
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2716/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,
за участю представника позивача Загородного М.В.,
представника відповідача Каленюка Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Континіум-Трейд” до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Континіум-Трейд” (далі – позивач, ТзОВ “Континіум-Трейд”) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо призначення фактичної перевірки ТзОВ "Континіум-Трейд", визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «Континіум- Трейд» від 27.10.2020 року № 2273, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2020 року № 0033540705.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області була проведена фактична перевірка гіпермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою м. Луцьк, пр-т. Соборності, 43, де здійснює свою господарську діяльність ТзОВ «Континіум- Трейд» за результатами якої складено Акт фактичної перевірки від 11.11.2020 року бланк № 000605.
На підставі вищевказаного акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 07.12.2020 року № 0033540705 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 49 171,18 грн.
ТзОВ «Континіум-Трейд» вважає, що контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки позивача без жодної визначеної законом умови, за відсутності законодавчо мотивованих підстав для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення- рішення.
Вказує, що зазначена обставина є самостійною, окремою умовою визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення. Відсутність підстав для проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, тому всі рішення прийняті за результатами проведення перевірки підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.
Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області було проведено фактичну перевірку гіпермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. пр-т, Соборності, буд. 43, де здійснює господарську діяльність ТзОВ «Континіум Трейд».
За результатами перевірки було складено акт №17126/03-20-07/33170637 (бланк 000605) від 11.11.2020 року.
Перевірку проведено в присутності директора ТзОВ «Континіум-Трейд», який після ознайомлення відмовився від підписання та отримання примірника акта перевірки. По факту відмови перевіряючими складено відповідні акти від 11.11.2020 року №439/03-20-07-05/33170637, №440/03-20-07-05/33170637.
В ході проведення перевірки встановлено порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме відсутність 10-17 рядків фіскального чека, у яких повинно вказуватись:
Ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);
Сума комісійної винагороди у разі наявності (рядок 12);
Вид операції (рядок 13);
Реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);
Напис «Платіжна Система» (код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду (рядок 15);
Підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16);
Підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими - друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17).
По суті встановлених порушень ГУ ДПС у Волинській області 07.12.2020 року винесено податкове повідомлення-рішення №0033540705 на суму 49 171,18 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Щодо призначення та проведення фактичної перевірки суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У свою чергу, статтею 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.
Відповідно до підпунктів 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п.п. 80.2.2, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча однієї з таких підстав - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, нтроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками датків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та ійших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва т?а обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій,?
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи на адресу ГУ ДПС у Волинській області надійшла інформація від ДПС України №17267/7/99-00-07-05-02-07 від 28.09.2020 року.
Згідно даного листа наявна інформації може свідчити про приховування суб`єктами господарювання реального обсягу розрахункових операцій, враховуючи це ДПС України зобов`язав здійснити фактичні перевірки суб`єктів господарювання, які у червні - серпні 2020 показали нереально низькі виторги, проведені через РРО.
Таким чином, у ГУ ДПС у Волинській області були всі підстави визначені вищезазначеними нормами ПК України.
Крім того, самостійною підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення контролюючим органом функцій - контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи 4 (п.61.1 ст.61 ПК України).
Підстава для проведення фактичної перевірки визначена п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, є альтернативною та містить також приписи щодо такої підстави для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відповідно до п.п.20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Відповідно до п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду відображеною у постановах від 05.11.18 у справі № 803/988/17 та від 20.03.18 у справі № 820/4766/17.
У вищевказаних постановах Верховного Суду зазначено, що здійснення функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умов дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Для проведення фактичної перевірки суб`єктів господарювання, які є платниками акцизного податку достатньо факту покладення на контролюючі органи здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Таким чином, Головне управління ДФС у Волинській області мало необхідні підстави для проведення фактичної перевірки та відповідно до вимог Податкового кодексу України до початку її проведення позивачу вручено накази від 01.10.2020 року №1966, 1965 керуючим магазину та направлення від 06.10.2020 року №1623, №01622, №1626, №1627, від 08.10.2020 року №1647.?
Таким чином, контролюючим органом правомірно у відповідності до вимог ПК України призначено та проведено фактичну перевірку ТзОВ «Континіум Трейд», а тому в задоволенні позовних вимог в частині про визнання протиправними дій щодо призначення фактичної перевірки ТзОВ «Континіум-Трейд», визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «Континіум- Трейд» від 27.10.2020 року № 2273 слід відмовити.
