Ухвала суду № 98137540, 01.07.2021, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/461/13-ц

Провадження № 6/506/15/21

У Х В А Л А

про часткове задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для його пред`явлення до виконання

01.07.2021 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с.м.т. Окни заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до примусового виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 02.09.2013р. по справі №506/461/13-ц позов Публічного акіцонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» - 29657,69 грн. в якості заборгованості за кредитним договором №11245369000 та - 296,58 грн. в якості судового збору.

07.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа №506/461/13-ц та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання, посилаючись на те, що 02.09.2013 року Красноокнянський районний суд Одеської області ухвалив рішення по справі №506/461/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №11245369000 у сумі 29657,69 грн. та судового збору у сумі 296,58 грн.На підставі вище вказаного рішення видано виконавчий лист. Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 07.06.2019 року замінено сторону виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі №506/461/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягувача – ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника – ТОВ «Вердикт Капітал». Як зазначає заявник, згідно даних АСВП з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за ПІБ боржника – ОСОБА_1 – відкриті виконавчі провадження відсутні, що, як зазначає заявник, підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі ДВС чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Як вказує заявник, у зв`язку із перебуванням ПАТ «Дельта Банк» на стадії ліквідації, кадрових змінах, а саме скорочення штатів та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості, виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів та продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик, через що було пропущено строки на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Також в заяві представник заявника просить суд врахувати ту обставину, що після купівлі-продажу частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що у свою чергу є довготривалою процедурою, яка включає в себе, поміж іншого, процедуру звірки за Актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у тому числі оригіналів виконавчих листів та аналізу строку їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заявник, посилаючись на ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та Конституцію України, зазначає, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень – складовою права на справедливий судовий захист. Крім того, заявник в заяві зазначає, що ЦПК України не містить вичерпного переліку поважних підстав для поновлення строку звернення до суду із відповідною заявою, оскільки в кожному випадку залежать від певних ситуацій, при цьому при вирішенні даного питання має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд , а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи. Крім того, заявник посилається на те, що відмова в поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання рішення суду, що, як уже зазначалось, є завершальною частиною розгляду цивільної справи, тому процесуальні обмеження у вигляді пропуску процесуального строку не можуть обмежувати реалізацію права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Також представник заявника зазначає, що видача стягувачу ТОВ «Вердикт Капітал» дублікату виконавчого листа жодним чином не порушує права ОСОБА_1 та не покладає на нього будь-який додаткових зобов`язань, оскільки згідно чинного законодавства дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому силі містити і дату його видачі. У зв`язку із вищезазначеним, представник заявника просив суд видати дублікат виконавчого листа №506/461/13-ц, звернувши до виконання рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 02.09.2013 року про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа №506/461/13-ц.

Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2021 року, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Так, за штатним розписом в Красноокнянському районному суді Одеської області троє суддів, а фактично працює двоє суддів, з яких: суддя Бурдинюк О.С. була відключена у зв`язку з перебуванням у відпустці, а суддя Чеботаренко О.Л. була відключена у зв`язку з перебуванням у відпустці з 11.05.2021 року по 31.05.2021 року, включно.

Тому після виходу судді ОСОБА_2 з відпустки, а саме 01 червня 2021 року, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу було розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.

Ухвалою від 02.06.2021 року головуючим по справі суддею Чеботаренко О.Л. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.06.2021 року на 15.30 год.

11.06.2020 року розгляд справи було відкладено на 01.07.2021 року на 08.30 год., у зв`язку із витребуванням інформації з Подільського МВДВС ГТУЮ в Одеській області.

Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" у судове засідання не з`явився, однак в заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив суд розглянути дану заяву у його відсутність /а.с. 5/.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином /а.с. 41/.

Неявка учасників справи та інших осіб, відповідно до ч.3 ст.433 ЦПК України, не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Тому справа, відповідно до п.1 ч.3 ст.223, ч.3 ст.433 ЦПК розглянута за відсутності учасників справи.

Так, рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 02.09.2013р. по справі №506/461/13-ц позов Публічного акіцонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» - 29657,69 грн. в якості заборгованості за кредитним договором №11245369000 та - 296,58 грн. в якості судового збору

Стягувачу, на той час ПАТ «Дельта Банк», по справі №506/461/13-ц за рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 02.09.2013 року видано виконавчі листи.

Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 07.06.2019 року за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» по справі №506/461/13-ц було замінено сторону стягувача ПАТ «Дельта Банк» у виконавчих листах по цивільній справі №506/461/13-ц за позовом Публічного акіцонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 02.09.2013 року на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» /а.с.7-9/.

Відповідно до ч.1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно до ч.6 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 26.04.2021 року, в Подільському МВДВС ГТУЮ в Одеській області перебувало виконавче провадження №51949045, боржник – ОСОБА_1 , стягувач – ПАТ «Дельта Банк», дата відкриття 17.08.2016 рік, стан ВП – завершено. Відомості про надіслання стягувачем, на той час ПАТ «Дельта Банк» ,повторно для виконання на адресу відділу ДВС та про перебування на даний час на виконанні у відділі виконавчих документів відносно боржника – ОСОБА_1 , стягувач - ПАТ «Дельта Банк» – відсутні /а.с. 10-11/.

Відповідно до відповіді Подільського МВДВС Південного МУМЮ (м.Одеса) від 16.06.2021 року, у відділі станом на 16.06.2021 року виконавчі листи №506/461/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ «Дельта Банк» на виконанні не перебувають /а.с.34/.

Як вбачається із відповіді Подільського МВДВС Південного МУМЮ (м.Одеса) від 25.06.2021 року та копії постанови заступника начальника відділу Подільському МВДВС ГТУЮ в Одеській області про повернення виконавчого документу стягувачу від 25.12.2019 року, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №51949045, боржник – ОСОБА_1 , стягувач – ПАТ «Дельта банк», щодо виконання виконавчого листа по справі №506/461/13-ц від 02.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 29657,69 грн. на користь ПАТ «Дельта банк», який 25.12.2019 року був повернутий стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку із неможливістю з`ясувати місцезнаходження боржника, а також у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійсненні державним виконавцем відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними /а.с.38/.

Відповідно до копії постанови заступника начальника відділу Подільського МВДВС ГТУЮ в Одеській області про повернення виконавчого документу стягувачу від 25.12.2019 року, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №51949196, боржник – ОСОБА_1 , стягувач – ПАТ «Дельта банк», щодо виконання виконавчого листа по справі №506/461/13-ц від 02.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у сумі 296,58 грн. на користь ПАТ «Дельта банк», який 25.12.2019 року був повернутий стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку із неможливістю з`ясувати місцезнаходження боржника, а також у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійсненні державним виконавцем відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними /а.с.39/.

Крім того, як вбачається із копії відповіді Подільського МВДВС Південного МУМЮ (м.Одеса) від 05.05.2021 року №17182/35-32/12 на запит адвоката по АСВП №51949045, оригінал виконавчого документа (виконавчого листа №506/461/13-ц від 02.09.2013 року, виданого Красноокнянським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу 29657,69 на користь ПАТ «Дельта Банк») з постановою про повернення направлено на адресу стягувача – м.Київ, вул.Щорса 36-Б (рекомендованим листом №67900007544245 від 07.03.2020 року) /а.с.36/.

Як вбачається із рекомендованого листа №67900007544245 від 07.03.2020 року, на адресу ПАТ «Дельта банк» надіслано поштове відправлення /а.с.40/.

Таким чином, судом було встановлено, що на розгляді у Подільського МВДВС ГТУЮ в Одеській області перебували виконавчі провадження за виконавчими листами, виданими Красноокнянським районним судом Одеської області по справі №506/461/13-ц за рішенням суду від 02.09.2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, які постановами державного виконавця від 25.12.2019 року були повернуті у зв`язку із неможливістю з`ясувати місцезнаходження боржника, а також у зв`язку із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення та які, разом із постановами державного виконавця, надіслані на адресу ПАТ «Дельта Банк» 07.03.2020 року.

При цьому, у виконавчих листах по справі №506/461/13-ц, наявних в програмі документообігу суду КП «Д-3» зазначено, що рішення набрало законної сили - 16.09.2013 року, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до - 16.09.2014 року, що відповідало п.2 ч.1 ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, чинного на день прийняття та набрання законної сили рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 02.09.2013 року по справі №506/461/13-ц, відповідно до якого строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання становив – протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Слід зауважити, що виконавчі листи по справі №506/461/13-ц за рішенням суду від 02.09.2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості постановами державного виконавця були повернуті 25.12.2019 року, при цьому станом на 25.12.2019 року вже діяв ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404 – VIII.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» ,чинного на день повернення виконавчих листів стягувачу, тобто станом на 25.12.2019 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404 – VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом та відповідно до п 7, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Тобто, особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер, і це означає обов`язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини). При цьому, суд повинен враховувати загальні вимоги процесуального закону, згідно з якими при зміні правил процесу забороняється встановлювати нові обов`язки, скасовувати чи звужувати процесуального права, належні учасникам судового провадження, чи обмежувати їх використання.

Розуміння негайної дії норми процесуального права відображено в положеннях процесуальних кодексів та уточнено у правових позиціях Верховного Суду України та Верховного Суду. Зокрема, у справі № 6-26цс14 Верховний Суд України сформував позицію, викладену у постанові від 23 квітня 2014 року, відповідно до якої стосовно судового процесу та його учасників застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена пізнішою, яка регулює ті самі процесуальні відносини. При цьому, суд повинен враховувати вимоги процесуального закону, згідно з якими при зміні такого закону забороняється встановлювати нові обов`язки, скасовувати чи звужувати права, належні учасникам судового процесу, чи обмежувати їх використання. Аналогічні підходи застосовані Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 червня 2018 року у справі №826/12868/17 та від 18 вересня 2019 року у справі №826/12479/14.

Схожий висновок зробив Європейський суд з прав людини, зауваживши, зокрема, що процесуальні зміни мають застосовуватись одразу, навіть якщо справа перебуває в процесі розгляду; проте це має відбуватись у відповідності з принципом правової визначеності, тобто чітко та прогнозовано. Так, в ухвалах Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяв у справах «Скорик проти України» (заява № 32671/02) та «Воробйова проти України» (заява № 27517/02) звертається увага на загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються, який вперше був сформований у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (заява № 26737/95, п. 35) та застосований, зокрема, у справі «Мельник проти України» (заява № 23436/03, п. 27).

Таким чином, судом встановлено, що строки пред`явлення виконавчих листів, станом на день розгляду вищезазначеної заяви, до виконання не закінчилися.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання по справі №506/461/13-ц за рішенням суду від 02.09.2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки строки пред`явлення вищезазначених виконавчих листів заявником не пропущено.

Що стосується заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» в частині видачі дубліката виконавчого листа, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.17.4 Розділу ХІІІ перехідних положеннях ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановлюється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При цьому слід зауважити, що положення пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства обов`язковість рішень суду.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із положеннями статті 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.ХІ.50), яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень статей 3, 15 ЦК України, статей 1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі шляхом виконання рішень суду.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (абзац 2 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, абзац 3 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 року).

У пункті 1 постанови №6 Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року , Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначав, що відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Стаття 6 Конвенції поширює свою дію і на таку стадію цивільного процесу як виконання судового рішення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції (рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії», рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року)

Відповідно до акту про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи №1124536900 щодо ОСОБА_1 від 26.04.2021 року, проведеною перевіркою наявних оригіналів матеріалів кредитної справи №11245369000 щодо позичальника ОСОБА_1 переданих ТОВ «Вердикт Капітал» перевіркою проведеної переписки з ПАТ «Дельта Банк» та органами виконавчої служби, перевіркою вхідної кореспонденції із розкриттям конвертів стосовно вказаного позичальника, встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів №506/461/13-ц, виданих на підставі рішення Красноокнянського районного суду Одеської області від 02.09.2013 року /а.с.6/.

Як вбачається із постанов заступника начальника відділу Подільського МРВДВС ГТУЮ в Одеській області від 25.12.2019 року, виконавчі листи №506/461/13-ц ,видані Красноокнянським районним судом Одеської області 02.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 29657,69 грн. та судового збору у сумі 296,58 грн. на користь ПАТ «Дельта Банк» перебували у відділу на виконанні та постановами від 25.12.2019 року були повернуті стягувачу на підставі ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» /а.с. 38, 39/.

При цьому, як вбачається із відповіді Подільського МВДВС Південного МУМЮ (м.Одеса) від 05.05.2021 року №17182/35-32/12 на запит адвоката по АСВП №51949045 та рекомендованого листа №67900007544245 від 07.03.2020 року, оригінал виконавчого документа (виконавчого листа №506/461/13-ц від 02.09.2013 року, виданого Красноокнянським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу 29657,69 на користь ПАТ «Дельта Банк») з постановою про повернення направлено на адресу стягувача, а саме ПАТ «Дельта банк» - м.Київ, вул.Щорса 36-Б.

Таким чином, відомостей про отримання чи передання ПАТ «Дельта Банк» заявнику ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів виконавчих листів по кредитній справі №1124536900 щодо ОСОБА_1 відсутні, що свідчить про втрату оригіналів виконавчих листів по справі 506/461/13-ц.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

У постанові від 13 березня 2019 року у справі №2-6725/10 (провадження №61-61-42795св18, Верховний Суд виходив з того, що, «аналізуючи зміст пунктом 17.4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата. Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. Змінювати в дублікаті виконавчого документа учасників справи, загальну суму стягнення, навіть у разі часткового виконання рішення суду, не можна, це враховується під час подальшого виконавчого провадження».

Разом із тим, так як дублікат виконавчого листа має відповідати оригіналу виконавчого листа, суд не може вносити будь-які зміни до дублікату виконавчого листа, однак суд зазначає, що не зважаючи на те, що в оригіналах виконавчих листах №506/461/13-ц строк звернення до виконання зазначений -протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили, однак згідно до ч.1 ст.12, п.5, п.7 Прикінцевих та перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, станом на день винесення вищезазначеної ухвали, становить 3 роки з наступного дня після набрання ним законної сили, який, як вбачається із постанов заступника начальника відділу Подільського МВДВС ГТУЮ в Одеській області від 25.12.2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу, був поновлений 25.12.2019 року.

Таким чином, з урахуванням відсутності підтвердженої інформації щодо отримання чи передання ПАТ «Дельта Банк» виконавчих листів заявнику ТОВ «Вердикт Капітал», суд приходить до висновку, що заява в частині видачі дубліката виконавчого листа по справі №506/461/13-ц, за рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відповідно до п.17.4 Розділу ХІІІ перехідних положеннях ЦПК України, підлягає задоволенню.

При цьому, задоволення заяви заявника в частині видачі дубліката виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не порушує будь-чиїх прав, в тому числі прав відповідача (боржника) ОСОБА_1 , а навпаки, сприятиме виконанню судового рішення, яке набрало законної сили, та виконання всіма сторонами своїх договірних зобов`язань.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, п.5, п.7 Прикінцевих та перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 18, 259, 260, 353, 433 п.17.4 Розділу ХІІІ перехідних положеннях ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" в частині видачі дублікатів виконавчих листів, задовольнити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, місце знаходження: 04053, м.Київ, Кудрявський Узвіз, буд.5-Б) дублікати виконавчих листів по цивільній справі №506/461/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 02.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Джермук Республіки Арменія, мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», (МФО 380236, ЕДРПОУ 34047020), 29 657,69 грн., в якості заборгованості за кредитним договором та про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», 296,58грн. судового збору.

Строк пред`явлення дублікатів виконавчих листів до виконання, відповідно до ч.1 ст.12, п.5, п.7 Прикінцевих та перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження» становить - протягом трьох років з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

В задоволенні заяви в іншій частині заявнику відмовити.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 06.07.2021 року.

Суддя О. Л. Чеботаренко