну з перекладом.

Однак, таке твердження не відповідає дійсності, оскільки під номером 9 у листі підприємства зазначено документ з назвою «Автотранспортна накладна 418078 від 17.11.2020 з перекладом на українську мову», але фактично було надано інший документ. Автотранспортна накладна (CMR) від 17.11.2020 №418078 з перекладом не надавалась.

Останнє судове засідання у справі відбулося 24 червня 2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, підтримавши доводи викладені у відзиві та запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

24 листопада 2020 року товариством з обмеженою відповідальністю «Роллтекс» - позивачем до митного посту «Ліски» було подано декларацію № UA 110010/2020/017253, якою до митного оформлення було заявлено наступний товар:

текстильний матеріал, без покриття або недубльований та без просочення (неозброєним оком не виявлено), являє собою термоскріплену неткану повсть, яка виготовлена з синтетичних та бавовняних волокон, що утворюються з незайманих текстильних відходів, які не використовуються:

Повсть/400 г/м.кв.- розміром 2000x50000 мм - 160 рулонів / 6681 кг;

Повсть/500 г/м.кв. - розміром 2000x50000 мм - 59 рулонів / 3080 кг;

Повсть/700 г/м.кв. - розміром 2000x40000 мм - 196 рулонів / 11459 кг.

Всього:415 рулонів / 21220 кг. Матеріал використовується у виробництві матраців та м`яких меблів.

З метою встановлення фізичних та хімічних властивостей товару, визначених для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, 25.11.2020 м/п «Ліски» Дніпровської митниці Держмитслужби до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби (Дніпропетровське управління експертиз та досліджень) був поданий запит № 43/7.5-28-04-34 про проведення досліджень, заявлених в 31 гр. вищевказаної МД.

За результатами проведеного дослідження Дніпропетровським управлінням експертиз та досліджень надано Висновок №1420003700-0679 від 27.11.2020, відповідно до якого, Товар ідентифіковано як настил, виготовлений шляхом голкопробивання, без прошивання, з подальшим термообробленням, виготовлений із суміші волокон та ниток різних кольорів, у т.ч. присутні металізовані стрічкові нитки. Проби не покриті, не просочені, не дубльовані (армовані) іншими матеріалами. Поверхнева щільність проб становить (414± 1), (517+1) та (665±1) г/м2 для проб №№1-3 відповідно. Виготовлені із суміші синтетичних, штучних та бавовняних волокон та ниток, з перевагою за вмістом синтетичних волокон та ниток (поліефірних, поліпропіленових, поліамідних). Виявлені показники не суперечать заявленим у гр. 31 МД.

30.11.2020 Дніпровською митницею було прийнято рішення №KT-UA110000-0202- 2020 про визначення коду товару, відповідно до якого код товару було змінено на 5602101900.

02 грудня 2020 року декларантом була подана митна декларація №UA110010/2020/017648, в якій опис товару був зазначений з урахуванням результатів вищезазначених досліджень:

текстильний настил, без покриття або недубльований та без просочення (неозброєним оком не виявлено), являє голкопробивну неткану повсть, без прошивання, з подальшим термообробленням, яка виготовлена з синтетичних, штучних та бавовняних волокон та ниток різних кольорів (присутні металізовані стрічкові нитки), з перевагою за вмістом синтетичних волокон та ниток, що утворюються з незайманих текстильних відходів, які не використовуються:

повсть/400 г/м.кв. - розміром 2000x50000 мм - 160 рулонів / 6681 кг;

повсть/500 г/м.кв. - розміром 2000x50000 мм - 59 рулонів / 3080 кг;

повсть/700 г/м.кв. - розміром 2000x40000 мм - 196 рулонів / 11459 кг.

Всього:415 рулонів / 21220 кг. Матеріал використовується у виробництві матраців та м`яких меблів.

Митна вартість товару була визначена декларантом за першим методом - за ціною контракту. Ціна товару згідно наданих проформи-інвойсу та комерційного інвойсу складає:

VAYLOK 400 GR- 0,7500 дол. USD/кг * 6 681,00 kg = 5 010,75 USD

VAYLOK 500 GR - 0,7500 дол. USD/кг * 3 080,00 kg = 2 310,00 USD

VAYLOK 700 GR - 0,6300 дол. USD/кг * 11 459,00 kg = 7 219,17 USD

Загальна сума рахунку-фактури (інвойсу) 14 539,92 USD.

Також до митної вартості декларантом включено вартість транспортування товару до кордону України, що склала 43 568 грн без ПДВ.

На підтвердження митної вартості товару позивачем були надані наступні документи:

декларація митної вартості товару;

рішення Дніпровської митниці №KT-UA110000-0202-2020 від 30.11.2020;

висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003700-0673 від 26.11.2020;

висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального управління лабораторних досліджень та експертної роботи №1420003700-0679 від 27.11.2020;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №017253 від 25.11.2020;

картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00102 від 01.12.2020;

банківський платіжний документ, що стосується товару №СОВ101120/3787К від 10.11.2020;

банківський платіжний документ, що стосується товару №171120/1206898 від 17.11.2020;

бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару №GIB2020000000079 від 16.11.2020;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 23.11.2020;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 09.11.2020;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 26/10/20 від 26.10.2020;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 від 09.11.2020;

договір про надання послуг митного брокера №121120 від 12.11.2020;

договір (контракт) про перевезення №21 від 02.01.2020;

договір (контракт) про перевезення № 0911-1 від 09.11.2020;

договір (контракт) про перевезення №09112020 від 09.11.2020;

лист про склад товару від 23.11.2020;

пояснення №19/11-20 від 19.11.2020;

звіт про якість продукції №MR від 06.11.2020;

звіт про якість продукції №MR від 06.11.2020;

звіт про якість продукції №MR від 06.11.2020;

звіт про якість продукції №MR від 05.11.2020;

звіт про якість продукції №MR від 14.11.2020;

звіт про якість продукції №MR від 13.11.2020;

звіт про якість продукції №MR від 14.11.2020;

звіт про якість продукції №MR від 14.11.2020;

фото товару на завантаженні від 17.11.2020;

лист брокера №09/12/20-1 від 09.12.2020;

єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів UA110110/2020/0153 від 25.11.2020;

копія митної декларації країни відправлення 20341200ЕХ37439 від 17.11.2020.

Відповідач направив декларанту повідомлення інспектора Дніпровської митниці МП «Ліски» № 1 від 02.12.2020 щодо виявлених недоліків та надання додаткових документів, в якому було зазначено наступне.

Поставка оцінюваного товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 26.10.2020 №26/10/20 на комерційних умовах поставки FCA - Istanbul (Туреччина). При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч.10 cт. 58 МКУ). З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано рахунок від 23.11.2020 №69 на надання транспортних послуг відповідно, але в наданому рахунку відсутні відомості підтверджуючі дані про транспортно-експедиційне обслуговування для забезпечення виконання умов договору транспортного експедирування від 09.11.2020 №09112020.

У зв`язку з цим відповідач зобов`язав позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) виписку з бухгалтерської документації;

2) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

09 грудня 2020 декларантом було направлено лист №09/12/20-1 в адресу Дніпровської митниці, в якому останній повідомив, що документи необхідні для визначення митної вартості товарів згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, представлені в повному обсязі, надані митному органу та завірені електронним цифровим підписом, додаткові документи протягом 10 календарних днів надаватися не будуть.

09.12.2020 р. декларанту було направлено ще одне повідомлення інспектора Дніпровської митниці МП «Ліски» № 1 від 02.12.2020 р. щодо виявлених недоліків та надання додаткових документів, в якому було зазначено, що проведення випуску у вільний обіг товарів, що декларуються, здійснюється автоматично у разі наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Документального спростування розбіжностей/невідповідностей наведених у повідомленні митниці декларантом не надано.

Надані до митного контролю та оформлення копія електронного та митної декларації країни відправлення (завірені електронним підписом декларанта) за електронною ознакою QA кодом не ідентифікуються.

09 грудня 2020 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2020/300046/1 та відповідно винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2020/00111.

Згідно вказаного рішення митна вартість товару була визначена за резервним методом.

Відповідно до основної одиниці виміру згідно УКТЗЕД митна вартість визначена митницею згідно з положеннями ст.64 МК України та ґрунтується на ціновій інформації відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваних товарів: митна вартість товару - 3,51 дол. США/кг, (оформлено за ЕМД UA807200/2020/014429 від 19.09.2020).

Позивачем було здійснено адміністративне оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови шляхом подання скарги від 09 січня 2021 року № 1/0901, яка була подана через канцелярію митниці, про що свідчить штамп про відмітку.

Відповідно до ст. 55 МК України, протягом 80 днів декларант має можливість подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості та довести свою позицію. Позивач, скориставшись своїм правом щодо надання додаткових документів, направив відповідачу заяву про надання додаткових документів від 01 березня 2021 року № 1/0901.

Вказана заява про надання додаткових документів отримана відповідачем 02 березня 2021 року згідно з даними Укрпошти.

Позивачем було замовлено незалежну оцінку щодо підтвердження митної вартості товарів та отримано висновок ДП «Держзовнішінформ» від 28.01.2021 № 113/35, який також був наданий разом із заявою про надання додаткових документів.

Даним висновком підтверджено ціну товару, а також вартість транспортування товару до кордону України, що склала 43 568 грн. без ПДВ.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів (ч. З ст. 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частинами 1, 2, 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу: 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої'- офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до частин 2,3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що право органу доходів і зборів витребувати від декларанта додаткові документи виникає лише у разі наявності обгрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів

Зі змісту ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митного органу при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Наявність обгрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обгрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 Кодексу) заборонено.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.08.2019 по справі № 804/9003/13-а, від 12.12.2019 по справі № 804/2957/17, від 13.08.2020 по справам № 815/3451/16, № 815/1935/16.

Як було зазначено вище, декларант направив до відповідача весь необхідний пакет документів для підтвердження митної вартості ввезеного товару.

