Ухвала суду № 98134045, 06.07.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/3221/21

У Х В А Л А

06.07.2021 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В. секретар судових засідань Казимірська Н.В., за участю прокурора Рябець І.Л., слідчого Ракущинець І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Хован Р.І., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Виноградів клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Берегівського РВП Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, капітана поліції Ракущинець І.І., погодженого з прокурором Виноградівського відділу Берегівської оружної прокуратури Рябець І.Л., клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12021071080000282 від 03.07.2021 р., щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України.

Подане клопотання мотивовано тим, що 03 липня 2021 року, близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`янінні в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільно-небезпечні наслідки, діючи умисно, реалізуючи заздалегідь виниклий злочинний умисел, спрямований на вчинення умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме - житлового будинку АДРЕСА_2 , що належить його рідній матері - ОСОБА_2 , облив коридорне приміщення цього будинку горючою речовиною, яку попередньо отримав із паливного баку бензопили марки «STIHL MS 280», яка знаходилася на території вказаного дворогосиодарства та підпалив за допомогою запальнички чорного кольору з надписом «Cricket», але не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , виявивши пожежу погасили вогонь.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України - тобто у вчиненні закінченого замаху на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу.

3 липня 2021 року о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та поміщено до ІТТ №3 Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

4 липня 2021 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194, за яке передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до десяти років, тобто скоїв тяжкий злочин.

У відповідності до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до тяжкого злочину.

Вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом допиту потерпілого, протоколом допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , протоколом огляду місця події та показами підозрюваного.

На даний час є необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків кримінального провадження.

Отже наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст..15 ч.2 ст. 194 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, дає підстави для обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали. Прокурор зазначив, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп`яніння. Неодружений, ніде не працює. Перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти злочини, а усвідомивши неминучість покарання може переховуватися від слідства та суду.

Підозрюваний та захисник щодо клопотання заперечили. Зокрема підозрюваний зазначив, що наміру переховуватися не має. Зареєстрований в АДРЕСА_1 , однак той будинок продано, тому просився жити до матері. Буцв у стані алкогольного сп`яніння, тому вичинив таке. Про вчинене жаліє.

Захисник зазначив, що запропонований запобіжний захід у виді тримання під вартою є найбільш суворим і не відповідає особі підозрюваного, оскільки той раніше не судимий. Вказав, що домашній арешт по місцю реєстрації в АДРЕСА_1 буде відповідати як тяжкості пред`явленої підозри так і особі підозрюваного.

Потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що підозрюваний її син, який на життя заробляє сезонними заробітками. Загалом він добрий, однак коли починає запивати стає агресивним та некерованим. Від насилля від нього пішла його дружина.

Також зазначила, що напередодні прийшов до неї дому син з співмешканкою, яка проживає в м.Мукачево. він попросив грошей та дозволу переночувати, а на наступний день пообіцяв поїхати в Мукачево до співмешканки, де планували жити у подальшому. Вона його пожаліла, дала грошей. Однак на наступний день він у нетверезому стані повернувся знову із співмешканкою і влаштував сварку. Під час сварки він вийшов в будинок, повернувся і розлив бензин з бензопили по підлозі і запалив. Однак вона власними силами затушила пожежу. Якби вона з присутніми не зреагувала, пожежа з підлоги могла перекинутися на ламберію.

Потерпіла зазначила, що у неї є ще дочка, боїться підозрюваного.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Слідчий суддя констатує, що клопотання про обрання запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

Прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст..15 ч.2 ст. 194 КК України.

Указаний висновок підтверджується копією повідомлення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст..15 ч.2 ст. 194 КК України, яка 04.07.2021 року з дотриманням положень ст. 278 КПК України йому вручена.

Слідчий суддя також визнає доведеним обставинами про те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що підозрюваний перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, учинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням доведеності вищенаведених ризиків, слідчий суддя вважає доведеним, що інші, більш м`які (особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт), запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Слідчим суддею також враховується тяжкість вчиненого злочину: – підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. ст..15 ч.2 ст. 194 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, тобто у вчиненні тяжкого злочину, дані про особу підозрюваного – не працюючий, не одружений. Крім того приймається до уваги, що підозрюваний не має постійного місця роботи, в пошуках заробітку може покинути місце проживання, не має стійких соціальних зв`язків, оскільки розлучений, тобто не має чинників, які б прив`язували його до місця свого проживання. Зі слів підозрюваного будинок, у якому він зареєстрований – продано.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02. 2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

З врахуванням обставин провадження та долучених до матеріалів клопотання доказів, в тому числі документів, які свідчать про проведення першочергових необхідних слідчих дій, суд вважає підозру, яка повідомлена підозрюваному обґрунтованою, а долучені докази такими, що переконують неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила даний злочин.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням підозрюваним процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.

Зокрема застосування домашнього арешту є неможливим, оскільки житло зі слів підозрюваного житло за місцем реєстрації продано, а можливість проживання підозрюваного з матір`ю, яка є потерпілою, останньою категорично заперечено, та з урахуванням обставин справи неможливим.

Зокрема, слідчим суддею враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об`єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень Конституції України.

Слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, тяжкістю покарання, яке йому загрожує згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею/судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень.

За таких обставин, слідчий-суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому розмір застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства і вважає доцільним визначити заставу, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставин, правові підстави для визначення підозрюваному застави у мінімальному розмірі – відсутні, оскільки такий розмір не зможе достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст. 309, 369-376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 03.07.2021 року і до 31.08.2021 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 90800 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі, протягом строку дії ухвали, тобто до 31.08.2021 року.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу слідчого, прокурора, суду протягом дії запобіжного заходу у виді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 31.08.2021 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає до негайного виконання органом досудового розслідування.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В. В. Леньо