Рішення № 98124869, 06.07.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6876/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2.,

представника відповідача Бикова О.В.,

відповідача Левицької О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Левицької Ольги Станіславівни про скасування постанови серії ДП 18 № 825886 від 25 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Левицької О.С., в якому просить постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП 18 № 825886 від 25 березня 2021 рокувідносно нього за ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що 25 березня 2021 року його було зупинено на вул. Дубенській у м. Рівне інспектором УПП у Рівненській області Стрільчуком І.М. Вказує, що транспортний засіб був зупинений без достатніх правових підстав, у зв`язку з чим вимогу поліцейського пред`явити документи, зазначені в п. 2.1. Правил дорожнього руху, неможливо було визнати правомірною. В будь-якому випадку непред`явлення посвідчення водія кваліфікується за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а не за ч. 2 ст. 126 КУпАП, як вказано у постанові. Зазначає, що оскаржувана постанова була складена не на місці зупинки транспортного засобу на вул. Дубенській у м. Рівне, а за адресою: вул. Степана Бандери, буд. 14а, м. Рівне. Окрім того, постанова складена не інспектором поліції Стрільчуком І.М., а Левицькою О.С. , яка була відсутня при його зупинці на вул. Дубенській у м. Рівне. Їй не були відомі обставини адміністративного правопорушення, з`ясування яких на неї покладено законом. Відповідач не дотримався в повній мірі процедури розгляду справи, а саме не з`ясував у нього чи зрозумілі йому права та обов`язки, і чи бажає він таким правами скористатися, подати будь-які заяви чи клопотання. Вважає, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення ним адміністративного правопорушення.

19 травня 2021 року від представника відповідача Бикова О.В. надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Вказує, що інспектор патрульної поліції мав достатньо підстав для перевірки документів на право керування, адже позивач порушив п. 2.1. а, п. 30.1 Правил дорожнього руху та притягувався до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП. Правомірність дій відповідача при винесенні постанови підтверджується відеозаписами долученими до відзиву.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Представник Департаменту патрульної поліції Биков О.В. в судовому засіданні позов не визнав повністю, з підстав викладених у відзиві, просив відмовити в його задоволенні.

Інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліціїЛевицька О.С. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову. Вказала, що зупинка транспортного засобу, яким керував позивач, була здійснена з метою перевірки службової інформації про керування транспортними засобами, які не зареєстровані у встановленому законом порядку. Позивач не пред`явив документи, які б свідчили, що транспортний засіб зареєстрований у встановленому законом порядку та не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії. Особа позивача була встановлена на підставі посвідчення водія і було виявлено, що позивач не має відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом. Також, була досліджена митна декларація, подана позивачем, і встановлено, що позивачем пропущено десятиденний строк для реєстрації транспортного засобу.

05 липня 2021 року представником відповідача Биковим О.В. було заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи доказу, а саме відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Рівненській області щодо наявності у позивача посвідчення водія відповідної категорії, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 липня 2021 року, постановленої судом, не виходячи до нарадчої кімнати, залишено без задоволення.

06 липня 2021 року представником відповідача Биковим О.В. повторно подане клопотання про долучення до матеріалів справи доказу, а саме відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Рівненській області щодо наявності у позивача посвідчення водія відповідної категорії, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 липня 2021 року, постановленої судом, не виходячи до нарадчої кімнати, залишено без розгляду.

Заслухавши учасників, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 березня 2021 року інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 825886 відносно позивача.

Як зазначено у оскаржуваній постанові 25 березня 2021 року о 12 год. 10 хв. позивач, в м. Рівне по вул. Дубенська, буд. 74, керував транспортним засобом «Renault Megan», номерний знак НОМЕР_1 , у незареєстрованому законом порядку, не мав права керування таким транспортним засобом, не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.а, п. 30.1 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно постанови, інспектор, враховуючи, що позивач скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП, ч. 6 ст. 121 КУпАП, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП постановив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п. 30.1 ПДР України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Пунктом 2.9 в ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення. Заборона експлуатації незареєстрованих (перереєстрованих) транспортних засобів також визначена ст. 37 Закону України «Про дорожній рух».

Частиною 6 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.1 а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Посвідчення водія видається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340, «Про затвердження Положень про порядок видачі посвідчення водія і допуск громадян до керування транспортними засобами». Згідно з даним Положенням, відсутність відмітки у посвідченні водія про право керування транспортним засобом відповідної категорії забороняє водієві керувати транспортним засобом даної категорії, тому за таке порушення передбачена відповідальність, незалежно від його навичок водіння. Особи, відповідальні за технічний стан і експлуатацію транспортних засобів, не повинні допускати до керування цими транспортними засобами осіб, що не мають при собі водійського посвідчення, яке дає право на керування цим видом транспортних засобів (виключенням є тільки керування транспортним засобом особою, яка навчається водінню).

Частиною 2 статті 126 КУпАП встановлено, що за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 ст. 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язковою та водночас достатньою умовою для наявності у співробітника відповідного органу Національної поліції права вимагати у водія пред`явлення документів, передбачених п. 2.1. Правил дорожнього руху, в тому числі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії є наявність законних підстав зупинки транспортного засобу.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення позивач свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП не визнав, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, наданого представником відповідача.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, представник відповідача у відзиві звертає увагу суду на копію митної декларації UA 204020/2021/210457, відповідно до якої транспортний засіб, яким керував позивач, оформлений митницею 25 лютого 2021 року, тобто транспортний засіб не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, що порушує вимоги п. 30.1. Правил дорожнього руху. Однак доказів на підтвердження вказаних обставин суду не подає. Таким, чином неможливо встановити, що позивач не зареєстрував транспортний засіб протягом десяти діб з моменту митного оформлення та порушив вимоги п. 30.1 Правил дорожнього руху.

Окрім того, відповідачем не подано доказів, що позивач не має права керувати транспортним засобом та відповідно нести відповідальність за порушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

З оглянутого судом відеозапису за № 20210325200414001776, судом встановлено, що на останньому зафіксовано, що на транспортному засобі «Renault Megan», яким керував позивач, закріплений транзитний номерний знак НОМЕР_2 . З відеозапису № НОМЕР_3 , судом встановлено, що позивач на вимогу поліцейського не пред`явив посвідчення водія.

При цьому судом не встановлено, що в працівників поліції 25 березня 2021 року були наявні законні підстави зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, і відповідно право вимагати у позивача пред`явлення документів, в тому числі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Та з наданих представником відповідача відеозаписів не вбачається, що при розгляді справи та винесенні постанови досліджувалася митна декларація UA 204020/2021/210457, з якої б слідувало, що транспортний засіб не був зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, вказана митна декларація не була покладена в основу оскаржуваного рішення, і не досліджувалося посвідчення водія, яке належить позивачу, з якого інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Левицька О.С. встановила, що позивач не мав права керування таким транспортним засобом або інші докази, які б на це вказували.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДП 18 № 825886 від 25 березня 2021 року через відсутність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції судових витрат у розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Левицької Ольги Станіславівни про скасування постанови серії ДП 18 № 825886 від 25 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 825886 від 25 березня 2021 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126, ч. 6 ст. 121 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Рівненський міський суд Рівненської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач - інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Левицька Ольга Станіславівна, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Степана Бандери, буд. 14 а.

Повне судове рішення складене 06 липня 2021 року.

Суддя О.О. Першко