Рішення № 98139932, 01.06.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року

м. Черкаси справа № 925/1300/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В., за участю представників: позивача – не з`явився, відповідача – не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Громадської спілки “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” до Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕДР” про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2020 року Громадська спілка “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” звернулася до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕДР”, в якій просить з 10.04.2020 вважати укладеним між Громадською спілкою “Коаліція аудіовізуальних і музичних прав” і Товариством з обмеженою відповідальністю “КЕДР” договір №05-31/08/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського прав і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на наступних умовах викладених у позовній заяві.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в порядку ст. 181 ГК України надіслав на адресу відповідача цінний лист з пропозицією укласти Договір № 05-31/08/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення та два примірники проекту зазначеного договору, скріплених печаткою та підписом Генерального директора ГС «КАМП». Проте, відповідач не здійснив жодних дій направлених на укладення договору відповідно до загального порядку укладення договору визначеному ст. 181 ГК України та гл. 53 ЦК України. Позивачем не було отримано від відповідача прийняття пропозиції (акцепту), а також не отримано іншого проекту договору чи протоколу розбіжностей.

Позивач вважає, що відповідач, всупереч вищезазначеним вимогам законодавства, продовжує здійснювати господарську діяльність без підписання договору з акредитованою організацією використовувати у своїй діяльності об`єкти авторського права і суміжних прав, чим створює загрозу порушення прав інтелектуальної власності численної кількості правовласників. зокрема авторів, виконавців, виробників фонограм і відеограм.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

03.11.2020 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на те, що 10.03.2020 між представниками провайдерів програмної послуги, зокрема й профільними асоціаціями провайдерів програмної послуги - Спілкою кабельного телебачення України, Всеукраїнською асоціацією операторів кабельного телебачення і телеінформацій них мереж», Телекомунікаційною палатою України, Асоціацією правовласників та постачальників контенту - та позивачем, розпочалися переговори щодо встановлення справедливих тарифів для кабельної ретрансляції відповідно до положень статті 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Відповідач повідомив, що відповідно до повної версії протоколу переговорів щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їх власних програм (передач) мовлення від 10.04.2020, а саме, учасники переговорів зі сторони користувачів висловили думку про неприйнятність застосування тарифів винагороди (доходу від права) за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їх власних програм (передач) мовлення, запропонованих ГС «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав» як такі, що є необґрунтованими та не відповідають вимогам ст.20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (стор.2 Протоколу переговорів п. 2 Розгляд питань).

Крім того, як зазначив відповідач, при голосуванні по другому питанню, щодо затвердження тарифів винагороди було допущено грубі порушення під час голосування, про що викладено окрему думку учасниками голосування які голосували «Проти» - представника «Спілки кабельного телебачення України» - та представника Громадської організації «Всеукраїнська Асоціація операторів кабельного телебачення і телекомунікаційних мереж». Було опубліковано окрему думку вищезазначених учасників переговорів, в якій зазначається про дискримінаційну поведінку при здійсненні підрахунку голосів по відношенню до кількості офіційно зареєстрованих учасників голосування. Тому, як вказує відповідач, рішення по тарифам винагороди (доходу від права) за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їх власних програм (передач) мовлення, запропонованих позивачем фактично не було прийняте.

На думку відповідача, враховуючи приписист.ст.638, 640 ЦК України, до моменту укладення договору та прив`язування тарифоутворення за результатами протоколу переговорів, встановлювати дату договору 10.04.2020 є необґрунтованим.

09.11.2020 від позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив, в якій позивач із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов не погодився посилаючись на те, що відповідно до Протоколу переговорів щодо остаточних тарифів рішення з питань порядку денного було прийняте з огляду на віддані більшість голосів від користувачів: «за» - 5 (п`ять) учасників переговорів, «проти» - 2 (два) учасники переговорів. Тому, посилання відповідача на окрему думку двох учасників переговорів, які проголосували «проти» затвердження остаточних тарифів, не підтверджує того факту, що ці тарифи були неприйняті.

Позивач зауважив, що на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опубліковане оголошення, яке містило інформацію, що за результатами проведення переговорів, які відбулися 10.03. - 09.04.2020 за участю зареєстрованих Мінекономіки, з урахуванням вимог статті 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», учасників переговорів, щодо встановлення остаточних тарифів винагороди для застосування громадською спілкою «Коаліція аудіовізуальних і музичних прав», Мінекономіки оприлюднює узгоджені учасниками переговорів та затверджені ними остаточні тарифи щодо сфери обов`язкового колективного управління «кабельнаретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення». Тому, як зазначив позивач, позиція відповідача щодо факту неприйняття остаточних тарифів не відповідає дійсності.

Щодо заперечень відповідача стосовно дати договору, то позивач звернув увагу суду на те, оскільки остаточні тарифи, встановлені з 10.04.2020 - співпадають у часі із здійсненням відповідачем кабельної ретрансляції, то і обов`язок відповідача сплачувати відповідну винагороду також має бути саме із цієї ж дати.

19.11.2020 від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач не вбачає за необхідне укладати із позивачем вище вказаний договір.

23.02.2021 відповідач подав до суду письмове пояснення, в якому повідомив суд, що він примірників договору не отримував, а в проекті договору, доданому до позовної заяви, предмет договору відсутній, оскільки об`єкти прав не визначені, не визначена кількість абонентів провайдера, не встановлений строк дії договору, не обґрунтовано строк набрання чинності договору з 10.04.2020.

Ухвалою суду від 23.02.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті на 06 квітня 2021 року.

06.04.2021 від відповідача судом отримане письмове пояснення по справі, в якому відповідач повідомив, що рішенням Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 344 від 18.03.2021 анульовано ліцензії ТОВ «Кедр» як провайдера програмної послуги НР №1200-п від 29.03.2013 (ІРТУ) та НР №1280-п від 12.08.2013 (аналогове). Це рішення розміщено на офіційному сайті Нацради в загальному доступі. Отже, як зазначив відповідач, станом на 18.03.2021 ТОВ «Кедр» не має ліцензій провайдера програмної послуги. Тому, як зауважив відповідача, враховуючи відсутність згоди ТОВ «Кедр» на умову спірного договору про те, що умови договору застосовуються до відносин сторін, що виникли між сторонами з 10.04.2020 та анулювання у ліцензій провайдера програмної послуги НР №1200-п від 29.03.2013 (ІРТУ) та НР №1280-п від 12.08.2013 (аналогове) з 18.03.2021 (що автоматично припиняє договірні стосунки), спірний договір укладеним бути не може.

Ухвалою суду від 06.04.2021 судове засідання у справі було відкладено на 27 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 27.04.2021 судове засідання відкладено на 10 год. 30 хв. 01 червня 2021 року.

Представники в судове засідання не з`явились, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином через засоби електронної пошти.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем вимог ч.3 ст. 20 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідно до вимог ст.ст. 1, 47 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та ст.ст. 1, 12, 16 Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» має статус єдиної в Україні акредитованої організації у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Цей факт підтверджується наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 14 від 10.09.2019.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕДР» (далі - ТОВ «КЕДР») станом на час звернення позивача до господарського суду був провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Нацрада) НР № 1200-п від 29.03.2013 та НР № 1280-п від 12.08.2013, який здійснював на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав.

Позивачем, згідно положень ст. 181 Господарського кодексу (далі – ГК) України був направлений відповідачу лист з пропозицією укласти Договір № 05-31/08/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення та два примірники проекту зазначеного договору.

Станом на день звернення позивача до суду відповідачем не було здійснено будь-яких дій щодо укладення вказаного договору в порядку, визначеному ст. 181 ГК України та гл. 53 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України.

В ході розгляду справи відповідач повідомив суд про те, що рішенням Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 344 від 18.03.2021 анульовано ліцензії ТОВ «Кедр» як провайдера програмної послуги НР №1200-п від 29.03.2013 (ІРТУ) та НР №1280-п від 12.08.2013 (аналогове), і вказане рішення розміщено на офіційному сайті Нацради в загальному доступі.

Таким чином, станом на 18.03.2021 ТОВ «Кедр» не має ліцензій провайдера програмної послуги.

За приписами ст. 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права” кабельна ретрансляція - прийом і одночасна передача телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення, за умови що початкова трансляція такої передачі (програми) здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Положеннями ст. 1 Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” встановлено:

- користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” вимагають отримання згоди від суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам;

- обов`язкове колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Обов`язкове колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України “Про авторське право і суміжні права”, укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Згідно ч.3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За змістом ч.3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 45 Закону України “Про авторське право і суміжні права” суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами через організацію колективного управління. Суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Правові засади діяльності організацій колективного управління визначаються Законом України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” (ст. 47 Закону України “Про авторське право і суміжні права”).

За правилами п. 1 ч. ст. 12 Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” однією з функцій організації колективного управління є укладання із користувачами договорів про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договорів про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Позивач доводить, що за правилом, визначеним положеннями Цивільного та Господарського Кодексів України, ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цими Кодексами, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч. 5 ст. 180 ГК України). Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України “Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав” (у редакції від 15.05.2018, яка була чинна на час затвердження позивачем остаточних тарифів винагороди 10.04.2020 ) передбачає, що тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об`єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об`єктів.

Проекти попередніх тарифів визначаються на загальних зборах організації колективного управління та встановлюються у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від надходжень користувачів, отриманих безпосередньо від використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав за вирахуванням витрат платежів, пов`язаних з придбанням (набуттям) прав на такі об`єкти авторського права і (або) суміжних прав, чи відсотки від вартості обладнання і матеріальних носіїв, за допомогою яких можна здійснити відтворення об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, окремо для кожної категорії користувачів.

Протягом 10 робочих днів з моменту затвердження попереднього проекту тарифів організація колективного управління зобов`язана оприлюднити проект попередніх тарифів шляхом, зокрема, опублікування на своєму веб-сайті.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 10.03.2020 по 09.04.2020 позивачем із представниками провайдерів програмної послуги, а також їхніми об`єднаннями були проведені переговори щодо встановлення остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних Програм (передач) мовлення.

Ці особи дійшли згоди щодо остаточних тарифів винагороди. Так у період з 09 по 10 квітня 2020 року було складено й підписано Протокол щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Протокол розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у розділі «Ставки (тарифи) винагороди за використання об`єктів авторського права і суміжних прав».

Протоколом визначено, що за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, встановлено наступні остаточні розміри тарифів, як сума за кожного абонента користувача -- 0,40 грн/міс. на 2020 рік.

У суду відсутній сумнів про те, що ціна, запропонована позивачем у проекті спірного договору, відповідає встановленим остаточним тарифам та чинному законодавству України.

Щодо вимоги позивача про визнання укладеним спірного договору з 10.04.2020 з істотною умовою п. 5.1. про те, що цей договір є укладеним та набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, суд приходить до наступного.

Як зазначалося вище, дата - 10 квітня 2020 року є датою набрання чинності остаточних тарифів, і станом на час розгляду справи, як вказував позивач, договір між сторонами не міг бути укладений.

Згідно ч.7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Ч.2 ст.187 ГК України визначено, що день набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 631 ЦК України, договір набирає чинності з моменту його укладення.

З цього правила існує виключення про те, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (ч. 3 ст. 631 ЦК України).

Докази того, що відповідач прямо погодився на застосування до відносин сторін умови спірного договору (п.5.1), які виникли до його укладення, зокрема, з 10.04.2020, у суду відсутні. Натомість, у справі містяться лише заперечення відповідача щодо такої вимоги позивача.

Також, в матеріалах справи відсутні докази фактичних дій відповідача, які свідчать про підтвердження ним існування між сторонами правовідносин по укладенню спірного договору з 10.04.2020, чи про намір відповідача врегулювати відносини сторін саме з цієї дати.

Судом встановлено, що рішенням Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 344 від 18.03.2021 анульовано ліцензії ТОВ «Кедр» як провайдера програмної послуги НР №1200-п від 29.03.2013 (ІРТУ) та НР №1280-п від 12.08.2013 (аналогове).

Вказане рішення розміщено на офіційному сайті Нацради в загальному доступі.

Отже, з 18.03.2021 відповідач не має ліцензії провайдера програмної послуги.

Згідно п.2.1. затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 28 грудня 2011 року № 2979 Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги - ліцензія провайдера програмної послуги є єдиною законною підставою на здійснення діяльності з надання програмної послуги.

Таким чином, виходячи з обставини відсутності у відповідача на час вирішення спору ліцензії провайдера програмної послуги, суд приходить до переконання, що дія спірного договору між сторонами на майбутнє не можлива.

Суд, також вважає неможливим оформлення відносин сторін за період з 10.04.2020 по час анулювання ліцензії відповідача, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 631 ЦК визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Суд бере до уваги, що за загальним правилом договір повинен встановлювати правовідношення, яке розраховане на виконання його в майбутньому. А норма ч. 3 ст. 631 ЦК про можливість поширення договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення (лише за згодою сторін), що є виключенням з цього правила.

Відтак, суд вважає, що договір не може укладатися лише на минуле, без можливості виконання його в майбутньому, тобто не може бути реалізовано лише виключення, без застосування при цьому загального правила про правовий зміст будь-якого договору, що укладається для його виконання в майбутньому.

Крім того, суд враховує, що істотною умовою спірного договору також є п. 5.6. про те, що договір припиняється, зокрема, з дати анулювання відповідної ліцензії провайдера-відповідача. Тобто, укладений за рішенням суду договір, має бути негайно припинений через настання факту анулювання ліцензії у провайдера-відповідача, що суперечить концепції вирішення переддоговірного спору та примусового укладення договору для оформлення зобов`язань між сторонами на майбутнє (за загальним правилом, якому повинен відповідати будь-який правочин).

Тому, з урахуванням викладеного, питання про поширення умов договору на період до часу його укладення не може бути вирішено відповідно до положень ч. 2 ст. 187 ГК України, якщо при цьому відсутня згода відповідача на поширення договірних стосунків на минулі періоди, і якщо між сторонами не існувало ніяких відносин по укладенню договору чи виконанню зобов`язань до моменту передачі спору до суду. Тобто, без зазначених позивачем у договорі п. 5.1 та 5.6. як істотних умов, цей договір між сторонами існувати не може.

За таких обставин, враховуючи відсутність згоди відповідача на умову спірного договору про те, що умови договору застосовуються до відносин сторін, що виникли між сторонами з 10.04.2020 та анулювання у відповідача ліцензії провайдера програмної послуги НР №1200-п від 29.03.2013 (ІРТУ) та НР №1280-п від 12.08.2013 (аналогове) з 18.03.2021 (що автоматично припиняє договірні стосунки), спірний договір укладеним бути не може, тому позов до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 07.07.2021.

Суддя К.І.Довгань