Ухвала суду № 98131350, 07.07.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2068/18

Пр.1-кп/310/590/21

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

07 липня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді: Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Соколової О.В., розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Бердянськ матеріали об`єднаного кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080130000055 від 05.01.2018, №12021082130000420 від 30.03.2021, надійшло до суду на підставі обвинувальних актів, складених відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська Запорізької області, громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,

за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.307 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора Кривцун О.А., з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого адвоката Хіжнякова І.В., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 06.07.2021 об`єднано кримінальне провадження №310/2068/18, пр.1-кп/310/590/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.307 КК України в одне провадження з матеріалами кримінального провадження №310/4754/21, пр.1-кп/310/637/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України, присвоєно об`єднаному кримінальному провадженню єдиний номер №310/2068/18, пр.1-кп/310/590/21.

Потерпіла ОСОБА_2 згідно з заявою від 06.07.2021 письмово повідомила, що всі питання, які стосуються призначення кримінальної справи, вона просить розглядати за її відсутності, як і підготовче судове засідання, з правом на звернення із цивільним позовом обізнана до початку розгляду справи по суті ознайомлена. Відповідно, з урахуванням відсутності заперечень сторін кримінального провадження, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання за її відсутності.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає, що перешкоди для призначення об`єднаної справи до судового розгляду відсутні, підсудність справи віднесена до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, обвинувальні акти відповідають вимогам КПК України, просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Вважає, що відсутні підстави для складання досудової доповіді із врахуванням санкції статей ч.2 ст.121, ч.2 ст.307 КК України. Також, стороною обвинувачення заявлено про необхідність виклику до суду для допиту всіх учасників процесу згідно зі списком осіб, які підлягають виклику до суду. Клопотань про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, від сторони обвинувачення не надійшло. Підстав для роз`яснення обвинуваченому права заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів із врахуванням санкції статей немає.

З приводу доводів сторони захисту про порушення вимог КПК України, а саме, невідповідності обвинувального акту (за ч.2 ст.121 КПК України) вимогам ст.291 КПК України, прокурор вважає, що підстави для прийняття відповідного рішення відсутні. У задоволенні клопотання сторони захисту щодо скасування й заміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор просить відмовити, як у такому, що не є обґрунтованим. Зауважує на існуванні та збереженні ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Наголошує, що, зокрема, матір обвинуваченого ОСОБА_3 є свідком сторони обвинувачення, мешкає за адресою його реєстрації, відповідно, зміна запобіжного заходу сприятиме вчиненню впливу на свідка.

Захисник Хіжняков І.В. підтримав під час підготовчого судового засідання клопотання про повернення обвинувального акта, подане 15.06.2021, через його невідповідність вимогам КПК України. Так, на переконання сторони захисту, склад кримінального правопорушення, вказаний у обвинувальному акті, не відповідає дійсним обставинам справи. Наголошує, що потерпілий незаконно проник до житла, яке на праві власності належить матері обвинуваченого ОСОБА_3 , протягом 25 років чинив йому опір та намагався завдати тілесних ушкоджень підзахисному. Дії ОСОБА_1 свідчать про необхідну оборону, перебувають у її межах. Заперечує сторона захисту й проти визначення у якості потерпілої ОСОБА_2 , яка не має відношення до померлого, а також зазначення у якості обтяжуючої вину ОСОБА_1 обставини відповідно до ст.67 КК України вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, адвокат Хіжняков І.В. стверджує, що обвинувальний акт не відповідає п.5 ч.2 ст.291 КПК України, вважає, що повідомлення про підозру є процесуальною дією, помилково включеною до реєстру, доданого до обвинувального акту, у зв`язку із чим вважає за необхідне повернути його прокурору згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України. Додатково наголошує, що ОСОБА_1 не набув статусу обвинуваченого, адже обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Стосовно клопотання про скасування обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, адвокат Хіжняков І.В. зазначив, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, в даному випадку відсутні. Підтвердив доводи письмового клопотання, які зводяться до незгоди із ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 15.06.2021 в частині продовження строку дії запобіжного заходу, та повноважень первісного складу суду на вирішення цього питання, просить змінити його на домашній арешт за адресою реєстрації його підзахисного.

