Вирок № 98134348, 07.07.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/871/21

№ провадження 1-кп/453/127/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2021 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Курницької В.Я.

за участю секретаря судових засідань Трембач М.М.

прокурора - Бежика А.М.,

захисника - Сопотуха В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе кримінальне провадження № 12021141300000062 від 30.05.2021 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Космач, Косівського району Івано-Франківської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, раніше не судимого, не депутата, не адвоката, не нотаріуса,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на незаконну порубку лісу, пішов у лісовий масив на території села Тернавка, Стрийського району Львівської області,а саме в квартал № 26 виділ № 22 Опорецького лісництва Державного підприємства «Славське лісове господарство» на території якого розташований ландшафтний заповідник місцевого значення «Тернівці», що відноситься до природно-заповідного фонду, де порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відновлення лісу, з корисливих мотивів, з метою заготівлі деревини та подальшого її використання в господарстві, а саме для ремонту господарського приміщення,всупереч вимогам п. п. 2, 3 «Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затвердженого постановою КМУ №761 від 23.05.2007, без виданих уповноваженим органом документів (лісорубного квитка, ордеру), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за допомогою ручного інструменту, оснащеного двигуном внутрішнього згорання, типу ланцюгової бензопили марки «StihlMS180», шляхом повного відокремлення стовбура від кореня до ступеня припинення росту, здійснив незаконну порубку трьох дерев породи «Ялина», діаметр пнів яких згідно польової перелікової відомості становить 61 см, 52 см та 41 см, які на місці рубки, використовуючи бензопилу, марки «Stihl МS 180», порізав на 17 колод довжиною 4 метри кожна. Після чого, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, за допомогою автомобіля марки «ЗІЛ 131», р/н НОМЕР_1 , перевозив незаконно зрубані дерева у виді 17 сортиментів породи «Ялина» загальною кубомасою 5,235 метри кубічних, з лісового масиву в смт. Славське, Стрийського району Львівської області. Під час незаконного перевезення деревини по території природно-заповідного фонду, з місця незаконної порубки до смт. Славське Стрийського району Львівської області ОСОБА_1 був виявлений працівниками Опорецького лісництва ДП «Славське лісове господарство». В подальшому 17 сортиментів деревини породи «Ялина» загальною кубомасою 5,235 метри кубічних, довжиною чотири метри кожен вилучені органом досудового розслідування та передані на відповідальне зберігання ДП «Славське лісове господарство».Внаслідок незаконної порубки трьох сироростучих дерев породи «Ялина» на території села Тернавка Стрийського району Львівської області,а саме в кварталі №26 виділ №22 Опорецького лісництва Державного підприємства «Славське лісове господарство», на території якого розташований ландшафтний заповідник місцевого значення «Тернівці», що відноситься до природно-заповідного фонду, ОСОБА_1 заподіяв істотну шкоду інтересам держави, а саме Славській селищній раді Стрийського району Львівської області на суму 19 050 ( дев`ятнадцять тисяч п`ятдесят) гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку дерев у лісі, перевезення та зберігання незаконно зрубаних дерев, що заподіяли істотну шкоду, на об`єктах природно-заповідного фонду, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 246 КК України.

У кримінальному провадженні № 12021141300000062 від 30.05.2021 року, 22.06.2021 між прокурором Бежиком А.М. та підозрюваним ОСОБА_1 , у присутності захисника Сопотуха В.В., укладено угоду про визнання винуватості, згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України. Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч. 3 ст. 246 КК України. Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_1 , повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 246 КК України - у виді штрафу у розмірі 1 500 (однієї тисячі п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500,00 (двадцять п`ять тисяч) грн. Крім того, прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 , визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор Бежик А.М. у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України і КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання у виді штрафу у розмірі 1 500 (однієї тисячі п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500, 00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот ) грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 , у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди про визнання винуватості, зобов`язання. Угоду уклав добровільно і примусового тиску під час укладання угоди на нього не було. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання у вигляді штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятсот ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500, 00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот ) гривень.

Захисник Сопотух В.В. просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_1 під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 246 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_1 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, враховуючи пом`якшуючу обставину, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, особу ОСОБА_1 , а також те, що майнову шкоду обвинуваченим відшкодовано, даним кримінальним правопорушенням (злочином) не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.246 КК України та затвердження угоди про визнання винуватості.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, мету та мотив вказаних діянь, а також те, що обвинувачений повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, розкаюється у вчиненому, а також обставини, що пом`якшують покарання, якими на думку суду, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих обставин, дійшов висновку про призначення покарання ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 1 500 (однієї тисячі п`ятсот ) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500, 00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот ) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення експертиз відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 374-376, 475 КПК України,

у х в а л и в :

Угоду про визнання винуватості від 22.06.2021 у кримінальному провадженні № 12021141300000062 від 30.05.2021 року, укладену між в.о. начальника Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області Бежиком А.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 246 КК України, й призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1 500 (однієї тисячі п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500, 00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот ) гривень.

Речові докази:

дерева породи «Смерека» кубомасою 5,235 м3 - повернути законному володільцю Славському ДЛГП «Галсільліс»;

бензопилу марки «Урал» - конфіскувати в дохід держави;

автомобіль марки «ЗІЛ», державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікатор НОМЕР_2 - повернути законному володільцю - ОСОБА_2 .

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий суддя В.Я. Курницька