
Єдиний унікальний номер: 448/966/20
Провадження № 1-кп/448/62/21
У Х В А Л А
про застосування запобіжного заходу
(повний текст)
30.06.2021 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя Білоус Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12020140000000422, що внесене в ЄРДР 25.05.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,
за участю учасників справи:
прокурора Пайтри А.Г.,
потерпілого ОСОБА_4 ,- не з`явився,
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
їх захисників - адвокатів Сидоровича Р.М., Богуша І.М.,
в с т а н о в и в:
В провадженні суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор Пайтра А. заявив клопотання про застосування запобіжного заходу – домашнього арешту в нічний час доби щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказані клопотання обґрунтовує тим, що зазначені особи обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, санкції статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Зважаючи на ризики, передбачені ст.177 КПК України, встановлені у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне застосувати щодо обвинувачених вищевказаний запобіжний захід строком на 2-а місяці.
Одночасно з застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби прокурор просить покласти на обвинувачених обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора чи суду на визначений час; не залишати місце постійного проживання без дозволу прокурора чи суду в період часу з 21:00 год. до 07:00 год. наступної доби; утримуватись від спілкування з потерпілим і свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до органів поліції свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор Пайтра А. підтримав подані ним клопотання, просив суд такі суд задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Захисник обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – адвокат Богуш І.М. просив обрати щодо його підзахисних запобіжний захід – особисте зобов`язання, з огляду на те, що такі (обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) за час тривалого перебування (понад 6 місяців) під домашнім арештом добросовісно виконували покладені на них процесуальні обов`язки, жодного разу такі не порушували, тощо.
В свою чергу захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Сидорович Р.М. просив в задоволенні клопотання про обрання щодо його підзахисного запобіжного заходу – домашнього арешту відмовити в повному обсязі, оскільки за час тривалого розгляду справи в суді не допитано ні свідків, ні потерпілого. Останній не з`являється в судові засідання, таким чином затягує розгляд справи, його місце знаходження стороною обвинувачення не представляється можливим встановити, а перебування його підзахисного під домашнім арештом протягом тривалого часу нівелює його конституційні права.
Потерпілий ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Вислухавши думку прокурора, обвинувачених, їх захисників, дослідивши подані сторонами кримінального провадження клопотання і докази надані захисниками, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалами Мостиського районного суду Львівської області стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обрано запобіжний захід – домашній арешт, котрий неодноразово було продовжено.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
В силу ст.ст.131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, визначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, утриманців, постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним в клопотанні.
При вирішенні заявлених клопотань прокурора про застосування обвинуваченим запобіжного заходу – домашнього арешту в нічний час доби, суд враховує вимоги ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора, суд крім наявності ризиків зазначених у ч.1 ст.177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч.1 ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст.179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців.
Конституцією України визначені та закріплені права і свободи людини, які гарантуються і оберігаються Державою, а саме:
Стаття 29 Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Стаття 55 Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 62 Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Стаття 63 Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У розумінні Конституції України та Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, 1950 року домашній арешт є способом обмеження конституційного права особи на свободу, а тому на думку слідчого судді є одним з запобіжних заходів, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як вбачається з п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Слід зазначити те, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Суд переконаний, що вказані особи обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні інкримінованого їм злочину за обставин, які зазначенні в обвинувальному акті і клопотанні прокурора.
Також судом враховано, що обвинувачені мають постійне місце проживання та реєстрації, де виключно позитивно характеризуються, міцні соціальні зв`язки, вину у вчиненому злочині визнають в повному обсязі, заявили про готовність відшкодування завданих збитків, раніше до кримінальної відповідальності не притягувались.
Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо обрання запобіжного заходу – домашнього арешту в нічний час доби, оскільки вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, в судовому засіданні не встановлено.
Разом з тим, на думку суду стороною обвинувачення не доведено, що застосування домашнього арешту з 21:00 год. до 07:00 год., буде пропорційним втручанням у права обвинувачених, оскільки такі неодноразово наголошували, що мають намір працевлаштуватись, а також на думку суду застосування домашнього арешту в запропонованих прокурором часових проміжках може негативно вплинути на можливість забезпечення обвинуваченими елементарних умов для існування.
Враховуючи наведене, на переконання суду застосування домашнього арешту в період з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. буде достатнім для запобігання ризикам, на які посилається сторона обвинувачення.
При цьому, щодо обов`язку здачі обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на зберігання паспорта чи іншого документу для виїзду за кордон і інші документи, що надають право на виїзд із України, суд виходить з наступного.
Так, в судовому засіданні обвинуваченими заявлено про виконання такого обов`язку. При цьому, стороною обвинувачення не заперечувався той факт, що паспорти громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України, на ім`я обвинувачених, знаходиться у органу досудового розслідування
А відтак, з урахуванням відсутності в клопотанні вимоги заборони виїзду обвинувачених за кордон, а також виконання останніми обов`язку здачі на зберігання паспорту громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України, до подачі даного клопотання, в частині застосування щодо обвинувачених обов`язку щодо здачі на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд із України, слід відмовити, з наведених вище мотивів та підстав.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У зв`язку з наведеним, суд вважає покласти на обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.176-178, 181, 376, 395 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 запобіжного заходу - домашнього арешту в нічний час доби – задовольнити частково.
Застосувати щодо обвинувачених ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід – домашній арешт у нічний час доби.
Покласти на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 , наступні обов`язки:
- не залишати місце свого проживання, зокрема обвинуваченого ОСОБА_3 місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (адреса проживання цивільної дружини), обвинуваченого ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , а обвинуваченого ОСОБА_1 , місце тимчасового проживання - АДРЕСА_3 , без дозволу прокурора або суду, в період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби;
- прибувати до прокурора, суду за першим викликом;
- утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні;
В задоволенні решти вимог, - відмовити.
Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що на підставі ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу.
Ознайомити обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під розписку з ухвалою про застосування запобіжного заходу - домашнього арешту у нічний час доби.
Строк дії ухвали суду встановити до 29.08.2021 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено учасникам справи 05.07.2021 року о 17.35 год.
Суддя Ю.Б. Білоус
Судове рішення № 98122103, Мостиський районний суд Львівської області було прийнято 30.06.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 448/966/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: