Вирок № 98128688, 02.07.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/1970/21

1-кп/310/500/21

ВИРОК

Іменем України

02 липня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Мороки С.М.,

за участі секретаря Олійник Н.М.,

прокурора Клименко О.А.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Соботюка В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Бзарова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широке Веселівського району Запорізької області, громадянина України, не військовозобов`язаного, одруженого, працюючого водієм ЧП «Скорбота», пенсіонера, який має середню освіту, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

У вчинені кримінального злочину, передбаченого ч.1 ст.286 К України,

В с т а н о в и в:

05 червня 2020 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, в світлу пору доби, в м. Бердянську Запорізької області, водій ОСОБА_2 , керуючи легковим автомобілем «HYNDAI I10» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався крайньою правою смугою проїзної частини пр. Східного в напрямку вул. Консульської, та наближався до нерегульованого перехрестя з вул. Свободи, де, по нерегульованому пішохідному переходу позначеному дорожньою розміткою 1.14.1 та дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 Правил дорожнього руху проїзну частину пр. Східного почала переходити пішохід ОСОБА_1 , рухаючись з лівої сторони праворуч, відносно напрямку руху водія ОСОБА_2 .

Перед нерегульованим пішохідним переходом по якому рухалась пішохід ОСОБА_1 почав знижувати швидкість та зупинився невстановлений фургон «ГАЗель», який рухався попереду водія ОСОБА_2 сусідньою лівою смугою, у попутному з ним напрямком.

Водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «HYNDАІ I10» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушуючи вимоги п. 18.4 Правил дорожнього руху України, не зменшив швидкість та не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а продовжив рух без зниження швидкості, в результаті чого скоїв на пішохідному переході наїзд на ОСОБА_1 .

В наслідок наїзду пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена до КНП «БТМО» БМР.

Згідно висновку експерта №121/к від 09.02.2021 року згідно наданої медичної документації в результаті ДТП ОСОБА_1 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: перелом таза праворуч, розрив крижово-здухвинного зчленування справа, переломи крила здухвинної кістки, лонної та сідничної кісток зі зміщенням уламків; внутрішньо-суглобовий перелом передніх відділів дистального мета епіфіза великогомілкової кістки без зміщення; забої м`яких тканин, садна голови, обличчя, кінцівок; струс головного мозку; тупу травма грудної клітки, двобічний гідроторакс.

Ушкодження у потерпілої супроводжувалися (ускладнилися) розвитком травматичного шоку 2 ст. (індекс Альговера 1,08) при потраплянні до лікарні.

Усі ушкодження виникли в наслідок дії тупих предметів, цілком імовірно в умовах ДТП - зіткнення автомобіля з пішоходом.

При цьому первинний прямий контакт автомобіля припадав на ділянку таза справа.

Ушкодження п. 2 утворилися на відстані від безпосередньої дії травматичного предмета внаслідок зміщення правої нижньої кінцівки навколо вісі або уперед (конструкційний механізм).

Інші описані ушкодження утворилися в останню фазу травмування - при падінні тіла на дорожнє покриття, з переміщенням по ньому.

Ушкодження у потерпілої ОСОБА_1 кваліфікуються у сукупності як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі що не є небезпечними для життя, але викликали тривали (понад 3 тижні) розлад здоров`я (п.п. 2.2.1 а. в., 2.2.2 (Правила судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи №9-818 від 06.11.2020 року в даній дорожньо-транспортній ситуації, водій « HYNDАІ І10» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «HYNDАІ І10» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода.

В діях водія автомобіля «HYNDАІ І10» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам даного пункту знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди, де зазначено:

«18.4 Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою провину в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило травмування потерпілої, скоєному при зазначених у вироку обставинах, підтвердив, що 5 червня 2020 року приблизно о 12 годині, в світлу пору доби, в м. Бердянську Запорізької області, керуючи легковим автомобілем «HYNDАІ І10» реєстраційний номер НОМЕР_1 , він рухався крайньою правою смугою проїзної частини пр. Східного зі сторони вул. Консульської, та наближався до нерегульованого перехрестя з вул. Свободи, де не зменшив швидкість та не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, а продовжив рух без зниження швидкості, в результаті чого скоїв на пішохідному переході наїзд на ОСОБА_1 , заявив про каяття у вчиненому.