Щодо податкового повідомленні-рішення №0033540705 слід зазначити наступне.
Як встановлено судом, в підпункті 2.2.20 акту перевірки зокрема зазначено що мало місце роздрукування та видача покупцям розрахункових документів - фіскальних касових чеків без обов`язкових реквізитів, які затверджені «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів».
Згідно з даними контрольних стрічок РРО, по 15 реєстраторах розрахункових операцій, що зареєстровані та використовуються в гіпермаркеті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: м. Луцьк, пр-т. Соборності, 43, за період з 28.10.2020 року (початок перевірки) по 10.11.2020 року, загальна сума розрахунків в безготівковій формі з використанням платіжних терміналів, при реалізації підакцизних товарів з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми та змісту становить 491 711,81 грн.
На підставі вищевказаного акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.12.2020 року №0033540705 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 49 171,18 грн.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону № 265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Таким чином, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265/95-ВР тимчасово, до 1 січня 2021 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення № 13).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:
найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);
назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер НОМЕР_1 картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9);
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);
ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11);
сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12);
вид операції (рядок 13);
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);
напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15);
підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16);
підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17);
позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);
загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20);
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
заокруглення (рядок 22);
до сплати (рядок 23);
фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24);
QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25);
для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27);
заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28);
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29);
напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
Згідно пункту 4 розділу І Порядку №13 у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до пункту 6 розділу II цього Положення (у редакції від 06.04.2018) у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов`язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (у разі наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».
Суд зазначає, що згідно статті 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Як було зазначено вище, до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 49 171,18 грн. за проведення розрахункових операцій без зазначення обов`язкових реквізитів у відповідних розрахункових документах.
Суд звертає увагу, що штрафну санкцію до позивача застосовано за видачу розрахункового документа, який не містить обов`язкових реквізитів, відсутність 10-17 рядків фіскального чека. При цьому, штрафну санкцію розраховано за період з 28.10.2020 року (початок перевірки) по 10.11.2020 року за безготівкові розрахунки на суму 491 711,81 грн. Разом з тим, санкція пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документа невстановленої форми. Як вбачається з матеріалів справи, при проведені перевірки розрахункові документи було роздруковано та видано покупцям, що не заперечується відповідачем, однак не містили обов`язкових реквізитів.
В оцінці акту перевірки, суд звертає увагу на відсутність у ньому будь-яких інших відомостей, добутих в результаті перевірки самостійно контролюючим органом.
Під час проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу позивачем були надані фіскальні чеки, які відповідають вимогам до форми та змісту розрахункового документа, встановленим Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (із змінами та доповненнями) та містять усі обов`язкові реквізити, а саме: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці (рядок 2); адреса господарської одиниці (рядок 3); індивідуальний податковий номер платника ПДВ (рядок 4); кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (рядок 8); назва товару, вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (рядок 20); окремим рядком літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) (рядок 21); фіскальний номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24). Як зазначив позивач, дані фіскальні чеки є додатками до актуперевірки, копії позивачу не надавалися.
Оскільки розрахунки за операціями здійснювалися за допомогою платіжних карток, касирами також були роздруковані та надані квитанції платіжного терміналу обов`язкових реквізитів документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що встановлені пунктом 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705.
Таким чином, враховуючи надані контролюючому органу розрахункові документи, ТзОВ «Континіум-Трейд» належно виконало вимоги пункту 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.
Відповідач не спростовував і не заперечував наявність у позивача сформованих у паперовій чи електронній формі квитанцій затвердженого зразка, які за поясненнями представника відповідача, не враховувалися з формальних міркувань відсутності у них всіх реквізитів розрахункового документа.
Суд зазначає, що формальна відсутність 10-17 рядків фіскального чека на касовому чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції. З наявної в матеріалах копії фіскального чека можливо ідентифікувати продавця товару, вартість покупки, вид товару тощо (а.с. 90).
А тому, на думку суду фінансова санкція, визначена у пункті 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, застосована до ТзОВ «Континіум-Трейд на загальну суму проведених розрахункових операцій за період з 28.10.2020 року (початок перевірки) по 10.11.2020 року протиправно.
