Рішення № 98131053, 05.07.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/6638/21

Провадження № 2-а/234/128/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Скоробогатової М.В., позивача ОСОБА_1 , представників співвідповідача Рубець О.В., Петренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №234/6638/21 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу 1 роти 3 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Горбатько Євгена Михайловича, співвідповідач Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, який підтримав в судовому засіданні, та в обґрунтування зазначив, що 06.05.2021 року коли він сидів у своєму припаркованому автомобілі на АДРЕСА_1 до нього підійшли поліцейські, та стали стверджувати, що нібито він порушив швидкість руху та попросили надати їм його документи. На це він відповів їм, що нічого не порушував, сидів у нерухомому автомобілі, а тому може їм надати лише документи на посвідчення особи, тобто паспорт. Також він попросив надати йому їх посвідчення, на що вони показали йому пластикові картки, які не відповідають вимогам постанови КМУ №1137 щодо зовнішнього вигляду посвідчення працівників органів виконавчої влади. На його клопотання розгляд справи був перенесений на 14.05.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , де не має реєстрації будь-якого державного органу. У зазначений день він прийшов до визначеного місця, де щодо нього незаконно винесли постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки працівники батальйону патрульної поліції не мають на це повноважень, так як юридична особа БПП у м.Краматорську та Слов`янську не зареєстрована, а довіреності від Департаменту патрульної поліції вони не мають. Більш того, вважає, що юридична особа Департамент патрульної поліції не є органом держаної влади та не може вчиняти будь-які процесуальні дії. З притягненням його до адміністративної відповідальності позивач не згоден, оскільки зазначеного правопорушення він не вчиняв, а постанова винесена неуповноваженою особою з порушенням процесуального законодавства. Крім того до постанови не додано жодного доказу, який би вказував на його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення. З наведених підстав просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнав, оскільки самостійно зафіксував за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТRUСАМ перевищення швидкості позивачем, а також на його вимогу позивач відмовився надавати посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, що є порушенням ПДД України, у зв`язку з чим щодо позивача була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає свої дії законними та просить залишити позов без задоволення.

Представники співвідповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що інспектор Горбатко Є.М. при фіксації порушення ДТП, а також при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв в межах своїх повноважень відповідно до вимог чинного законодавства. Вважають правопорушення повністю доведеними належними доказами, у зв`язку з чим у задоволенні позову просять відмовити.

Вислухавши сторону та дослідивши надані докази суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 14.05.2021 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122 ч.1, 126 ч.1 КУпАП за те, що 06.05.2021 року об 11.54 год. у м.Краматорську, бул.Краматорський, 30 водій керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 74 км/год, перевищив встановлені обмеження руху на 24 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості ТRUСАМ ТС000308, а також водій не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив вимоги п.п. 2.4 ПДР України. Відеофіксація відбувалась ВОDYСАМ ВС01609, АН00050.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п.п. 2.4 «а» ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

Положення ст.5 КАС України є реалізацією ч.1 ст.55 Конституції України на підставі якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме відповідач зобов`язаний довести законність та обґрунтованість винесення ним постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ст.ст. 122 ч.1, 126 ч.1 КУпАП.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В порушення вищевказаних вимог закону в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення, не зважаючи на невизнання позивачем своєї вини, інспектором поліції не зазначено жодного доказу наявності вини позивача, не наведено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався позивач, чи висловлених останнім доводів, що фактично є порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до вимог ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Водночас, процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція).

Додатком 5 до Інструкції №1395 передбачено зазначення у постанові про адміністративне правопорушення доказів вчинення правопорушення (пункт 7 - «До постанови додаються…»).

Надані до суду відповідачем, разом із відзивом на позовну заяву, фотознімок із датою 06.05.2021 року та часом 11.54.52 год., щодо фіксування лазерним вимірювачем швидкості ТRUСАМ №ТС000308 на відстані 400, 4 м. у м.Краматорську, бул.Краматорський, 30 швидкості транспортного засобу із реєстраційним номером НОМЕР_1 - 74 км/год та диск із фіксуванням факту правопорушення ТRUСАМ №ТС000308, не зазначені в пункті 7 оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим остання не може бути визнана такою, що складена у відповідності до вимог КУпАП та Інструкції №1395.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.04.2018 (справа № 202/2862/17, 2-а/202/143/2017), від 26.04.2018 (справа № 200/5590/17 (2а/200/669/17)), 20.12.2019 року (справа № 191/1060/17 (2-а/191/94/17)), від 23.12.2019 (справа № 524/253/17) і є обов`язковою для застосування судом з огляду на вимоги ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того, відповідно до дослідженого відеозапису з нагрудного реєстратора ВОDYСАМ ВС01609 на момент початку відеофіксації автомобіль позивача знаходився у статичному положенні та водій одразу ж стверджував, що нікуди не рухався, що також ставить під сумнів факт перевищення швидкості саме позивачем.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Оскільки відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП суд приходить до висновку про відсутність підстав для надання позивачем для перевірки посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб, тобто відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

Поміж тим, з наданих суду відеозаписів вбачається, що інспектор ОСОБА_2 після зупинки автомобіля позивача представився, озвучив підставу зупинки, надав можливість ознайомитися з відеозаписом, яким на думку відповідача підтверджено вчинення позивачем правопорушення, та відклав розгляд справи за клопотанням позивача на іншу дату, після чого під час розгляду справи роз`яснив права водія, пред`явив докази та склав постанову.

Суд вважає хибними заяви позивача щодо відсутності повноважень у відповідача щодо здійснення діяльності з забезпечення безпеки руху та права розглядати відповідні справи про адміністративне правопорушення.

Частиною 4 ст.258 КУпАП встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема за порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, винесення поліцейським роти БПП в м.Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122 ч.1, 126 ч.1 КУпАП охоплюється його повноваженнями.

Аналогічна правова позиція щодо наявності відповідних повноважень у інспекторів батальйонів Управлінь патрульної поліції ДПП викладена у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема по справах №№ №523/6540/16-авід 04.04.2018, 686/14130/16-а від 15.04.2020, 642/5915/19 від 23.12.2020, які є обов`язковими для суду на підставі вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що посвідчення поліцейського ОСОБА_2 відповідає наказу МВС України №347 від 26.04.2017 та не протирічить вимогам постанови КМУ №1137 від 27.12.2018. Відповідно до п.2 постанови №1137 службові посвідчення посадових осіб органів виконавчої влади, видані до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який їх видано. Як встановлено в судовому засіданні службове посвідчення поліцейському ОСОБА_2 було видано 10.12.2018, тобто до прийняття постанови №1137, та дійсне до 10.12.2022.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 19, 20, 72, 77, 242, 286 КАС України, ст.ст. 9, 122, 126, 245, 251, 280, 283 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до поліцейського взводу 1 роти 3 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Горбатько Євгена Михайловича, співвідповідач Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ДП18 №620329 від 14.05.2021 року, яка винесена відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за порушення вимог ст.ст.122 ч.1, 126 ч.1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 454 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Краматорського міського суду Д. Г. Костюков