Крім повного визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину в судовому засіданні підтверджена показами потерпілої ОСОБА_1 , а також наданими прокурором доказами, які досліджені судом, а саме:

- протоколом огляду місця події від 05.06.20 року зі схемою ДТП, та фото-таблицею до нього, на якому відображені всі обставини ДТП, що відображені на проїжджій частині дороги ( місце зіткнення, пошкодження на транспортному засобі) (а.с.180-200 т.1);

- протоколом огляду файлу з ДВД диску, на якому відображено обставини ДТП за участі ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_1 , які були зафіксовані відео регістратором;

-висновком експерта №121/к від 09.02.2021 року згідно наданої медичної документації в результаті ДТП ОСОБА_1 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: перелом таза праворуч, розрив крижово-здухвинного зчленування справа, переломи крила здухвинної кістки, лонної та сідничної кісток зі зміщенням уламків; внутрішньо-суглобовий перелом передніх відділів дистального мета епіфіза великогомілкової кістки без зміщення; забої м`яких тканин, садна голови, обличчя, кінцівок; струс головного мозку; тупу травма грудної клітки, двобічний гідроторакс.

Ушкодження у потерпілої супроводжувалися (ускладнилися) розвитком травматичного шоку 2 ст. (індекс Альговера 1,08) при потраплянні до лікарні.

Усі ушкодження виникли в наслідок дії тупих предметів, цілком імовірно в умовах ДТП - зіткнення автомобіля з пішоходом. При цьому первинний прямий контакт автомобіля припадав на ділянку таза справа.

Ушкодження п. 2 утворилися на відстані від безпосередньої дії травматичного предмета внаслідок зміщення правої нижньої кінцівки навколо вісі або уперед (конструкційний механізм).

Інші описані ушкодження утворилися в останню фазу травмування - при падінні тіла на дорожнє покриття, з переміщенням по ньому.

Ушкодження у потерпілої ОСОБА_1 кваліфікуються у сукупності як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі що не є небезпечними для життя, але викликали тривали (понад 3 тижні) розлад здоров`я (п.п. 2.2.1 а. в., 2.2.2 (Правила судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

- висновком експерта №9-818 від 06.11.2020 року в даній дорожньо-транспортній ситуації, водій « HYNDАІ І10» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 18.4 Правил дорожнього руху.

В даній дорожній ситуації водій автомобіля «HYNDАІ 110» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода.

В діях водія автомобіля «HYNDАІ І10» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам даного пункту знаходиться в причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди, де зазначено:

«18.4 Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»

Потерпіла ОСОБА_1 суду повідомила, що 05 червня 2020 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, в світлу пору доби, в м. Бердянську Запорізької області вона почала переходити по пішохідному переходу проспект Східний в напрямку Бердянського міськводоканалу, коли на неї скоїв наїзд автомобіль.

В наслідок наїзду вона отримала численні тілесні ушкодження, які кваліфікуються у сукупності як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, з якими була доставлена до КНП «БТМО» БМР, після чого була вимушена проходити як стаціонарний, так і амбулаторний курс лікування, який досі триває, під час чого була вимушена нести матеріальні витрати на придбання медичних препаратів та послуг.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкаодження.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні заявила до ОСОБА_2 та до АТ «СГ «ТАС» цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зазначивши, що в результаті наїзду на неї автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 при зазначених у вироку обставинах вона отримала численні тілесні ушкодження, які кваліфікуються у сукупності як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В позові ОСОБА_1 зазначила, що цивільна правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в АТ «СГ «ТАС», що підтверджується полісом №АО/6457777 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.11.2019 р.

Від злочинних дій ОСОБА_2 їй були спричинені матеріальні збитки та моральна шкода.

Так, в результаті отриманих тілесних ушкоджень вовна була вимушена проходити як стаціонарний, так і амбулаторний курс лікування, який досі триває, під час чого була вимушена нести матеріальні витрати на придбання медичних препаратів та послуг.

На час подання позову, за період з 05.06.2020 року по 26.02.2021 року, позивачем у зв`язку з лікуванням через отримані тілесні ушкодження в результаті ДТП було витрачено кошти на загальну суму 171 541,90 грн. (сто сімдесят одна тисяча п`ятсот сорок одна грн. 90 коп.), вказані витрати є документально підтвердженими (оригінали додані до позовної заяви).

