Рішення № 98136701, 05.07.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2021 Провадження №2-а/425/35/21

Справа№425/1865/21

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Мирошникової О.Ш. за участю секретаря судового засідання Клунної І.В., адвоката Шурхна К.А., розглянув адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 – позивач, до

Відділу прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних – відповідач

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, та

ухвалив таке рішення про задоволення позову про таке:

І. Стислий виклад позицій сторін.

1.23.06.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ВІПС «Мілове» ім. В. Банних (далі – відповідач) з вимогою скасувати постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення.

Підстава позову:

-у діях позивача немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки ділянку лінії кордону, яку він перетнув, не контролює українська влада і там не діє законодавство України;

-відповідач не довів вчинення позивачем правопорушення, оскільки визнання позивачем вини не є достатнім доказом правомірності рішення відповідача.

2.Відповідач відзив суду не надав.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи.

3.Сторони не подали до суду заяв чи клопотань.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

4.24.06.2021 суд відкрив провадження у справі та призначив судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

5.Суд повідомив сторони про час та місце розгляду справи відповідно до ч. 1 ст. 268 КАС України.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

6. 10.06.2021 начальник ВІПС (тип А) ВПС Марківка 1-ї категорії (тип Б) (в/ч 9938) старший прикордонних нарядів в пункті пропуску лейтенант Завалій А.В. склав постанову про накладення адміністративного стягнення № 010949, відповідно до якої визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП (а.с. 4).

7.Відповідно до цієї постанови працівники ВІПС «Мілове» на підставі інформації з бази даних Державної прикордонної служби України та письмових пояснень позивача встановили такі обставини:

-05.11.2019 позивач виїхав з контрольованої Україною території до тимчасово окупованої території України через КПВВ «Майорськ»;

-10.06.2021 приблизно о 01:00 годні позивач виїхав з тимчасово окупованої території України до території Російської Федерації у напрямку: населений пункт Успенка, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, - населений пункт ОСОБА_2 , що знаходиться на території Російської Федерації;

-10.06.2021 о 14:50 позивач в`їхав на територію України з території Російської Федерації через пункт пропуску «Мілове».

Своїми діями позивач порушив вимоги п. 3 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 р. № 815.

Згідно з постановою позивач свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та щиро розкаявся.

Відповідач врахував ці обставини як такі, що пом`якшують відповідальність, та наклав на позивача штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

8.У своїй позовній заяві позивач зазначив, що окрім визнання ним вини відповідач не обґрунтував свою постанову жодними доказами.

9.Згідно з довідкою від 15.06.2015 № 917007552 позивач є внутрішньо переміщеною особою.

V. Норми права, які застосував суд.

10.Конституція України:

Частина 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особі зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 33 - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

11.Кодекс адміністративного судочинства України:

Частина 2 статті 77 - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

12.Кодекс про адміністративні правопорушення України:

Стаття 7 - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 9 - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 204-2 - порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 245 - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пункт 1 частини 1 статті 247 - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Стаття 251 – доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо, а також іншими документами.

Стаття 280 - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

13.Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV:

Частина 1 статті 2 - громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Частина 1 статті 3 - свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

14.Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII:

Частина 1 статті 10 - громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в`їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в`їзду-виїзду за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

15.Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII:

Стаття 2 - Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

16.Постанова Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 177/525/17, провадження № 2-а/177/23/17:

Пункт 47 – Суд відхиляє доводи скаржника про правомірність оскаржуваної постанови, у зв`язку з тим, що вчинення адміністративного правопорушення позивачем не заперечується, оскільки уважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

VІ. Мотивована оцінка суду.

17.Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення відповідач вбачає в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, а саме порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України.

Це порушення, на думку відповідача, полягало у виїзді з тимчасово окупованої території України до території Російської Федерації поза КПВВ без проходження контролю в`їзду-виїзду.

18.Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності такого рішення покладається на відповідача.

Відповідач на виконання цієї норми будь-яких доказів на обґрунтування своєї постанови не надав.

У справі окрім постанови про накладення адміністративного стягнення відсутні інші докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у його постанові від 08.07.2020 у справі № 177/525/17 та вважає, що факт визнання вини позивачем не є достатнім доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Отже відповідач не довів правомірність свого рішення відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України.

19.Конституція України та Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» гарантують, зокрема, громадянам України свободу пересування територією України.

На думку суду позивач, який є внутрішньо переміщеною особою та місце проживання якого зареєстроване на тимчасово окупованій території, має право користуватися свободою пересування територією України.

Суд наголошує, що Україна вживає всіх можливих заходів щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

20.Крім того, 29.06.2021 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасових підстав незастосування заходів адміністративного впливу за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї».

Цей закон на період дії, зокрема, карантину на території України, скасовує застосування задів впливу за адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, якщо такі порушення настали з підстав гуманітарного характеру.

Цей Закон станом на час накладення на позивача адміністративного стягнення 10.06.2021 Верховна Рада України ще не прийняла.

Проте подання такого законопроекту, його включення до порядку денного сесії Верховної Ради України свідчать, що на той час дії держави були спрямовані на скасування відповідальності за такі правопорушення.

21.Суд враховує недоведеність вини позивача, його право на свободу пересування територією України та намір держави на період дії карантину скасувати відповідальність за порушення порядку виїзду з тимчасово окупованої території України.

22.З цих підстав суд вважає, що постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення слід скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

VІІ. Розподіл судових витрат.

23.Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

24.Відповідно квитанції № 155 від 15.06.2021 позивач сплатив 454 грн судового збору.

25.Оскільки суд повністю задовольнив позов, сплачену суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань військової частини 9938.

З цих підстав суд вирішив:

1.Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 до Відділу прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

2.Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 010949 від 10.06.2021 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3.Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань військової частини 9938 (місцезнаходження: Луганська область, Сєвєродонецький район, Лисичанська міська територіальна громада, місто Лисичанськ, проспект Перемоги, будинок 58; ідентифікаційний код юридичної особи: 14321736) судовий збір у розмірі 454 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні).

5.Копію рішення направити учасникам справи.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

8.Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Відділ прикордонної служби «Мілове» імені Віктора Банних, місцезнаходження: Луганська область, Старобільський район, Міловська селищна громада, селище міського типу Мілове, вулиця Міловська, будинок 58, ідентифікаційний код юридичної особи – військової частини 9938: 14321736.

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської областіМирошникова О.Ш.