Так, стаття 53 МК України серед додаткових документів, які можуть підтвердити митну вартість товару, передбачає можливість надання декларантом такого документу, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем було замовлено незалежну оцінку щодо підтвердження митної вартості товарів та отримано висновок ДП «Держзовнішінформ» від 28.01.2021 № 113/35.

Даним висновком підтверджено митну вартість товару, заявлену декларантом (Позивачем) - 14 539,92USD, а також вартість транспортування товару до кордону України, що склала 43 568 грн. без ПДВ.

Як встановлено судом, відповідач поставив вказаний висновок під сумнів, оскільки він містить перелік документів, які розглядалися уповноваженою особою вказаної організації. При цьому, додатки з вихідними даними та іншою інформацією, що були використані в процесі проведення цінової експертизи, не надано.

Однак, суд не може прийняти вказане твердження відповідача до уваги, оскільки відповідач не наводить жодного нормативного документу, який би обумовлював необхідність подання додаткових документів разом із цим висновком експертної установи, а отже сумніви митниці щодо об`єктивності даного висновку є необгрунтованими та безпідставними.

Як вбачається з тексту висновку ДП «Держзовнішінформ», ним досліджувалися ті самі документи, які були подані позивачем відповідачу при митному оформленні товару, а отже твердження про те, що їх не надано, є помилковими.

Також суд хотів би зазначити про те, що є спірним питання, чи надавалася разом із заявою №1/0103 від 01.03.2021 автотранспортна накладна від 17.11.2020 №418078 з перекладом чим ні.

Так, у відзиві відповідач зазначає, що у заяві від 01.03.2021 №1/0103 зазначено, що надається автотранспортна накладна від 17.11.2020 р. №418078 з перекладом, однак зазначений документ не надано.

Однак, вказана заява із всіма додатками була направлена засобами поштового зв`язку із описом вкладеного.

Як вбачається із самого опису, в пункті 10 переліку документів зазначено про направлення автотранспортної накладної № 418078 від 17.11.2020 із перекладом на українську мову.

Окрім того, вказаний документ не є новим, він надавався відповідачу раніше, при митному оформленні.

Повторне надання цього документа, як і ряду інших документів, було обумовлене необхідністю надання митниці перекладу цих документів через вказівку про відсутність перекладу документів в оскаржуваних картці відмови та рішенні про коригування митної вартості.

Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Отже, в матеріалах справи міститься належний та допустимий доказ направлення позивачем повного пакету документів. Натомість відповідачем не підтверджено твердження про відсутність документа.

Щодо наданого позивачем рахунку від 02.12.2020 №UA110110/2020/017648.

Так, відповідачем зазначено, що додатково наданий рахунок ФОП ОСОБА_1 щодо вартості транспортування товару №69 датований 25.11.2020.

У додатково наданому акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 25.11.2020 №69 між ТОВ "Роллтекс" та ФОП ОСОБА_1 зазначено реквізити рахунку від 25.11.2020 №69.

У графі «Призначення платежу» додатково наданих платіжних доручень (надання послуг) від 25.11.2020 №236 про сплату ТОВ "Роллтекс" 46 891,00 грн. на користь ФОП ОСОБА_1 від 26.11.2020 №239 про сплату ТОВ "Роллтекс" 46 891,00 грн. на користь ФОП ОСОБА_1 зазначено реквізити рахунку від 25.11.2020 №69.

При цьому, декларантом за ЕМД від 02.12.2020 №UA110110/2020/017648 до митного оформлення надано рахунок ФОП ОСОБА_1 щодо вартості транспортування товару №69, але від 23.11.2020. Таким чином, у митного органу наявні два рахунки ФОП ОСОБА_1 за номером №69 з однаковими відомостями, але з різними датами.

З огляду на вказану розбіжність у даті, відповідач зазначив, що у нього є сумніви щодо достовірності та об`єктивності інформації у додатково наданих транспортних (перевізних) документах та документах, що містять відомості про вартість перевезення товарів.

Однак, суд не погоджується із даною позицією з огляду на те, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер. На це звернув увагу Верховний Суд (Касаційний господарський суд) в постанові від 29.04.2020 р. у справі №915/641/19.

З огляду на те, що номер рахунку та відомості, які в ньому зазначені, є ідентичними, сумніви відповідача в достовірності наданої інформації є безпідставними.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що декларантом були надані всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару. Документи не містили ані розбіжностей, ані ознак підробки.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого декларантом товару за резервним методом інспектор не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення інспектором частини другої статті 55 МК України .щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Відсутність витребуваних інспектором додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки на перелічені інспектором розбіжності та недоліки у поданих декларантом документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку з цим неподання декларантом запитуваних (витребуваних) митним органом додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Приймаючи рішення у справі, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що протягом судового розгляду справи митний орган не довів правомірність оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2020/00111 та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 110110/2020/300046/1 від 09.12.2020 року.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 8 706,68 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2020/00111 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA110110/2020/300046/1 від 09.12.2020 р. Дніпровської митниці Держмитслужби.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Роллтекс" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби судові витрати у розмірі 8706,68 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 липня 2021 року.

Суддя В.М. Олійник