Крім того, у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями - переломами кісток тазу у трьох місцях, які було зафіксовано металоконструкціями та гвинтами під час відкритої репозиції у Київській обласній лікарні, вона не має можливості користуватись міським транспортом, натомість їй було необхідно відвідувати медичні заклади, місце роботи та інші організації з приводу оформлення необхідних документів, тому вона вимушена була користуватись послугами таксі. Нею було витрачено кошти на послуги таксі на загальну суму 5389,27 грн. (п`ять тисяч триста вісімдесят дев`ять грн. 27 коп.), а також було придбано квиток на поїзд для повернення з Києва до м. Бердянська в сумі 626,43 грн. (шістсот двадцять шість грн. 43 коп.), а всього 6015,70 грн. (шість тисяч п`ятнадцять грн. 70 коп.)

Крім того, що в результаті наїзду у потерпілої були пошкоджені особисті речі, а саме (вартість вказана з урахуванням не нового одягу): жіноча кофта, вартістю 700 грн.; блуза – 450 грн.; спідниця – 375 грн., туфлі – 500 грн., розбито скло на телефоні, заміна якого склала 195 грн., а всього на загальну суму – 2220 (дві тисячі двісті двадцять)грн.

Таким чином, загальна сума матеріальних збитків станом на 26.02.2021 р. складає 179777,60 грн. (сто сімдесят дев`ять тисяч сімсот сімдесят сім грн. 60 коп.), яка повинна бути відшкодована відповідачами в такому розмірі: з ОСОБА_2 8235,70 грн. (вісім тисяч двісті тридцять п`ять грн. 70 коп.), з АТ «СГ «ТАС» - 171541,90 грн. (сто сімдесят одна тисяча п`ятсот сорок одна грн. 90 коп.).

Крім матеріальних збитків потерпілій було спричинену моральну шкоду, яка полягає в наступному: відчуття фізичного болю та страждання, які зазнала у зв`язку з каліцтвом; перенесення моральних страждань від тривалого строку лікування, яке досі фактично не закінчилось; відчуття себе безпорадною людиною як під час стаціонарного лікування, так як була тривалий час прикута до ліжка, так і до теперішнього часу, оскільки у побуті потребує сторонньої допомоги; втрата позивачем здоров`я, що призвело до інвалідності 3 групи; отримання психологічної травми, відхилення у психоемоційному стані, що призвело до додаткових душевних потрясінь.

Також, в результаті цієї трагедії у потерпілої повністю змінився спосіб життя, вона стала пригніченою особою, змінилися погляди на життя, перестала бути життєрадісною людиною, через вказану ДТП була вимушена звільнитись з місця роботи (працювала вчителем у школі), оскільки через отриману психологічну травму та фізичні наслідки розуміє, що вже не зможе на належному рівні виконувати свої обов`язки з навчання дітей.

До додаткових психологічних та емоційних потрясінь призвів той факт, що вона є внутрішньо переміщеною особою, яка в м. Бердянську мешкає зі своїм чоловіком в орендованій квартирі, є його опікуном, оскільки він є пенсіонером, інвалідом 1Б групи, має потребу у постійній сторонній допомозі, не здатний до самообслуговування терміном безстроково, але через наслідки ДТП позивач вже належним чином не може виконувати свої обов`язки з догляду за своїм чоловіком, бо сама потребує допомоги сторонніх, що вкотре призводить до постійних моральних страждань.

Моральна шкода також полягає в тому, що потерпіла вимушена і наразі проходити лікування від завданих ушкоджень та в подальшому буде проходити тривалий курс реабілітації (за письмовими рекомендаціями лікарів також ще й і з наступним операційним втручанням).

Заподіяну моральну шкоду оцінити неможливо, психологічні та душевні страждання, нервові потрясіння нічим непоправні, а біль і гіркота цієї втрати не підлягають жодному грошовому оцінюванню. Можна говорити лише про незначну компенсацію за моральну шкоду, заподіяну позивачеві злочинними діями. Компенсацію за завдану моральну шкоду, з урахуванням поведінки відповідача, а саме повного визнання своєї провини, часткового відшкодування моральної шкоди, а також враховуючи вимогу розумності та співмірності, позивач оцінює в розмірі 700000 (сімсот тисяч ) грн. і ця сума є справедливою і повністю обґрунтованою. Враховуючи, що відповідачем під час досудового розслідування було частково відшкодовано моральну шкоду в сумі 55000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн., то позивач просить стягнути невідшкодовану моральну шкоду в сумі (700000-55000) = 645000 (шістсот сорок п`ять тисяч) грн.

Позивач вимагає стягнути з АТ «СГ «ТАС» (приватне) 8577.00 грн. моральної шкоди.

У зв`язку з обставинами, що склалися, із метою захисту своїх прав, потерпіла вимушена була звернутись за правовою допомогою, і 11.06.2020 р. нею з адвокатом було укладено договір з цього приводу. Відповідно до домовленості, позивач сплатила адвокату гонорар в розмірі 13000 (тринадцять тисяч) грн. за надання правничої допомоги в цьому кримінальному проваджені як під час досудового розслідування, так і при судовому розгляді, тобто вона понесла процесуальні витрати на вказану суму. Ця сума є справедливою і повністю відповідає обсягу виконаної роботи, яку виконав адвокат та буде виконувати в цій справі.

Проти цивільного позову обвинувачений ОСОБА_2 заперечував, оскільки під час досудового розслідування відшкодував потерпій 55000 грн. та пропонував їй ще грошові кошти, але вона відмовилась. Також ОСОБА_2 сприяв збору крові для потерпілої. Крім того вважає, що оскільки його цивльно-правова відповідальність застраховано, то і шкоду повинен відшкодовути страховик.

Представник АТ «СГ «ТАС» в якості відповідача за цивільним позовом до суду не з`явився, направив заперечення проти позовних вимог, в яких зазначено наступне:

Відповідно до п.2.1.ст.2 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України. Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми нього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми нього Закону».

Згідно до п.33.1.4.ст.33 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «У разі настання дорожньо- транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону. - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка...».

Згідно п.35.1.ст.35 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів “: «Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом ЗО днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування».

Згідно п. 36.2. ст.36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «.Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка мас право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його...».

Виходячи з вищенаведеного, для отримання страхового відшкодування, потерпілим особам необхідно звернутися до АТ «СГ «ТАС» (приватне) в передбаченому законодавством порядку, та надати необхідні документи для визначення розміру шкоди.

Позивач не звертався до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про виплату страхового відшкодування.

Таким чином, рішення про виплату страхового відшкодування у зв`язку з ушкодженням здоров`я позивача не приймалося за відсутністю звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, а отже с всі підстави залишити позовну заяву без розгляду, оскільки з боку АТ «СГ «ТАС» (приватне) відсутній факт порушення прав, свобод та інтересів Позивача.

Позивач вимагає стягнути з АТ «СГ «ТАС» (приватне) витрати на лікування в розмірі 171541,90 грн.

Згідно п.24.1.. ст.24 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в ньому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я».

Виходячи з вищенаведеного, витрати понесені потерпілою у зв`язку з лікуванням повинні бути обгрунтовані та документально підтверджені медичним закладом, а саме кожна витрата повинна підтверджуватися чеками, та згідно Витягу з історії хвороби за період лікування в медичному закладі! засвідченим належним чином медичним закладом, в якому повинно зазначатися про призначення даних лікарських препаратів потерпілій.

АТ «СГ «ТАС» (приватне) не отримало від позивача чеків та документів щодо призначення лікарських засобів потерпілій, підтверджених відповідним закладом охорони здоров`я, а також документ, який підтверджує період лікування, що не дає можливості здійснити розрахунок страхового відшкодування у зв`язку з ушкодженням здоров`я Позивача.

Таким чином, згідно законодавства, відшкодуванню страховиком підлягають обгрунтовані та документально підтверджених медичним закладом витрати на лікування після звернення до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про страхове відшкодування та надання відповідних документів страховику.

Позивач вимагає стягнути з АТ «СГ «ТАС» (приватне) 8577.00 грн. моральної шкоди.

Згідно ч.2. ст.9 ЗУ «Про страхування»: «Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку».

Згідно ст. 261 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "і" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону. - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю».

Таким чнном, згідно законодавства страховик відшкодовує моральну шкоду в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю після звернення до АТ «СГ «ТАС» (приватне) із іаявою про страхове відшкодування та надання відповідних документів страховику.

Згідно п.1 ч.1. ст.118 КПК України: «Процесуальні стирати складаються із: витрати па правову допомогу».

Згідно ч.1 ст.124 КПК України: «У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням».

Таким чином, згідно законодавства, процесуальні витрати стягуються з обвинуваченого у разі обвинувального вироку, стягнення з цивільного відповідача судових витрат не передбачено законодавством.

Суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у АТ «СГ «ТАС» (приватне) на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно полісу №АО/6457777. Ліміт відповідальності страховика по даному полісу за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю на одного потерпілого складає 200 000 гривень, за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого - 150 000 гривень. Франшиза за даним полісом становить 0 грн.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, визначені в ч.1 ст.1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до приписів ст.ст.1187, 1188 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, а особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду. Шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон).

Відповідно до ст.6, згаданого Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Стаття 22 Закону визначає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з положеннями ст.23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до положень ст.24 Закону, у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

З урахуванням наведених норм матеріального права та враховуючи встановлені судом обставини про те, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоду здоров`ю позивача (потерпілої) і така шкода спричинена з вини відповідача ОСОБА_2 , який застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то обов`язок відшкодування завданої шкоди згідно чинного законодавства покладається на страховика - АТ «СГ «ТАС» (приватне), в межах лімітів страхової відповідальності на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Зважаючи на документальне підтвердження витрат на лікування потерпілої ОСОБА_1 , які підтверджуються відповідними медичними документами та чеками на придбання лікарських препаратів за період лікування потерпілої, сума яких не перевищує ліміт відповідальності страховика, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне), на користь позивача ОСОБА_1 витрат на лікування необхідно задовольнити.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди завданої ОСОБА_1 внаслідок понесених витрат на лікування від отриманих у ДТП тілесних ушкоджень, що підлягає стягненню з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне), становить171 541, 90 грн.

Відповідно до положень ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

В силу ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.22.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої ст.23 ЦК України.

Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст.9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки страхова виплата згідно договору страхування страховиком не здійснювалася, розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, страховиком не визначений, то суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача АТ «СГ «ТАС» (приватне), згідно зі ст.26-1 Закону у розмірі 5% від суми відшкодування за шкоду заподіяну здоров`ю.

Суд вважає встановленим, що потерпілій ОСОБА_1 діями обвинуваченого ОСОБА_2 нанесена моральна шкода, яка полягає у моральних та фізичних стражданнях, які потерпіла понесла у зв`язку з її травмуванням.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду від 20.01.16 р. у справі 6-2808 це15, згідно якої особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов`язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.

В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди повіднні враховуватися вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень потерпілій діями обвинуваченого, матеріальний стан обвинуваченого, можливість реального відшкодування ним шкоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог потерпілої ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 300 000 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 за виключнням сумми 55 000 грн., яка ним відшкодована добровільно, та сумми 8577 грн., яка підлягає стягненню з АТ «СГ «ТАС» (приватне), згідно зі ст.26-1 Закону (5% від суми відшкодування за шкоду заподіяну здоров`ю потерпілої).

Суд також вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 матерілаьної школди на суму 8235, 70 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди внаслідок пошкодження особистих речей потерпілої та понесених нею транспортних витрат, а також в рахунок відшкодування процесукальних витрат 13000 грн.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , керуючись ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння злочину, особу винного, який повністю визнав себе винним, сприяв органам досудового слідства і суду у встановленні обставин справи, частково відшкодував завдану шкоду, що судом розцінюється як обставини, що на підставі ст. 66 КК України, пом`якшують його покарання.

Обставин, що згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи положення ч.2 ст.50 КК України, в тій частині, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд приходить до висновку про відсутність необхідності направлення обвинуваченого до місць позбавлення волі, про можливість його виправлення шляхом застосування ст.75, 76 КК України і призначення умовного покарання, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі на підставі ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.370,373, 374 КПК України, суд –

У х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він на протязі двох років іспитового строку не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1ст.76 КК України зобов`язати обвинуваченого повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця мешкання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування морільної шкоди 236 423 грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8235,70 грн., та в рахунок відшкодування процесуальних витрат 13 000 грн.

Стягнути з АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на лікування 171 541,90 грн, та в рахунок відшкодування моральної шкоди 8577,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на проведення експертиз на суму 4576,60 грн.

Речові докази - ДВД диск зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасникам процесу копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду С.М. Морока