Крім того, суд звертає увагу, що на момент перевірки ТзОВ «Континіум-Трейд» використовувалось 29 РРО, що підтверджується також матеріалами перевірки, 15 з яких не були з`єднані (проінтегровані) з електронними платіжними засобами, а відповідно дані РРО технічно не могли друкувати рядки 10-17 фіскального чека.
Як вбачається рядки 10-17 фіскального звітного чека є по суті інформацією що конкретизує операцію з купівлі-продажу товарів з використанням безготівкових засобів розрахунків.
При здійсненні розрахункових операцій з відпуску товарів через каси гіпермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де РРО не були з`єднані з платіжними із терміналами, фіскальний чек та квитанція платіжного терміналу формувались та друкувались окремо.
В такому випадку якщо платіжний банківський термінал та РРО не проінтегровані, то при оформленні оплати банківською карткою касир фактично проводить операції одночасно на двох різних пристроях: банківському електронному терміналі та реєстраторі розрахункових операцій.
Оформлення продажу з оплатою банківською картою виглядає приблизно наступним чином. Касир вводить суму на касовому апараті, але не пробиває її, а вказує, що оплата буде здійснена платіжною карткою. Потім касир робить ряд операцій на терміналі: проводить карту або вставляє в рідер (для чипованих карт), вибирає вид карти, просить власника ввести ПІН-код або вводить останні 4 цифри карти. Та тільки після цього, в разі успішної транзакції і друку сліпа, касир пробиває суму на касі.
Спірне податкове повідомлення-рішення було винесено щодо фіскального чеку від 28.10.2020 року на суму 49,44 грн.
Предметом виявленого відповідачем порушення стала відсутність у фіскальному чеку рядків 10-17, які передбачені «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» від 21.01.2016р. № 13.
У відповідності до п. 4 розділу II Положення рядки 10-17 Фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
При здійсненні розрахункових операцій з відпуску товарів через каси гіпермаркету «Там Там», де РРО не були з`єднані з платіжними терміналами, фіскальний чек та квитанція платіжного терміналу формувались та друкувались окремо.
Таким чином, оскільки розрахунок за безготівковою операцією від 28.10.2020 року на суму 49,44 грн. здійснювався за допомогою платіжної картки, касиром, крім фіскального чека, також було роздруковано та надано квитанцію платіжного терміналу (чек) на 49,44 грн. з обов`язковими реквізитами документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що встановлені пунктом 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705.
Копію даної квитанції (чека) від 28.10.2020р. на суму 49,44 грн., роздрукованої з банківського термінала з ID М0320593, додано до матеріалів справи.
Як вбачається з листа Державного експортно-імпортного банку України від 08.06.2021 року № 0861700/18629-21 у період з 25.10.2020 року по 25.11.2020 року працівниками ТзОВ «Континіум-Трейд» відбувалась поступова заміна терміналів VeriFoneVx 520, що працювали без з`єднання з реєстраторами розрахункових операцій (покупці при розрахунку платіжною карткою отримували два чеки: термінальний чек та чек з касового апарату) на термінали VeriFone Vx805 з можливістю з`єднання з реєстраторами розрахункових операцій. В зазначений перехідний період на терміналі з ID М0320593 вібувались операції без з`єднання з реєстраторами розрахункових операцій.
З огляду на вшценаведене, розрахункова операція, що мала місце 28.10.2020 року, на суму 49,44 грн. о 16:31 год., враховуючи відсутність з`єднання РРО з терміналом, відбулась з роздрукуванням фіскального чека та квитанції платіжного терміналу з належними реквізитами, визначеними законом.
Враховуючи викладене, відповідачем неправомірно було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.12.2020 року № 0033540705 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 49 171,18 грн. за відсутність у фіскальному чеку рядків 10- 17, передбачених «Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» від 21.01.2016р. №13.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, на думку суду, відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення відносно позивача. Проаналізувавши викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства, прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.12.2020 №0033540705, яке з огляду на його безпідставність підлягає скасуванню, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2 270 грн., що був сплачений платіжним дорученням від 12.03.2021, пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 07.12.2020 року № 0033540705.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Континіум- Трейд» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Континіум- Трейд» (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Соборності, 43, ідентифікаційний код юридичної особи 33170637).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич
Повне рішення суду складено 06.07.2021 року.
Судове рішення № 98140349, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 29.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/2716/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: