Ухвала суду № 98137413, 07.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/17423/21

Провадження № 2/947/3457/21

ОКРЕМА УХВАЛА

07.07.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Маломуж А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Громадської організації «Ми це Україна» (м. Одеса, просп. Адміральський, 27, кв. 4) про стягнення безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В :

10.06.2021 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Громадської організації «Ми це Україна» ( АДРЕСА_2 ) про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування свого позову позивачка посилається на те, що на початку квітня 2021 року ОСОБА_1 зателефонував невідомий чоловік, який представився на ім`я ОСОБА_3 , який нібито працює брокером в Trust Macquarie Capital. ОСОБА_4 запропонував по телефону ОСОБА_1 свої послуги як брокера стосовно торгових операцій на різних біржах. Ввійшовши поступово в довіру, ОСОБА_5 запевнив, що в найкоротший період часу при мінімальних інвестиціях дохід гр. ОСОБА_1 збільшиться в декілька разів, для цього потрібно постійно вносити грошові кошти на особистий рахунок відкритий в Trust Macquarie Capital. Користуючий юридичною необізнаністю та розуміючи, що ОСОБА_1 легко піддається на маніпулювання, ОСОБА_6 отримав повний доступ до банківського рахунку, відкритого в ПриватБанку на ім`я ОСОБА_1 , обґрунтовуючи, що він не може чекати і постійно погоджувати внесення коштів в Trust Macquarie Capital. Маючи повну довіру до ОСОБА_7 , так як він постійно був на зв`язку, ОСОБА_1 нічого не підозрюючи, не звертала увагу на ті обставини, що з її особистого рахунку, відкритого в Приват Банк, ОСОБА_7 були переведені грошові кошти в розмірі 86 102,00 грн. на ім`я Громадської організації «Ми це Україна». Зі спливом двох місяців зрозумівши, що жодного прибутку ОСОБА_8 не отримує від отримання нібито брокерських послуг гр. ОСОБА_7 , детально проаналізувавши свій особистий рахунок в ПриватБанк, ОСОБА_1 зрозуміла, що грошові кошти в розмірі 86 102,00 гри. були переведені на особистий рахунок Громадської організації «Ми це Україна», про існування якої ОСОБА_1 не знала. Після виявлення вищезазначеної інформації, ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_7 з метою отримання пояснень, на якій підставі ним було переведено грошові кошти на розрахунковий рахунок зазначеної організації, на що останній запевнив, що це допоможе в їх спільній діяльності, направленої на отримання прибутку. В свою чергу ОСОБА_1 поставила питання перед ОСОБА_9 щодо негайного повернення грошових коштів, однак останній повідомив, що грошові кошти неможливо повернути так як вони в обороті на грошових біржах і єдиним можливим способом їх повернути виплати 30% компенсації від всієї суми і це є єдина можливість. Крім того, ОСОБА_7 був надісланий на електрону пошту ОСОБА_1 договір довірчого управління торговим рахунком та запевнив, що всі правовідносини між ними юридично закріплено. Ознайомившись із зазначеним договором, який не містить жодних реквізитів, ОСОБА_1 зрозуміла, що ОСОБА_7 її ошукав та незаконно заволодів грошовими коштами у розмірі 52 754,00 грн. Таким чином загальна сума оплачених гр. ОСОБА_10 та отриманих ГО «Ми це Україна» на поточний розрахунковий рахунок останньої в установі банку склала - 86 102.00 грн. В засвідчення вказаної обставини до позовної заяви додаються: копія квитанції № 0.0.2114331923.1 від 06.05.2021 року (86 102,00 грн.) та копія виписки по витратам з картки АТКП «ПриватБанк» на ім ’я ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно зі ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.

Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

З метою унеможливлення повторення подібних випадків надалі, суд реагує на зазначені порушення процесуальним засобом впливу окремою ухвалою суду, яку необхідно довести до відома прокурора Одеської області та просити його здійснити перевірку щодо наявності складу злочину передбаченого ст. 190 КК України, та встановити контроль за виконанням даної ухвали.

Керуючись ст. 260-262 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Про вищенаведене довести до відома прокурора Одеської області для вжиття передбачених законом заходів реагування.

Про прийняті заходи та їх результати повідомити Київський районний суд м. Одеси у місячний термін.

Залишення окремої ухвали суду без розгляду або невжиття заходів, спрямованих на усунення недоліків, зазначених в ухвалі тягне за собою адміністративну відповідальність згідно ст. 185-6 КУпАП.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, особами інтересів яких вона стосується, через Київський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Маломуж А. І.