Рішення № 98129654, 08.06.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7780/20

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

08 червня 2021 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду районного суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в розмірі 68 840,00грн.

Позов мотивований тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (надалі - Позивач/Позикодавець) є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності (розпорядженням Нацкомфінпослуг № 2606 від 27.10.2015 зареєстровано в реєстрі фінансових установ за №16103225). 08.06.2017 року між Позивачем та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач/Позичальник) укладено Договір позики № 203844 в електронній формі (надалі - Договір позики). Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору позики на картковий рахунок Відповідача була перерахована сума позики в розмірі 1600,00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016 року. Таким чином, Позивачем належним чином виконані умови Договору позики, в той час як Відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором позики зі сила, основного боргу, процентів та прострочених процентів. Відповідно Договору позики, загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 09.07.2020 року становить 68 840.00 грн., з яких: 1 600, 00 грн. - основний борг; 34 291,20 грн. - заборгованість по відсоткам; 32 948,80 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 05.08.2020 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві міститься зазначення про те, що позов підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу без його участі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, в зв`язку з чим відповідно до вимог ст.ст.223 ч.4, 280 ЦПК України розгляд даної справи проведений в заочному порядку.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Судом встановлено, що 08.06.2017 року між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 203844 в електронній формі. Відповідно до умов Договору Позикодавець надає Позичальникові на умовах, що передбачені даним Договором, грошові кошти в позику в сумі 1600,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 календарних днів, зі сплатою процентів за користування позикою в розмірі 1,9 % від суми позики, але не менше ніж 30 (тридцять грн.) за перший день користування позикою; 1,9 % від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3. цього Договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань до цим Договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1.4. Договору позики дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладання Договору позики між Позичальником і Позикодавцем.

Позивачем в порядку встановленому п.1.4.Договору позики через оператора послуг платіжної інфраструктури WAYFORPAY на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики, що зазначена в Договорі позики, що підтверджується повідомленням від ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк - еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.

При цьому, ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», є оператором послуг платіжної інфраструктури, яке уповноважено надавати окремі види послуг в платіжній системі та здійснювати операційні, інформаційні та інші технологічні функції щодо переказу коштів, та діяльність якої регулюється, зокрема, нормами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідач в свою чергу належним чином не виконав умов договору позики у встановлений строк. Станом на 09.07.2020 року у відповідача перед ТОВ «Веллфін» виникла заборгованість у розмірі 68 840,00 грн., з яких: 1 600, 00 грн. - основний борг; 34 291,20 грн. - заборгованість по відсоткам; 32 948,80 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, що підтверджується довідкою щодо заборгованості за договором позики № 203844 від 08.06.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до Графіку розрахунку, доданого до Договору позики, сума по договору складає 1600 грн., сукупна вартість позики складає 2512 грн., в тому числі проценти за користування позикою складають 912.00 грн.

Таким чином вимоги позивача в частині стягнення суми позики в розмірі 2512,00 грн., що складається з заборгованості за основною сумою позики 1600 грн. та нарахованих процентів за період кредитування у розмірі 912,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Щодо заявлених вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам в іншій частині, суд виходить з такого.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у Постанові Верховного Суду України від 28.03.2018 року в цивільній справі № 444/9510/12.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами договору позики № 203844 від 08.06.2017 року ТОВ «Веллфін», як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язувався повернути надану позику у повному обсязі 08.07.2017 року.

Таким чином, позикодавець ТОВ «Веллфін» відповідно до статті 1048 ЦК України має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 08.07.2017 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ВЕЛЛФІН» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню судом. В частині стягнення процентів за межами строку кредитування вимоги позову є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь ТОВ «Веллфін» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102, 00 грн., які сплачено представником ТОВ «Веллфін» за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612, 624, 625, 1046, 1050 ЦК України, ст. ст. 1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398) заборгованість за договором позики в загальному розмірі 2512,00 грн. (дві тисячі п`ятсот дванадцять гривень 00 копійок )

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, код ЄДРПОУ 39952398), сплачений ним судовий збір при зверненні до суду в розмірі 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок.)

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. М. Ларіонова