Проти тієї обставини, що матір ОСОБА_1 мешкає разом із ним за однією адресою (до затримання) та є свідком з боку обвинувачення не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти призначення справи до судового розгляду заперечував, підтримав думку захисника та заявлені клопотання.

Заслухавши думку присутніх, відповідно до ст. 315 КПК України, суд дійшов висновку про можливість провести підготовку до судового розгляду і визначити дату та місце його проведення.

Клопотання про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018080130000055 від 05.01.2018 розглянуто судом 06.07.2021, за результатами розгляду якого постановлено ухвалу суду про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту.

Встановлено, що об`єднана справа підсудна Бердянському міськрайонному суду Запорізької області, підстав, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не встановлено. Обставини, викладені в обвинувальному акті, не вимагають судового розгляду у закритому судовому засіданні. Необхідним є виклик всіх учасників кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання учасниками процесу клопотань про обрання запобіжного заходу та вжиття інших заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого не заявлено.

Стосовно клопотання про повернення обвинувального акту, суд встановив підстави для відмови у його задоволенні.

Так, вимоги до обвинувального акту встановлені ст. 291 КПК України та даний перелік є вичерпним. Згідно з п.3 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості про потерпілого, а саме, прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство, що вичерпно дотримано в даному випадку. Обов`язку доведення пов`язаності особи, визнаною потерпілою, із постраждалою внаслідок вчинення кримінального правопорушення особою, тобто, тією, для якої настали реальні наслідки, на стадії підготовчого судового засідання не передбачено.

За змістом ч.2,3,5 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування у межах даного кримінального провадження подано лише одну заяву про залучення до провадження у якості потерпілої ОСОБА_2 20.05.2021. Постанов про відмову у визнанні потерпілим за даними реєстру під час досудового розслідування не винесено.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

За нормою п.3 ч.1 ст.3 КПК України державне обвинувачення – це процесуальна діяльність прокурора, яка полягає у доведені перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. За вимогами ч.1 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Стаття 7 КПК України встановлює, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність і диспозитивність .

З огляду на ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Дослідження змісту обвинувального акту свідчить про те, що в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, тобто, вказано, що встановлено досудовим розслідуванням на виконання п.5 ч.2 ст.291 КПК України, а тому відсутні підстави вважати, що обвинувальний акт не відповідає зазначеній вимозі КПК України.

При цьому, деталі обвинувачення у кримінальному процесі (певні конкретні фактичні обставини) дійсно мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Проте, конкретність обвинувачення є оціночною категорією та може бути перевірена лише в ході судового розгляду справи, адже на стадії підготовчого судового засідання суд не може давати оцінку кваліфікації дій обвинуваченого, як про це зазначає захисник, доказам чи фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

У разі повернення ж обвинувального акту судом першої інстанції з підстав неконкретності обвинувачення, вказівки суду спонукають органи досудового слідства на проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, чим нівелюється процесуальна самостійність прокурора на визначення обсягу достатніх доказів для складання обвинувального акту та дотримання принципу змагальності, згідно з яким саме прокурор як сторона обвинувачення звертається до суду з обвинувальним актом, та свідчить про те, що суд певним чином перебирає на себе функції, які не притаманні йому.

З метою недопущення порушення права особи на захист через неконкретність обвинувачення та можливого скасування рішення суду першої інстанції з підстав незабезпечення гарантій на справедливий суд, прокурор відповідно до положень ст. 337 КПК України в ході судового розгляду може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення тощо. Суд, в силу цієї ж норми, має право вийти за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Так само, суд зауважує, що оцінку зазначеним стороною обвинувачення обставинами відповідно до ст. 66, 67 КК України має бути надано у мотивувальній частині вироку, в разі ухвалення саме обвинувального вироку суду. Тому, враховуючи, що у обвинувальному акті відображені обставини, які сторона обвинувачення вважає встановленими, невідповідності обвинувального акту п.6 ч.2 ст. 291 КПК України не доведено.

Суд зауважує, що на виконання ч.4 ст.291 КПК України до обвинувального акта додано реєстр матеріалів досудового розслідування, оцінка якому під час підготовчого судового засідання не надається, як й змісту обвинувального акту у порівнянні із підозрою про вчинення кримінального правопорушення. Більш того, формулювання обвинувачення, наведене у обвинувальному акті, має відповідати формулюванню повідомлення про підозру.

