Ухвала суду № 98122049, 06.07.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4541/21

провадження 1-кп/462/517/21

У Х В А Л А

06 липня 2021 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

Головуючої судді – Мруць І.С.,

за участю секретаря судових засідань – Бардійовської І.Р.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – Малиновського Р.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Савчук В.Л., Попович Н.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12020141060000185 від 16.04.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України,

встановив:

в провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020141060000185 від 16.04.2021 р.

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину ч.2 чт. 186 КК України, що відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання до 6 років позбавлення волі.

Прокурор зазначає, що у ході досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як підозрюваний втік з місця вчинення кримінального правопорушення, тим самим намагався свідомо уникнути покарання;

-незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_3 ;

-вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку, що характеризує його, як особу, яка не має достатніх моральних цінностей та соціально-стримуючих факторів, схильну для досягнення своїх злочинних цілей свідомо нехтувати не лише вимогами законодавства, але і загальноприйнятими морально-етичними цінностями, тобто таку, яка, залишаючись на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Оцінюючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, сторона обвинувачення прийшла до висновків, що наявні докази вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку, вік та стан підозрюваного ОСОБА_1 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного із обмеженням особистої свободи, тяжкість злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, час, місце та обстановка скоєння злочину.

Захисник обвинуваченого та обвинувачений ОСОБА_1 просять змінити запобіжний захід на більш м`який, зокрема, на цілодобовий домашній арешт. Клопотання обґрунтовують тим, що обґрунтованість обвинувачення висунутого ОСОБА_1 буде встановлена лише судом, а докази на обґрунтування обвинувачення можливо є неналежними та недопустимими. Твердження про можливість переховуватися вважають безпідставним. У випадку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, матір обвинуваченого готова матеріально та морально його підтримати, та обвинувачений не зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення. На думку сторони захисту, потерпілий на досудовому слідстві вже дав показання, а відтак ризик, що обвинувачений зможе впливати на потерпілого є необґрунтованим.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора слід задоволити частково.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Позиція Конституційного Суду України, яка узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, вказує на те, що запобіжні заходи (домашній арешт та/або тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У судовому засіданні суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_1 , не працевлаштований, офіційно доходів не отримує, розлучений, про перебування на його утриманні неповнолітніх, непрацездатних осіб не зазначив, що свідчить про відсутність сталих соціальних зав`язків обвинуваченого.

Суд критично ставиться до доводів сторони захисту про наявність захворювань судин в обвинуваченого ОСОБА_1 , перенесених інсультів, оскільки такі не підтверджені належними доказами.

Суд бере до уваги наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років. При цьому, характер інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, наявність у кримінальному провадженні двох епізодів викрадення майна, вчинених з різницею менше місяця, на думку суду, свідчать про схильність до вчинення аналогічних корисливих кримінальних правопорушень, а відтак про ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Суд зауважує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може в подальшому ускладнити досягнення мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню. За наведених обставин, клопотання захисника обвинуваченого та обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування цілодобового домашнього арешту суд вважає необгрунтованим.

Суд враховує той факт, що з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 втік, та розцінює цю обставину як можливість обвинуваченого переховуватися від суду.

Відтак, суд вважає встановленим, той факт, що ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, та прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, доведено, що перебуваючи на волі, ця особа може переховуватись від суду, вчинити інший злочин.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, той факт, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає, що жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена прокурором.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_1 , зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Отже, суд дійшов висновку про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 03 вересня 2021 включно.

Також суд враховує вимоги ст.183 КПК України, можливість альтернативного вибору застосування застави судом, виходячи із змісту досліджених судом обставин конкретного клопотання, суд визначає заставу, з огляду на положення ч.5 ст. 182 КПК України, в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 136 200 грн., оскільки саме такий розмір застави, в разі її внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

У разі внесення суми застави на обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ч.3 ст.182 КПК України, слід покласти обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 193, ч.1 ст.197, 315, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строку тримання під вартою – задоволити частково.

Застосувати до обвинуваченого у кримінальному провадженні №12020141060000185 від 16.04.2021 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 03 вересня 2021 року, включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 136 200 (сто тридцять шість тисяч двісті) гривень.

У разі внесення вказаної суми застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1.прибувати до суду за першою вимогою;

2.не відлучатися із м. Львова без дозволу суду

3.повідомляти суд про зміну свого місця проживання

4.здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо обвинувачений ОСОБА_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається обвинуваченому ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Копію ухвалу направити ДУ «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (79007, м.Львів, вул.Городоцька, 20) - для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя: І.С. Мруць