Ухвала суду № 98136416, 07.07.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/111/14-ц

Провадження № 6/635/177/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2021 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лещенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження по справі № 635/111/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 635/111/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявник в обґрунтування зави посилається на те, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” задоволені. 23.04.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «ПАРІС» укладено договір про відступлення права вимоги № 2230/К, згідно з яким відбулася заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення Банком на користь ТОВ «ФК «ПАРІС» прав вимоги за кредитним договором № 002-20600-171107 від 17.11.07. Тобто заявник набув статусу нового кредитора за вказаним кредитним договором. У зв`язку з чим заявник звернувся до суду з відповідною заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Представником ТОВ «ФК «ПАРІС» безпосередньо у заяві про заміну стягувача заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника заявника.

Представник стягувача АТ «Дельта Банк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №635/9823/14-ц вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” заборгованість за кредитним договором № 002-20600-171107 від 17.11.2007 року у розмірі 5607,40 грн. (п`ять тисяч шістсот сім гривень 40 коп.) Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” суму судового збору у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев`ять гривень 40 коп.)

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника

13 квітня 2020 року на електронному майданчику dgf.prozorro.sale, оператором якого є ТОВ «ВЕР-ТАС», відбулися електронні торги (аукціон). Активами (майном) лоту (склад лоту) був кредитний портфель ПАТ «Дельта Банк», що складався з прав вимоги за 18889 беззаставними кредитними договорами. Відповідно до оформленого протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-03-23-000001-b від 13.04.2020 переможцем електронного аукціону стало ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС», код ЄДРПОУ 38962392 .

23 квітня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» укладено договір № 2230/К про відступлення прав вимоги. Відповідно до п. 1 договору в порядку та на умовах, визначеним цим Договором, Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами тощо), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору.

Пунктом 4 Договору передбачено, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 2264147,00 грн.

ТОВ «ФК «ПАРІС» 16.04.2020 перерахувало на рахунок Банку вказані кошти, що підтверджується відповідним платіжним доручення.

Як вбачається з Витягу з Додатку № 1 до Договору № 2230/К про відступлення прав вимоги від 23.04.2020 до ТОВ «ФК «ПАРІС» перейшло право вимоги за Кредитним договором № 002-20600-171107 від 17.11.2007, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло право вимоги в тому числі до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №05-20123-220513 від 22 травня 2013 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Саме такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18) та в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача в даному випадку відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Такий висновок суду повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10 (провадження №61-45900св18).

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам ст. ст. 512,514 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 258-260, 353, 354, 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 635/111/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнти.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС» у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2014 року по цивільній справі №635/111/14-ц, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” заборгованість за кредитним договором № 002-20600-171107 від 17.11.2007 року у розмірі 5607,40 грн. (п`ять тисяч шістсот сім гривень 40 коп.) та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 229,40 грн. (двісті двадцять дев`ять гривень 40 коп.)

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заявник (правонаступник стягувача) – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРІС», код ЄДРПОУ:38962392, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 03150;

Стягувач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: м. Київ, вул. Коновальця, 36-Б.

Боржник – ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В.Назаренко