Рішення № 98140537, 08.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року Справа № 160/17687/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/17687/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнення адміністративного позову, просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії 04.11.2019 за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки, та відмову у перерахуванні такої пенсії, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області перерахувати призначену ОСОБА_1 з 04.11.2019 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки та провести виплату пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 31.08.2020 на підставі поданої нею заяви їй призначено пенсію за вислугу років, розмір якого обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а 04.11.2020 на підставі заяви позивача її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. В результаті листування із Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивач встановила, що під час нарахування їй пенсії 04.11.2019 відповідачем був використаний показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки, а у перерахуванні позивачу такої пенсії, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки відповідачем відмовлено. На думку позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області невірно застосувало норму права, що стосується переходу з одного виду пенсії на інший, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вперше. Позивач стверджує, що у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону. З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим звернулася за захистом своїх прав та інтересів до суду з означеним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/17687/20 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

05.03.2021 до суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області відзив на позовну заяву (вх. №17697/21), в якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що 04.11.2019 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003. Так, відповідач зазначив, що у листі за вих. №13426-13600/С-02/8-0400/20 від 20.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено, що при переведенні її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком у 2019 році застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015, 2016 роки збільшений на 4404,35 грн. Тому з 01.05.2020 позивачу автоматизованим способом проведено перерахунок (індексацію) пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (середня заробітна плата на 1,17), який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Як зауважив пенсійний орган, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не застосовується. Додатково відповідач наголосив на положеннях ч. 3 ст. 45 Закону №1058. Відповідач стверджує, що у 2010 році позивачу була призначена пенсія за віком саме відповідно Закону №1058, у зв`язку з чим підстави для застосування показників за 2016, 2017 та 2018 роки при переведенні з пенсії за віком на пенсію за вислугу років у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відсутні. З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, у 2010 році ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 31.08.2010 отримувала пенсію за вислугу років (шифр пенсії - 202).

З 04.11.2019 позивача на підставі поданої нею заяви переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, за матеріалами пенсійної справи, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки.

08.07.2020 та 03.08.2020 ОСОБА_1 зверталася до пенсійного органу за роз`ясненням порядку нарахування їй пенсії.

У відповідь на означені звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направило позивачу листи за вих. №13426-13600/С-02/8-0400/20 від 20.07.2020 та за вих. №24123-21762/С-03/8-2800/20 від 10.09.2020.

Зі змісту цих листів слідує, що позивачу з 31.08.2010 було призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону №1058, а з 04.11.2019 на підставі особистої заяви позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, під час чого пенсійним органом застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015, 2016 рр. збільшений на 1,17 - 4404,35 грн. При цьому, відповідач зазначив, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016, 2017 та 2018 рр. при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не застосовується, оскільки наведене суперечить вимогам чинного законодавства.

Не погодившись із означеною позицією та діями пенсійного органу, ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх прав та інтересів до суду із означеним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІVвід 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Положеннями частини 1 статті 9 Закону №1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно положень ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до п.2 та п. 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Пунктом 2.8 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України №13-1 від 07.07.2014) встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідач свою позицію обґрунтовує тим, що позивачу вперше призначено пенсію за вислугу років у 2010 році, а тому відсутні підстави для врахування показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2016-2018 роки.

Суд зазначає, що з аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України №1058-ІV.

Однак, у даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом (Закон України «Про пенсійне забезпечення»), а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Слід зазначити, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.

Одночасно з цим, суд зауважує, що та обставина, що позивач отримував пенсію за вислугу років, яка обчислена відповідно до норм Закону №1058-IV, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-ХІІ.

Отже, при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-ХІІ, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, у зв`язку з чим суд доходить висновку щодо необґрунтованості позиції відповідача у спірних правовідносинах.

Вищезазначена правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 та у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, а також із позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 31.07.2019 у справі №720/208/17 та у постанові від 18.08.2020 у справі №263/6611/17.

Таким чином, судом встановлено, що позивач має право на призначення з 04.11.2019 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, а саме: за 2017-2019 роки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Згідно із приписами ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій під час обчислення розміру пенсії позивача, з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. та не застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення позивача для призначення пенсії за віком, а саме: за 2016 - 2018 рр.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги фактичні обставини у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 242 - 246, 247, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії 04.11.2019 за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки та відмову у перерахуванні такої пенсії, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області перерахувати призначену ОСОБА_1 з 04.11.2019 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки та провести виплату пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 08.04.2021.

Суддя О.В. Царікова