Інші доводи сторони захисту, наведені у клопотанні, зводяться до суб`єктивного тлумачення норм КПК України та не зумовлюють його задоволення.

Тому суд встановив, що клопотання про повернення обвинувального акта прокурору не є обґрунтованим й приймає рішення про відмову у його задоволенні.

Судом встановлено, що обставини, передбачені ст.76 КПК України, що виключають участь головуючого судді у розгляді кримінального провадження, відсутні.

Крім того, згідно з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право, зокрема, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до п.5 Рішення КСУ від 23.11.2017 № 1-р/2017, згідно з конституційними принципами рівності та змагальності інші учасники кримінального провадження, разом із прокурором, наділені повноваженням заявляти клопотання, зокрема, щодо застосування інших, у тому числі і більш м`яких, запобіжних заходів, їх зміни чи скасування.

При розгляді клопотання сторони захисту суд виходить з того, що мотивація, наведена колегією суддів Запорізького апеляційного суду Запорізької області в ухвалі від 29.03.2021 стосовно зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, не може свідчити на користь доводів захисника, оскільки постановлена в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018080130000055 від 05.01.2018, тобто, до внесення до ЄРДР 30.03.2021 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КПК України та здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Суд наголошує, що оцінка ухвали суду від 15.06.2021 може бути надана лише під час її апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції. Відповідно, вимоги клопотання адвоката Хіжнякова І.В. про скасування вказаного судового рішення не можуть бути розглянуті судом першої інстанції, який не наділений відповідною компетенцією.

Натомість, доводи щодо скасування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не знайшли свого підтвердження під час підготовчого судового засідання у зв`язку із таким.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання певним ризикам.

Суд виходить з того, що під час розгляду кримінального провадження оцінка обґрунтованості підозри не може бути надана через те, що обвинуваченому висунуте обвинувачення і суд лише за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. До завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною. Таким чином, на даній стадії розгляду підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Зокрема, суд бере до уваги й актуальність обставин згідно зі ст.178 КПК України, які враховувались при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку, обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Так, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

За результатами розгляду клопотання суд дійшов висновку про наявність суттєвих ризиків, які свідчать про відсутність підстав для скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що зазначені ризики існують та обвинувачений може вдатися до відповідних дій. Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, що відносяться за змістом ст. 12 КК України до тяжких злочинів, крім того, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, що свідчить про існування ризику повторності.

Крім того, до затримання обвинувачений не мав постійного місця роботи та джерела доходів, стійкі соціальні зв`язки у нього відсутні, що свідчить про наявність обґрунтованої підозри у можливості продовження кримінальної протиправної поведінки.

За станом здоров`я обвинувачений може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі. Доказів на спростування стороною захисту суду не надано.

Обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить можливість особистої участі обвинуваченого під час судового провадження.

На зазначених підставах й застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Ризик, встановлений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає у можливості обвинуваченого незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, враховуючи спільність проживання ОСОБА_1 із матір`ю, також цілком підтверджений під час проведення підготовчого судового засідання.

Тому, вочевидь продовжують існувати встановлені ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які є реальними та виправдовують обмеження волі обвинуваченого. Тому суд не вбачає підстав для скасування обраного запобіжного заходу або його зміни на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що зумовлює відмову у задоволенні клопотання.

Згідно зі положеннями ч.2 ст.314-1 КПК України підстав для складання досудової доповіді судом не встановлено.

Керуючись ст. 3, 7, 22, 26, 31, 55, 76, 177, 178, 183, 201, 291, 314-316, 369-372, 392 КПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України, - відмовити.

У задоволенні клопотання сторони захисту про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його зміну на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, - відмовити.

Призначити судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження на підставі обвинувального акту у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.307 КК України, на 15.07.2021 на 11 годину 00 хвилин, який відбудеться у приміщенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.

Наступною датою судового засідання відповідно до встановленого графіку розгляду кримінального провадження визначити 27.07.2021 о 13-00 годині.

Справу розглядати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.

Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому ст.135-139 КПК України, надіслати вимогу про доставку обвинуваченого конвоєм для участі у судовому засіданні.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали суду складений та оголошений 07.07.2021 о 10-30 годині.

Суддя Л.А. Вайнраух